АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 22ц/2090/5259/2012 Головуючий 1 інстанції Павлюченко С.В.
Справа № 2003/316/12 Доповідач: Коровін С.Г.
Категорія: договірні
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого -Коровіна С.Г.
суддів - Бездітко В.М., Сащенко І.С.,
при секретарі -Щегельському Д.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 13 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»про розірвання договорів оренди земельних ділянок, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2012 року позивачі звернулись до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»про розірвання договорів оренди земельних ділянок.
В обґрунтування позову зазначили, що відповідач при виконанні Договорів оренди земельних ділянок грубо порушив їх умови, тому є підстави ставити питання про їх розірвання.
Так, відповідач, на підставі п.9 Договору зобов'язався сплачувати їм щорічно орендну плату розмірі 1,5% від грошової оцінки землі, яка вказана в п.5 договору і яка визначена ними у грошовому вигляді.
В порушення п.10 Договорів, яким передбачено виплату орендної плати в термін до 31 грудня поточного року, відповідач з двома позивачами - ОСОБА_1 та ОСОБА_8 розрахувався частково та з порушенням термінів виплати, а з іншими позивачами взагалі не розрахувався. На їх звернення щодо терміну проведення розрахунку за вказані роки відповідач не відповів.
Крім того, в порушення п.13 Договору, не враховувався і індекс інфляції, який становив у 2010 році - 109,1%, а у 2011 році - 104,6 %. В зв'язку з цим відповідач повинен був внести зміни до договору, підвищивши розмір орендної плати, чого він не зробив.
Позивачі, відповідно до ст. 651 ЦК України, ст.ст.24,25 та 32 Закону України "Про оренду землі", враховуючи, що невиконання відповідачем своїх обов'язків є істотним порушенням умов договорів, вважають за необхідне їх розірвати.
Представник відповідача позов не визнала, вказуючи на те, що орендна плата позивачам зараховувалась виходячи з умов договорів.
При цьому, орендну плату ОСОБА_1 та ОСОБА_9, отримали за 2010-2011 р.р. в повному обсязі. Інші позивачі за отриманням орендної плати до каси підприємства не зверталися, в зв'язку з чим їм направлялись письмові запрошення, які ті відмовлялися отримати. Тому керівництво підприємства намагалося виплатити орендну плату виїжджаючи за місцем проживання орендодавців, однак позивачі і в цьому випадку відмовилися від отримання орендної плати.
Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 13 червня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати ті ухвалити нове, яким їх позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 16 січня 2008 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (з кожним окремо) з одної сторони та товариством з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»з іншої були укладені договори оренди належних їм на праві власності земельних ділянок строком на 10 років
Вказаними договорами передбачені суттєві та необхідні умови, серед яких, орендна плата, порядок її виплати та перегляду, таке інше. П. 9 оспорюваних договорів, сторони визначили орендну плату у розмірі 1,5% від грошової оцінки, яка зазначена в п.5 договору та визначили її в грошовому способі внесення
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що неотримання орендної плати за користування земельними ділянками сталася в наслідок недобросовісних дій позивачів, їх ухилення від її отримання саме для створення умов щодо розірвання договорів оренди.
Разом з цим, погодитись з такими висновками суду неможна.
Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Вимогами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.
Пунктом 13 договорів оренди передбачені підстави для перегляду розміру орендної плати. Такими підставами вказані: значне підвищення цін і тарифів, інфляція та інші випадки, передбачені законом.
До таких випадків позивачі, крім іншого, віднесли факт внесення 19 серпня 2008 року змін до Указу Президента України від 2 лютого 2002 року № 92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян -власників земельних часток (паїв)", яким з метою посилення захисту права власності громадян на землю, створення сприятливих умов для ефективного господарювання на ній, формування сталого землекористування, удосконалення системи оцінки землі та платності землекористування запроваджена плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення у розмірі не менше 3 відсотків вартості земельної ділянки та поступове збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Питання збільшення орендної плати та дострокового розірвання договорів оренди ініціювалося позивачами перед керівництвом ТОВ, на зборах під час виїзного засідання у с. Верхньоводяне Близнюківського району Харківської області 06.07.2010 року та у своїх зверненнях до установ району та області ( т. 1 а.с. 17 ). Між тим, відповідач взагалі ухилився від обговорення цього питання.
П. 2 ч. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляє того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так, з моменту укладення договорів оренди з позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_8 орендну плату виплатив частково і з порушенням термінів виплати. Інші позивачі орендної плати не отримали взагалі. Тобто, позивач не виконує взяті на себе за договорами оренди обов'язки належним чином.
Посилання відповідача на акти відмови від отримання орендної плати колегією не приймаються до уваги та розцінюються як непогодження позивачів із сумою розрахунку, яку вони неодноразово просили збільшити з урахуванням вимог чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
При таких обставинах, у суду першої інстанції були всі підстави для розірвання вищеназваних договорів оренди земельних ділянок.
Таким чином, відповідно до ст. 309 ЦПК України ухвалене в справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3; 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити.
Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 13 червня 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити.
Розірвати договори оренди земельної ділянки, укладені 16 січня 2008 року між:
ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківстького району Харківської області, зареєстрований у Близнюківському районному відділенні ХРФ ДП «УДЗК»при Держкомземі України 20 червня 2008 року за № 040868500040.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»-Близнюківського району Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 160 грн. 95 коп.
ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківстького району Харківської області, зареєстрований у
Близнюківському районному відділенні ХРФ ДП «УДЗК»при Держкомземі України 26 червня 2008 року за № 040868500044.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківського району Харківської області на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 160 грн. 95 коп.
ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківстького району Харківської області, зареєстрований у Близнюківському районному відділенні ХРФ ДП «УДЗК»при Держкомземі України 26 червня 2008 року за № 040868500057.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківського району Харківської області на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 160 грн. 95 коп.
ОСОБА_10 та товариством з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківстького району Харківської області, зареєстрований у Близнюківському районному відділенні ХРФ ДП «УДЗК»при Держкомземі України 04 липня 2008 року за № 040868500087.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківськогорайону Харківської області на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 160 грн. 95 коп.
ОСОБА_11 та товариством з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківстького району Харківської області, зареєстрований у Близнюківському районному відділенні ХРФ ДП «УДЗК»при Держкомземі України 04 липня 2008 року за № 040868500058.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківського району Харківської області на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 160 грн. 95 коп.
ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківстького району Харківської області, зареєстрований у Близнюківському районному відділенні ХРФ ДП «УДЗК»при Держкомземі України 26 червня 2008року за № 040868500048.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківського району Харківської області на користь ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 160 грн. 95 коп.
ОСОБА_7 та товариством з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківстького району Харківської області, зареєстрований у ,шзнюківському районному відділенні ХРФ ДП «УДЗК»при Держкомземі України 26 червня 2008 року за № 040868500066.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківського району Харківської області на користь ОСОБА_7 судовий збір в розмірі 160 грн. 95 коп.
ОСОБА_8 та товариством з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківстького району Харківської області, зареєстрований у Близнюківському районному відділенні ХРФ ДП «УДЗК»при Держкомземі України 28 квітня 2010 року за № 048068500047.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю імені газети «Ізвєстія»Близнюківського району Харківської області на користь ОСОБА_8 судовий збір в розмірі 160 грн. 95 коп.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді