Господарський суд Харківської області
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
УХВАЛА
"06" серпня 2012 р. Справа № Б-39/80-04
вх. № 5565/2-39
Суддя Дзюба О.А.
при секретарі судового засідання Шаповалов О.В.
За участю:
Представник Харківської РДА - не з'явився
розглянувши заяву Харківської районної державної адміністрації про роз'яснення ухвали господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року
по справі за заявою : Харківської ОДПІ у Харківській області, м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства "Липці" с. Веселе
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року по справі №Б-39/80-04 затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - Відкрите акціонерне товариство „Липці"; провадження у справі припинено; вимоги не задоволені за недостатністю майна визнані погашеними; збов'язано арбітражного керуючого Ткачова О.Г. вжити заходи щодо скасування обігу акцій банкрута та зобов'язано Харківську районну державну адміністрацію прийняти до сфери управління майно, що не увійшло до статутного фонду банкрута, а саме: земельні ділянки лісогосподарського призначення зайняті лісами та лісосмугами загальною площею 107,6 га.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 липня 2012 року призначено до розгляду заява Харківської районної державної адміністрації про роз'яснення ухвали господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року на 06 серпня 2012 року; зобов'язано заявника надати суду правове та документальне обґрунтування зазначеної заяви.
В судове засідання представник Харківської районної державної адміністрації не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, документів витребуваних судом не надав.
Згідно абз. 4 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
Розглянувши заяву Харківської районної державної адміністрації про роз'яснення ухвали господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року, суд зазначає наступне.
Заявник звернувся до суду з заявою, в якій відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України просить надати роз'яснення щодо виконання ухвали господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року по справі №Б-39/80-04. З наданої заяви вбачається, що Харківській районній державній адміністрації не зрозуміло порядок виконання п. 6 зазначеної ухвали, так як місцева державна адміністрація не була стороною у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Липці", отже жодним чином не може прийняти до сфери управління будь-які земельні ділянки.
Ретельно дослідивши матеріали та всі обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви Харківської районної державної адміністрації та вважає за можливе роз'яснити п.6 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, при вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди повинні керуватися Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і застосовувати ті статті або відповідні частини статей Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Згідно ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Судом встановлено, що на час провадження у справі по банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Липці", на балансі банкрута знаходилось державне майно, а саме земельні ділянки лісогосподарського призначення зайняті лісами та лісосмугами загальною площею 107,6 га (агросмуги змішані 42,5 га інв.№67, лісосмуги змішані 44 га інв.№74, агроліс змішаний 21,1 га інв.№84, розташовані за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Радгоспне), які в процесі приватизації не ввійшли до статутного фонду підприємства, про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні докази.
Згідно ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Статтею 3 Земельного кодексу України закріплено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 373 Цивільного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. ст. 22, 25 Земельного кодексу України земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами, належать до земель сільськогосподарського призначення - несільськогосподарських угідь. До розмежування земель державної та комунальної власності полезахисні лісосмуги перебувають у державній власності.
Відповідно до п. 2 ст. 30 Земельного кодексу України Земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Тобто, розпорядником земель зайнятих лісосмугами за межами населених пунктів є районні державні адміністрації.
Частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України, встановлено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, у тому числі для сільськогосподарського використання.
Як вбачається з матеріалів справи, земельні ділянки лісогосподарського призначення зайняті лісами та лісосмугами загальною площею 107,6 га, що розташовані за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Радгоспне, знаходяться поза межами населеного пункту, а отже повноваження щодо розпорядження зазначеними землями підлягає передачі, згідно з чинним законодавством, відповідним органам виконавчої влади, в даному випадку - Харківській районній державній адміністрації.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Харківської районної державної адміністрації та роз'яснити ухвалу господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року по справі №Б-39/80-04.
Додатково господарський суд наголошує, що відповідно до ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно статті 382 Кримінального кодексу України (Невиконання судового рішення):
Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи міс цевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст. ст. 5, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити заяву Харківської районної державної адміністрації про роз'яснення ухвали господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року по справі №Б-39/80-04.
2. Надати Харківській районної державної адміністрації наступні роз'яснення щодо виконання п. 6 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області по справі №Б-39/80-04 від 25 січня 2010 року :
Харківська районна державна адміністрація зобов'язана прийняти повноваження щодо розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення зайняті лісами та лісосмугами загальною площею 107,6 га (агросмуги змішані 42,5 га інв.№67, лісосмуги змішані 44 га інв.№74, агроліс змішаний 21,1 га інв.№84, розташовані за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Радгоспне), які не ввійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства „Липці" та є державною власністю.
3. Дану ухвалу направити Харківській РДА.
Суддя Дзюба О.А.