РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі : судді Бабенко С.С., при секретарі Федорцовій І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справо за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він уклав з ТОВ «АВТО ПРОСТО»угоду № 368293 від 16 серпня 2011 року з додатками (додаток № 1 -анкетні дані учасника системи та перечень платежів із зазначенням їх розмірів, які позивач повинен платити і Додаток № 2 -правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак). Зазначена угода була укладена з метою придбання ним автомобіля марки Ланос на суму 71680 грн.

Перед укладенням угоди між ним та відповідачем відбулася бесіда, в якій відповідач завірив його у вигідних умовах угоди і гарантував у випадку підписання угоди надання протягом 10 днів автомобіля Дєу Ланос в його володіння і відповідне оформлення документів на автомобіль.

При підписанні угоди, на виконання статті 5, він на користь відповідача вніс суму 2580,48 грн., в якості вступного внеску. Після спливу 10 днів, з моменту підписання вказаної угоди з додатками він не отримав від відповідача автомобіль і документів на нього.

Після цієї ситуації, він детально вивчив зміст угоди з додатками і прийшов до висновку, що його вели в оману, оскільки вважає, що умови зазначені в угоді з додатками є несправедливими відносно нього і такі, які вказують на здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики, що є підставою для визнання угоди недійсною.

Несправедливими вважає пункт 10.2 статті 10 додатку № 2 до угоди, згідно якої вигодо набувач за договором страхування автомобіля у випадку виникнення страхового випадку є відповідач, який отримує страхові відшкодування, але щомісячні внески в оплату страхового платежу вносяться самими учасниками системи. Також несправедливим вважає пункт 11.2 статті 11 додатку № 2 до угоди, згідно якого учасник угоди згодний, що вигодо набувач за договором є АВТО ПРОСТО. Несправедливим вважає пункт 13.8 статті 13 Додатку № 2 до угоди, згідно якої розірвання угоди на паритетних правах можливий тільки протягом семи днів, з моменту підписання угоди. У випадку виявлення бажання учасником системи розірвати угоди після вказаного строку, відповідач і учасник системи звільняються від виконання своїх зобов'язань за виконанням умов угоди, і в такому випадку відповідач не відшкодовує учаснику системи сплачений ним вступний внесок. Таким чином, з угоди вбачається явно невигідні одній стороні -позивача договірні умови, а протилежна сторона угоди -відповідач сформулював в односторонньому порядку угоди на свою користь, що є істотним порушенням принципу рівності сторін договору.

Також вважає, що в угоді містяться умови, які вказують на нечесну підприємницьку практику. Вказаний вид нечесної практики відображений в умовах угоди в статті 3 угоди, яка передбачає включення учасника в систему АвтоТак; формування групи учасників для придбання автомобілів; включення учасника в групу для придбання автомобіля; забезпечення отримання автомобіля учасниками системи згідно з умовами договору; в статті 5 угоди, яка передбачає обов'язок учасника щомісячно вносити повні внески; пункт 1.2 статті 1 додатку № 2 до угоди визначає порядок функціонування системи згідно з якою, кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля відповідає кількості автомобілів, яке можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи.

Враховуючи зазначені обставини, просить визнати недійсною угоду № 368293 від 16 серпня 2011 року укладену між ОСОБА_1 і ТОВ «АВТО ПРОСТО», стягнути з ТОВ «АВТО ПРОСТО»2580,45 грн. сплачені ним за угодою № 368293 від 16 серпня 2011 року на його користь, судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача -ТОВ «АВТО ПРОСТО»був допитаний Шевченківським районним судом міста Києва, надав свої письмові пояснення по справі, в якій зазначив, що проти позову заперечує, просив справу розглянути без участі представника ТОВ «АВТО ПРОСТО».

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заявлених вимог слід відмовити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО ПРОСТО»був укладений договір, за яким відповідач надає позивачу послуги, спрямовані на придбання транспортного засобу через систему АвтоТак (а.с. ).

Відповідно до укладеного договору позивач повинен внести внесок, а також щомісячно сплачувати чисті платежі, які товариство може використовувати для формування фонду для здійснення оплати товару на користь клієнта системи, а також адміністративні витрати .

Товариство організовує і проводить розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного товару та надає інформацію щодо їх результатів включно учаснику системи.

Позивач підписав угоду та на її виконання сплатив 2580,45 грн. вступний внесок (а.с. ).

За статтею 2 угоди АВТО ПРОСТО гарантує учаснику системи, що він одержить право на отримання автомобіля, за умови, що він виконає всі зобов'язання, які випливають з цієї угоди (а.с. ).

Стаття 5 угоди зобов'язує учасника щомісяця сплачувати повний внесок, який відповідно до змісту термінів складається з суми чистого внеску, щомісячного внеску в оплату послуг та щомісячного внеску в оплату страхового платежу. (а.с. ).

Пунктами 2.5, 3.1, 3.2 додатку № 2 до угоди передбачено, що учасник системи має право сплачувати внески в будь-який момент в довільній кількості. Авансові платежі будуть використані для покриття повних платежів, передбачених графіком платежів, передбачених графіком платежів у зворотному порядку, починаючи з останнього повного платежу ( а.с. ).

Враховуючи обов'язок учасника щомісяця сплачувати чисті платежі, щомісячні внески в оплату послуг та щомісячні внески в оплату страхового платежу, правом учасника є не сам факт сплати авансових платежів, а обрання довільної кількості цих платежів.

Відповідно до статті 2 угоди АВТО ПРОСТО гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля, за умови виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою. Статтею 5 угоди також передбачено, що учасник системи зобов'язується отримати автомобіль за умови виконання зобов'язань встановлених угодою (а.с. ).

Право на отримання автомобіля надається за порядком, визначеним угодою та відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, проведених іншим и учасниками групи.

Відповідач отримує оплату лише за рахунок продажу продукції -надання послуг, а не за рахунок залучення інших споживачів.

Зі змістом договору і додатків до нього позивач був ознайомлений, погодився із цим, чого не оспорював.

За таких обставин у діяльності відповідача не вбачається ознак нечесної підприємницької практики.

Підстав вважати, що розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі не має.

Вказані умови угоди не порушують права позивача, як споживача та відповідають вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідок є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливим є, зокрема, умови договору, які встановлюють жорсткий обов'язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору, визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

За статтею 19 цього ж Закону забороняються як такі, що вводять в оману утворення пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержати компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог (ст. 10 ЦПК України).

Позивач не надав суду взагалі ніяких доказів, які б вказували на обставини які могли перешкодити вчиненню правочину, що приховав відповідач, або які обставини він замовчував, що призвели до обману і утворення дисбалансу прав та обов'язків сторін не на користь позивача.

Відповідно до ст. 14 додатку № 2 угоди відповідач має право розірвати угоду у випадку несплати позивачем трьох щомісячних внесків. У випадку ненадання позивачем документів, необхідних для передачі автомобіля відповідач маж право анулювати право на отримання автомобіля.

Право повернення позивачу сплачених коштів в разі розірвання угоди описаний у статті 13 додатку № 2 до угоди.

Вказані умови сторонами узгоджені й підписані.

В такому разі, доводи позивача з цих питань не підтверджені і не є обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 10,11, 30, 60, 212 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»про захист прав споживачів -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя