ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2012 р.Справа № 5023/2280/12 вх. № 2280/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

за участю представників:

прокурора - не з'явився

1-го позивача - Пащук В.В., довіреність № Д-017/2012 від 11.06.2012 р.

2-го позивача - Поліщук І.А., довіреність № 432 від 01.12.2011 р.

1-го відповідача - Баценюк Н.М., довіреність № 11/12 від 10.07.2012 р.

2-го відповідача - Бойченка В.В. довіреність № 03-01-15 від 20.12.2011 р.

3-го відповідача - Радюк І.В., довіреність б/н від 10.07.2012 р.

3-ї особи на стороні позивача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Прокурора Зміївського району Харківської області, м. Зміїв в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", м. Київ, Фонду державного майна України, м. Київ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", м. Харків

до 1. Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція", м. Харків

2. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, м. Харків

3. Спільного українсько-американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків

про визнання недійсними прилюдних торгів

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Зміївського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, м. Київ, Фонду державного майна України, м. Київ із позовною заявою до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція", м. Харків та Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, м. Харків, в якій просить суд:

1) Визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченко", які закріплені в протоколі № 16-02/316/11/а від 07.02.2012 р. по лоту № 1 - комплексу літнього відпочинку "Романтик", який розташований за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Гайдари, вул. Піонерська, будинок 63 та складається з: нежитлова будівля, літ. "А-1", загальною площею 46,30 кв.м.; нежитлова будівля, літ. "Б-1", загальною площею 52,70 кв.м.; нежитлова будівля, літ. "В-1", загальною площею 64,70 кв. м.; павільйон, літ. "Г-1", загальною площею 125,90 кв.м.; клуб-їдальня, літ. "Д-2" з підвалом, загальною площею 2032,50 кв.м.; спальний корпус № 1, літ. "Е-3", загальною площею 949,60 кв.м.; спальний корпус № 2, літ. "Ж-3", загальною площею 981,70 кв.м.; спальний корпус № 3, літ. "З-3", загальною площею 973,60 кв.м.; спальний корпус № 4, літ. "И-3", загальною площею 946,40 кв.м.; спальний корпус № 5, літ. "К-3" загальною площею 945,20 кв.м.; спальний корпус № 6, літ. "Л-3", загальною площею: 950,80 кв.м.; павільйон, літ. "М-1", загальною площею 173,70 кв.м.; літня бесідка, літ. "Н"; літня бесідка літ. "О"; літня бесідка, літ. "П"; котельня, літ. "Р-1", загальною площею 294,30 кв.м.; склад, літ. "С-1", загальною площею 93,40 кв.м.; майстерня-компресорна, літ. "Т-1", загальною площею 92,20 кв.м.; будівля душової, літ. "У-1", загальною площею 111,90 кв.м.; бесідка для відпочинку, літ. "Ф"; трансформаторна підстанція, літ. "Ш-1", загальною площею 92,7 кв.м.; автобусна зупинка, літ. "Ч-1"; міст № 1; очисні споруди № 2, 15; замощення № 4; спортивний майданчик № 5; танцмайданчик № 6; резервуар підземний запасу води № 7-9; водонапірна башта № 10; свердловина № 11; резервуари для палива наземні № 12, 14; резервуар для скидання палива підземний № 13; резервуари пожежні наземні № 16, 17; автомобільна дорога від станції Гайдари до комплексу, №19;

2) Скасувати акт про проведені публічні (прилюдні) торги старшого державного виконавця Бойченко В.В., затверджений начальником відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області 20.02.2012 р.;

3) Скасувати свідоцтво від 01.03.2012 р. про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В. та зареєстроване в реєстрі за №333.

4) Судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачами вимог Законів України "Про виконавче провадження" та "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" щодо порядку звернення стягнення на майно боржника - ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", порядку оцінки арештованого майна та повідомлення про проведення прилюдних торгів. Прокурор стверджує, що внаслідок допущених порушень на прилюдних торгах реалізовано спірний комплекс літнього відпочинку "Романтик", який не належав боржнику на праві власності, за заниженою вартістю, що не є ринковою.

Під час розгляду справи було задоволено клопотання прокурора про визначення 1-м позивачем - Державного концерну "Укроборонпром" та про зміну назви другого відповідача з Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Харківської області на Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області. Окрім того, за клопотанням прокурора судом було залучено до участі у справі іншого відповідача - Спільне українсько-американське підприємство "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, в попередніх судових засіданнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

27.08.2012 р. від прокурора через канцелярію господарського суду надійшла заява (вх. № 14212 від 27.08.2012 р., т. 4 а.с. 27-28) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів надсилання на адресу Державного концерну "Укроборонпром", м. Київ копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Представник Державного концерну "Укроборонпром", м. Київ (1-й позивач) в судове засідання з'явився, витребуваних судом документів до суду не надав, через канцелярію господарського суду подав клопотання (вх. № 14149 від 27.08.2012 р., т. 4 а.с. 29-31) про відкладення розгляду справи для вивчення матеріалів справи та підготовки пояснень щодо предмету позову, посилаючись на те, що ДК "Укроборонпром" не був повідомлений у встановленому законом порядку про судове засідання, призначене на 27.08.2012 р. У клопотанні також зазначив, що прокурором не виконано вимог суду та не надіслано на адресу ДК "Укроборонпром" копії позовної заяви, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості виконати в строк покладені на нього судом обов'язки. Дане клопотання представника Державного концерну "Укроборонпром" було задоволено судом частково. У судовому засіданні 27.08.2012 р. було оголошено перерву до 16-00 годин 27.08.2012 р. для надання можливості представникові ДК "Укроборонпром" ознайомитись з матеріалами справи та підготувати пояснення щодо предмету позову.

Після перерви судове засідання було продовжено.

Представник Державного концерну "Укроборонпром" після ознайомлення з матеріалами справи заявив повторне клопотання (вх. № 13089 від 27.08.2012 р., т. 4 а.с. 33) про відкладення розгляду справи для вивчення матеріалів справи та підготовки пояснень щодо предмету позову. В обґрунтування заявленого клопотання послався на те, що ДК "Укроборонпром" не був повідомлений належним чином про дату і місце судового засідання, призначеного на 27.08.2012 р. Також зазначив, що прокурором не надано ДК "Укроборонпром" копії позовної заяви, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості виконати в строк покладені на нього судом обов'язки та надати витребувані судом документи. Окрім того, представник ДК "Укроборонпром" зауважив, що наданий судом час для ознайомлення з матеріалами справи не є достатнім, що порушує його права як сторони у справі та суперечить принципу змагальності сторін у судовому процесі.

Розглянувши клопотання представника ДК "Укроборонпром" про відкладення розгляду справи та заслухавши думку інших учасників судового процесу з цього приводу, суд відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

Матеріали справи містять достатні докази належного повідомлення ДК "Укроборонпром" про дату, час та місце судових засідань, призначених на 15.08.2012р. та 27.08.2012 р. При цьому ухвали суду 1-й позивач отримував завчасно, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (т. 4 а.с. 22, 26). Крім того, в матеріалах справи містяться також докази надіслання прокурором на адресу ДК "Укроборонпром" копій позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що наявність наведених у клопотанні підстав відкладення розгляду справи спростовано наявними у справі матеріалами, а тому причини відкладення не є поважними і не можуть братися до уваги. Більше того, суд вважає, що ДК "Укроборонпром", набувши статусу позивача у справі, мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки правової позиції у справі, заявленої та обгрунтованої прокурором, але не скористався своїми процесуальними правами. Суд також вважає, що 1-й позивач зловживає своїми правами, а його повторне клопотання про відкладення розгляду справи спрямоване на затягування судового процесу. Даний висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п.п.3.13., 3.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, в якій зазначено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України. Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Представник Фонду державного майна України (2-й позивач) в судовому засіданні підтримав поданий прокурором позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити посилаючись на те, що спірний комплекс літнього відпочинку "Романтик" реалізовано в межах зведеного виконавчого провадження, яке складається з 20 виконавчих документів про стягнення коштів на користь суб'єктів господарювання приватної форми власності, метою діяльності яких є отримання прибутку, що є порушенням положень Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна". Крім того зазначив, що допущені порушення при проведенні виконавчих дій, оцінці та реалізації спірного нерухомого майна ДП "ХПЗ ім. Т.Г.Шевченка", яке не належало останньому на праві власності, призвели до порушення економічних інтересів держави, тому спірне майно підлягає поверненню у державну власність, з якої воно неправомірно вибуло.

Представник Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція" (1-й відповідач) в судовому засіданні просить суд залишити позовні вимоги без задоволення, у запереченнях на позовну заяву (вх. № 11463 від 08.06.2012 р., т. 1 а.с. 76-78) зазначив про необґрунтованість позову прокурора посилаючись на те, що ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" виконало всі вимоги чинного законодавства щодо порядку повідомлення про проведення прилюдних торгів та їх проведення.

Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (2-й відповідач) в судовому засіданні просить суд в задоволенні позову відмовити повністю, у відзиві (вх. № 11146 від 01.08.2012 р., т. 2 а.с. 1-5) зазначив про безпідставність поданого прокурора позову з посиланням на те, що позовні вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві, а звернення стягнення на майно та реалізація арештованого майна відбулись з повним дотриманням вимог чинного законодавства України.

Представник Спільного українсько-американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (3-й відповідач) в судовому засіданні просить суд в задоволенні позову відмовити повністю, у відзиві на позовну заяву (вх. № 12621 від 15.08.2012 р., т. 4 а.с. 9-13) зазначив, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна, а саме комплексу літнього відпочинку "Романтик", проведено з повним дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень та порядку проведення публічних торгів.

Державне підприємство "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" (3-я особа на стороні позивача) в судове засідання свого повноважного представника не направило, через канцелярію господарського суду надало відзив на позов (вх. №13499 від 09.08.2012 р., т. 4 а.с. 5-6) за підписом керуючого санацією О.І. Байдацького, в якому зазначено, що комплекс літнього відпочинку "Романтик", який знаходиться на балансі підприємства, безпосередньо не використовується у виробництві, можливостей відновлення його функціонування немає. У зв'язку з цим з метою погашення заборгованості по заробітній платі державному виконавцеві було запропоновано звернути стягнення в першу чергу саме на зазначений об'єкт. Крім того, комітетом кредиторів прийнято рішення про реалізацію комплексу літнього відпочинку "Романтик" з метою погашення заборгованості із заробітної плати, яка входить до першої черги вимог кредиторів згідно зі ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Водночас керуючий санацією зазначив про те, що порушень закону або інтересів держави, які б могли бути підставою для визнання недійсними проведених прилюдних торгів, немає.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно оцінивши надані учасниками судового процесу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області (2-го відповідача) знаходилось зведене виконавче провадження про стягнення з боржника - Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" грошових коштів на користь фізичних, юридичних осіб та держави.

17.05.2011 року постановою заступника начальника Головного управління юстиції у Харківській області - начальником відділу державної виконавчої служби при підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області було утворено виконавчу групу по виконанню зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з боржника - Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", м. Харків на користь фізичних та юридичних осіб (т. 2 а.с. 7).

Станом на червень 2011 року в межах зведеного виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області виконувалось 1425 виконавчих документів про стягнення заробітної плати на загальну суму боргу 8 072 158, 00 грн., 9 виконавчих документів про стягнення заборгованості на користь Пенсійного фонду України на загальну суму 3 332 815, 00 грн. та 15 виконавчих документів на користь юридичних осіб на загальну суму 7 065 103,14 грн.

06.07.2011 р. до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області звернувся керуючий санацією Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г. Шевченка" та, керуючись ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", запропонував у першу чергу звернути стягнення на майно, яке перебуває на балансі підприємства, але не використовується у процесі виробництва, а саме, на комплекс літнього відпочинку "Романтик", розташований в селі Гайдари по вулиці Піонерській, будинок 63, Зміївського району, Харківської області (т. 2 а.с. 10).

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" для забезпечення реального виконання рішення застосовується арешт майна боржника. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем у тому числі шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

07.07.2011 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області Бойченком В.В. було складено акт опису та арешту майна комплексу літнього відпочинку "Романтик", що розташований в селі Гайдари по вулиці Піонерській, будинок 63, Зміївського району, Харківської області. Будь-які скарги на дії державного виконавця Бойченка В.В. стосовно накладання арешту на майно боржника в матеріалах справи відсутні (т.1 а.с. 37-41).

Згідно з п. 7 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту.

Відповідно до вимог ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" для оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Постановою керівника виконавчої групи - старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області Бойченка В.В. від 08.07.2011 року №11950830 для участі у виконавчому провадженні та складання звіту про оцінку майна (встановлення початкової вартості арештованого майна для реалізації на публічних торгах) в якості суб'єкта оціночної діяльності було залучено ТОВ "Бізнес-група співдружність" (т. 1 а.с. 54).

12.07.2011 року суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Бізнес-група співдружність" було складено звіт про оцінку арештованого майна боржника, а саме: комплексу літнього відпочинку "Романтик" в селі Гайдари по вул. Піонерській, будинок 63, Зміївського району, Харківської області, яким встановлено, що ринкова вартість майна на дату оцінки становить 2 411 500,00 грн. без ПДВ (т.1 а.с. 44-45).

Суд звертає увагу на те, що будь-які докази оскарження сторонами виконавчого провадження проведеної ТОВ "Бізнес-група співдружність" оцінки майна в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що нормативно-правовим актом, який діяв на момент здійснення Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області дій з реалізації арештованого майна ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" та визначав умови і порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), була Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N74/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за N 865/4158 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 5.11 Інструкції прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати операції з нерухомістю і визначені на тендерній (конкурсній) основі і з якими укладено відповідний договір державною виконавчою службою.

Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця. Прилюдні торги мають бути проведені спеціалізованою організацією у двомісячний строк з дня одержання заявки державного виконавця на їх проведення.

В матеріалах справи міститься заявка Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області від 09.12.2012 року та договір №02/316/11/а від 14.12.2011 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладений між Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області (2-м відповідачем) та спеціалізованою торгівельною організацією - Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство Юстиція" (1-м відповідачем) (т. 1 а.с. 79-82).

23.12.2011 року Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області було отримано повідомлення ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" про те, що торги з реалізації арештованого майна призначено на 05.01.2012 року о 14-00 годині, стартова ціна лоту 2 411 500,00 грн. без ПДВ (т. 1 а.с. 86).

05.01.2012 року до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області надійшло повідомлення ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" про те, що торги не відбулися через відсутність заявок покупців (т. 2 а.с. 37).

05.01.2012 року Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області повідомив ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" та ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" про проведення переоцінки майна, а 10.01.2012 року направив повідомлення аналогічного змісту стягувачам (т. 2 а.с. 38).

Відповідно до ч. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків.

Частиною 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

На підставі наведеної норми закону оцінку майна було проведено повторно, що підтверджується наданим до матеріалів справи звітом суб'єкту оціночної діяльності - ТОВ "Бізнес-група співдружність" від 10.01.2012 року (т. 1 а.с. 46-47).

На виконання ч. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" 11.01.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області, за участю представників ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" та сторін виконавчого провадження було складено акт №11950830 переоцінки арештованого майна, яким визначено, що початкова ціна майна при проведенні повторного аукціону дорівнюватиме 2 387 385, 00 грн. без ПДВ (т. 2 а.с. 40).

12.01.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області було отримано повідомлення ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" про те, що торги з реалізації арештованого майна призначено на 07.02.2012 р. на 10-00 годину, стартова ціна лоту - 2 387 385,00 грн. без ПДВ (т. 2 а.с. 42).

07.02.2012 року до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області надійшло повідомлення ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" про те, що повторні торги з реалізації арештованого майна призначені на 07.02.2012 р. на 10-00 годину, відбулися. Переможцем торгів визнано Спільне українсько-американське підприємство "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків (т. 2 а.с. 45).

20.02.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області було складено акт про проведені публічні (прилюдні) торги (т. 1 а.с. 48-49).

На підставі акту про проведені публічні (прилюдні) торги 01.03.2012 року приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В. видано свідоцтво, яким посвідчено право власності Спільного українсько-американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків на комплекс літнього відпочинку "Романтик", що розташований в селі Гайдари по вулиці Піонерській, будинок 63, Зміївського району, Харківської області (т. 1 а.с. 50).

У відповідності до вимог ст. ст. 43, 44, 45 Закону України "Про виконавче провадження" грошові кошті, які були отримані після реалізації майна боржника - ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", було розподілено керівником виконавчої групи між стягувачами за зведеним виконавчим провадженням.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти від реалізації майна були спрямовані виключно на виконання рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на незаконність реалізації комплексу літнього відпочинку "Романтик", що розташований в селі Гайдари по вулиці Піонерській, будинок 63, Зміївського району, Харківської області, оскільки зазначене майно не перебувало у власності Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка".

Прокурор також зауважує на тому, що Відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області взагалі не здійснив перевірку наявності майна та інших матеріальних цінностей, які безпосередньо не використовуються у виробництві.

Суд не погоджується з даними висновками прокурора з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним. У разі якщо на зазначене майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари); 2) у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Згідно з ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

З матеріалів справи вбачається, що керуючий санацією ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" в листі від 06.07.2011 року № Д-П/23/1 (т. 2 а.с. 10), адресованому 2-му відповідачу, зазначив, що ним під час виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та здійснення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", було встановлено, що комплекс літнього відпочинку "Романтик" безпосередньо не використовується у процесі виробництва, можливостей відновлення його функціонування на даний момент, враховуючи фінансовий стан заводу, немає. На цій підставі він просив звернути стягнення в першу чергу на комплекс літнього відпочинку "Романтик", який обліковується на балансі підприємства та розташований за адресою: Харківська область, Зміївський район, с.Гайдари, вул. Піонерська, буд. 63.

Прокурором факт невикористання комплексу літнього відпочинку "Романтик" безпосередньо у процесі виробництва не заперечується.

З урахуванням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і того факту, що боржник перебуває у процедурі санації, суд вважає, що задоволення пропозиції боржника про звернення стягнення на майно, в якому, з огляду на затверджений судом план санації немає необхідності для відновлення платоспроможності ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", не порушує норм чинного законодавства України.

До того ж, ані в позовній заяві, ані під час розгляду справи, прокурором не зазначено підстав, з яких державний виконавець повинен був всупереч пропозиції боржника, право на яку передбачено ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернути стягнення на інше майно для погашення заборгованості з заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Зміст наведеної норми закону свідчить про альтернативність законодавчого підходу при визначенні майна, на яке може бути звернуто стягнення в ході виконання рішення суду. При цьому стягнення може бути звернуто як на майно, яке є власністю боржника, так і на майно, закріплене за ним.

Комплекс літнього відпочинку "Романтик", розташований в селі Гайдари по вулиці Піонерській, будинок 63, Зміївського району, Харківської області, був закріплений за ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" на праві господарського відання, про що свідчить свідоцтво про право власності від 12.07.2011 року, видане Виконкомом Задонецької сільської ради ( т. 1 а.с. 52-53).

Згідно з ч. 2 ст. 136 Господарського кодексу України власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що державний виконавець мав право та підстави звернути стягнення на комплекс літнього відпочинку "Романтик", який був закріплений за боржником - Державним підприємством "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" на праві господарського відання, а твердження прокурора про порушення ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" ґрунтуються на неправильному тлумаченні зазначеної правової норми.

Крім того, прокурор, обґрунтовуючи позов, вказує на порушення вимог мораторію на примусову реалізацію майна державного підприємства.

Статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Статтею 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" визначено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

З огляду на викладене суд вважає, що наведена норма закону виключає можливість примусового виконання окремих виконавчих документів про стягнення з одного божника в межах окремих виконавчих проваджень. Тобто, і виконання судових рішень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, і рішень про стягнення коштів на користь суб'єктів господарювання має здійснюватися в межах зведеного виконавчого провадження.

Разом з тим, судом встановлено, що всі виконавчі провадження за виконавчими документами про стягнення коштів з ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", які підпадають під дію мораторію, встановленого ст. 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", було зупинено.

При цьому суд вважає доведеним і той факт, що реалізація арештованого нерухомого майна відбулася саме в межах виконавчих проваджень про стягнення з ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" коштів за виконавчими документами, які не підпадали під дію згаданого мораторію, зокрема, рішень про стягнення заборгованості із заробітної плати та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Суд погоджується з доводами відповідачів про те, що наявність у зведеному виконавчому провадженні виконавчих документів про стягнення грошових коштів на користь суб'єктів господарювання, провадження за якими зупинено, не є перешкодою для примусового виконання рішень про стягнення заборгованості із заробітної плати, оскільки інше суперечило б змісту ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Більше того, суд вважає, що у державного виконавця не було жодних правових підстав для невиконання рішень про стягнення заробітної плати, а наявність у зведеному виконавчому провадженні інших зупинених проваджень свідчить про дотримання ним вимог Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

До того ж, матеріали справи свідчать про те, що грошові кошти, отримані від реалізації комплексу літнього відпочинку "Романтик", спрямовані виключно на погашення заробітної плати перед працівниками Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", м. Харків.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що доводи прокурора про порушення вимог мораторію під час реалізації арештованого комплексу літнього відпочинку "Романтик" спростовано наявними у справі доказами.

Судом також встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2009 року порушено провадження у справі № Б-50/120-09 про банкрутство Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Порушення справи про банкрутство зумовлює виникнення правових наслідків, встановлених спеціальним законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Вищевикладене дозволяє дійти висновку про те, що реалізація арештованого нерухомого майна - комплексу літнього відпочинку "Романтик" за виконавчими документами про стягнення заробітної плати відповідає і вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У позовній заяві прокурором також зазначено про те, що у порушення ч. 3 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів не повідомив Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника та не подав відомостей про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувачів.

З приводу даних тверджень прокурора суд вважає за необхідне зауважити наступне.

На підставі ч. 3 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі накладення арешту на майно другої черги, що належить боржникові - юридичній особі, частка держави у статутному фонді якої становить не менш як 25 відсотків, чи накладення арешту на майно підприємств-боржників, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний виконавець протягом трьох робочих днів повідомляє центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, або Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника та подає відомості про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувача.

Постановою Кабінету міністрів України від 23 грудня 2004 року N 1734 "Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" Державне підприємство "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", м. Харків віднесено до числа підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2011 року державний виконавець склав акт опису та арешту майна - комплексу літнього відпочинку "Романтик" (т. 1 а.с. 37-41), а 08.07.2011 року на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" склав та направив відповідні повідомлення, Міністерству промислової політики України та Фонду державного майна України, зазначивши у них відомості, передбачені ч. 3 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 2 а.с. 19-21).

Вказані повідомлення були отримані згаданими державними органами, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення поштового відправлення Фонду державного майна України від 18.07.2011 року та Міністерству промислової політики України від 20.07.2011 року (т. 2 а.с. 23-26).

Викладене спростовує наведені у позовній заяві доводи прокурора про порушення ч. 3 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" та невиконання державним виконавцем обов'язку щодо повідомлення центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, та Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника.

Зі змісту позовної заяви прокурора вбачається, що, на його думку, комплекс відпочинку продано на підставі звіту оцінювача, який не має відповідного сертифікату суб'єкта оціночної діяльності. При цьому звіт оцінювача втратив чинність у зв'язку зі спливом строку, встановленого ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", а тому майно продано за заниженою вартістю, яка не є ринковою.

Проаналізувавши дані твердження прокурора, суд дійшов висновку про те, що вони є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Частиною 3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Як вже було зазначено вище, судом встановлено, що постановою керівника виконавчої групи - старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області Бойченка В.В. від 08.07.2011 року для участі у виконавчому провадженні суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання було призначено ТОВ "Бізнес-група співдружність", яке має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України № 9666/10 від 11.06.2010 року. У складі робочої групи - оцінювача Суворової І.А. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду державного майна України № 3862 від 18.08.2005 року та кваліфікаційний сертифікат № 1335 від 22.05.1999 року) та оцінювача Савченко А.В. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду державного майна України №4527 від 22.03.2006 року та кваліфікаційний сертифікат № 4129 від 11.02.2006 року) було складено звіт від 12.07.2011 року про вартість комплексу літнього відпочинку "Романтик", за яким його ринкова вартість на дату складання звіту становила 2 411 500,00 грн. (т. 1 а.с. 44-45).

10.01.2012 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Бізнес-група співдружність" у тому ж складі було складено звіт про повторну оцінку майна та зазначено, що ринкова вартість комплексу літнього відпочинку "Романтик" на дату оцінки склала 2 411 500,00 грн. (т. 1 а.с. 46-47).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дії державного виконавця по залученню суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Бізнес-група співдружність", а також дії оцінювачів, які мали необхідну кваліфікацію та право на складання звіту, повністю відповідають вимогам закону.

Згідно з ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурор, зазначаючи в позові про те, що комплекс літнього відпочинку "Романтик" продано за заниженою вартістю, яка не є ринковою, не надав до суду жодних належних та допустимих доказів, які б це підтверджували.

За таких обставин, суд вважає, що комплекс літнього відпочинку "Романтик" було реалізовано за ринковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності у встановленому законом порядку.

Крім того, не знайшли свого підтвердження і доводи прокурора про порушення вимог чинного законодавства щодо повідомлення про проведення прилюдних торгів.

Згідно з п. 3.5. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5, спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 року N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 року за N 388/7709 (із змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 02/316/11/а було укладено 14.12.2011 року (т. 1 а.с. 79-80). Предметом цього договору (п.1.1.) є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, №1 від 14 січня 2011 року з надання послуг з реалізації арештованого рухомого майна шляхом його продажу на аукціоні, на яке звернено стягнення державним виконавцем при виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Матеріали справи свідчать про те, що на веб-сайті trade.informjust.ua 21.12.2011 року ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" здійснило публікацію про прилюдні торги та повідомило, що торги відбудуться 05.01.2012 року із стартовою ціною лоту 2 411 500,00 грн. (т. 1 а.с. 83-84).

Крім того, 12.01.2012 року о 10-55 годині на веб-сайті trade.informjust.ua 1-м відповідачем знову було розміщено оголошення про проведення 07.02.2012 року о 10-00 годині прилюдних торгів з реалізації арештованого комплексу літнього відпочинку "Романтик" зі стартовою ціною лоту 2 387 385,00 грн. (т. 1 а.с. 92-93).

Отже, інформація про проведення прилюдних торгів була розміщена без порушення 15-ти денного строку на повідомлення про проведення публічних торгів, що повністю відповідає вимогам Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Також інформація про проведення прилюдних торгів була додатково розміщена в засобах масової інформації, а саме: в газеті "Прем'єр" від 26.12.2011 року та газеті "Харківський кур'єр" від 19.01.2012 року (копії публікацій т. 1 а.с. 87-88, 97-98).

Таким чином, судом встановлено, що ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" повністю дотримано вимоги законодавства України щодо розміщення публікацій про проведення прилюдних торгів у встановлений законом строк та порядку.

Підсумовуючи вищевикладені обставини та норми закону, суд вважає, що прокурором не доведено наявності порушень чинного законодавства щодо порядку продажу комплексу літнього відпочинку "Романтик" на прилюдних торгах або інших порушень чинного законодавства України, які б зумовлювали визнання проведених прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна недійсними.

З огляду на це, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити повністю.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у даній справі має бути покладено на прокурора. Однак, враховуючи звільнення прокурора від сплати судового збору на підставі п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в даному разі не стягується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 129 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", ст. 136 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено 31.08.2012 р.

Суддя Макаренко О.В.