АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц-/2090/2496/12 Головуючий 1 інстанції -Горбунова Я.М.

Справа № 2-272/2011 р.

Категорія: житлові Доповідач -Коваленко І.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Коваленко І.П

суддів -Коровіна С.Г., Довгаль Г.П.

при секретарі -Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 06 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, СПРФО Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення,

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, СПРФО Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про розірвання договору найму житлового приміщення та скасування реєстрації.

В обгрнутування своїх вимог посилалась на те, що в квартирі АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності, проживають відповідачі, які порушують її права власника на вільне використання та розпорядження квартирою. Відповідачі не бажають знятися з реєстраційного обліку за зазначеною адресою, не сплачують комунальні платежі, не сплачують ніяких коштів за користування її власністю, а проживання в квартирі відповідача ОСОБА_5 із своєю родиною, не дає можливості їй самій із своєю родиною використовувати свої квартиру для проживання, через що вона проживає в іншій неблагоустроєній квартирі.

В процесі розгляду справи представник позивачки уточнив позовні вимоги, відмовившись від вимог щодо розірвання договору найму та виселення відповідачів, так як останні на час вирішення спору в квартирі не проживають.

09.07.2009 р. представник відповідачів ОСОБА_6 подала зустрічну позовну заяву від імені ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спірну квартиру з підстав передбачених ст. 156 ЖК України, так як позивачі вважають, що їх права на проживання в спірній квартирі порушені, бо вони як члени сім'ї власника житла мають право на проживання та користування спірною квартирою, але власник чинить перешкоди, створюючи неможливі умови проживання.

Ухвалою суду від 06.02.2011 р. закрите провадження за позовом ОСОБА_2 про зняття з реєстраційного обліку в частині вимог до ОСОБА_5 в зв'язку з його смертю.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала.

Представник третьої особи СПРФО Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області в судове засідання не з?явився, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника служби.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 06 лютого 2012 року позов ОСОБА_2 задоволений.

Усунуті перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності, шляхом зняття з реєстраційного обліку за зазначеною адресою ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_2 та задовольнити зустрічну позовну заяву, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і порядку встановлених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 14.04.2005 р. приватним нотаріусом ОСОБА_7

Зареєстровані в зазначеній квартирі на час розгляду спору - сестра позивача ОСОБА_1, племінник позивача - ОСОБА_5, племінниця позивача - ОСОБА_3

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за спірною адресою були зареєстровані ще до набуття права власності позивачем на дану квартиру, як члени сім'ї колишнього власника, так як квартира належала на праві власності їх батькові ОСОБА_8

Вказані обставини сторони не оспорювали.

Відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_1 в спірній квартирі не проживають тривалий час, житлово-комунальні послуги за спірною адресою не сплачують.

З пояснень відповідачки ОСОБА_1 в суді першої інстанції вбачається, що вона виїхала з спірної квартири добровільно у 2003 р. і стала проживати в будинку по АДРЕСА_2, який належав на праві власності матері ОСОБА_10 та її сестрі ОСОБА_11 У 2007 р. виїхала з квартири її дочка ОСОБА_9, яка разом з своїм чоловіком знімає інше житло. В спірній квартирі поселився у 2008 р. її син ОСОБА_5 разом із своєю дружиною ОСОБА_4, де вони проживали на час пред'явлення до суду позову.

Таким чином, факт не проживання в спірній квартирі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сторонами визнаний.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 в суді зазначила, що ні вона, ні дочка не намагалися вселитися в спірне житло, бо вважали, що вони мають право на компенсацію за квартиру, яку обіцяла їм ОСОБА_2 від частки майна, що належала батькові.

Жодних доказів того, що права відповідачів були порушені позивачкою, матеріали справи не містять.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не відносяться до членів сім'ї ОСОБА_2, добровільно покинули спірне житло і обрали місцем свого проживання інше житло.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені зустрічного позову.

Щодо рішення суду в частині задовлення вимог ОСОБА_2 про зняття ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з реєстраційного обліку, то колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині також законне і обґрунтоване, оскільки збереження за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 реєстрації за адресою АДРЕСА_1 порушує права власника на вільне користування та розпорядження своїм житлом, оскільки, нарахування оплати за надання комунальних послуг здійснюється на кількість зареєстрованих осіб, при розпорядженні своїм майном власник обмежений у виборі варіантів такого розпорядження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального в процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 06 лютого 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

судді