ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" серпня 2012 р.Справа № 21/5025/664/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Яроцький А.М., розглянувши матеріали справи
за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі
Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький
до Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс" м. Хмельницький
про стягнення 176512,52 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію з яких 171812,13 грн. -основний борг, 473,71грн. - інфляційні, 693,80 грн. - 3% річних, 3532,88 грн. - пеня
Представники сторін:
від позивачів:
Бабіч О.О. - представник МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" за довіреністю №262/02 від 02.02.2012 р.;
Кучевська Г.В. - представник Хмельницької міської ради за довіреністю №02-15-555 від 14.04.2011р.;
від відповідача: не з'явився;
за участю від прокуратури: Олійник І.О. - помічник прокурора м. Хмельницького (посвідчення №896 від 31.05.2010р.)
Рішення приймається 01.08.2012р., оскільки в судових засіданнях 20.06.2012р. та 02.07.2012р. оголошувались перерви. В судовому засіданні 01.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору:
Заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача -Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну „Військторгсервіс" 176512,52 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, з яких 171812,13 грн. - основний борг, 473,71грн. - інфляційні, 693,80 грн. - 3% річних, 3532,88 грн. - пені. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії №2118/651 від 15.10.2008р.
Ухвалою господарського суду від 08.06.2012р. порушено провадження у справі №21/5025/664/12. Копії ухвали надіслано на адреси сторін рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Відповідачем 20.06.2012р. надано через канцелярію суду відзив на позов, в якому останній посилається на неналежне фінансування Міністерством оборони України. Вказує, що на один з об'єктів, позивачем виставлялись рахунки в той час як він був переданий на баланс філії №3 Концерну "Військторгсервіс" на підставі наказу №68 від 29.05.2009р., який додано до матеріалів справи. Крім того, надав рахунки виставлені до оплати за 2009-2012р.
Повноважні представники позивачів підтримали позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доводами викладеними в позовній заяві, та доказами доданими до матеріалів справи. З приводу позиції відповідача зазначеної у відзиві від 19.06.2012р. щодо неналежного фінансування Міністерством оборони України, посилається на пункт 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/908/2012 від 13.07.2012р., в якому визначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Щодо заперечень відповідача стосовно передачі на баланс філії №3 Концерну "Військторгсервіс" об'єкту нерухомості повідомили, що послуги надавались відповідачу згідно умов укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії №2118/651 від 15.10.2008р. повідомив, що пропозиції щодо внесення змін до договору №2118/651 від 15.10.2008р. від відповідача не надходило. Відповідач про зміну користувача з врахуванням вимог п. 3.2.5 договору позивача не повідомляв. При цьому звертає увагу, що відповідно до наказу №68 від 29.05.2009р. та передавального акту будівлі магазину №26 та №21 передані філії №3 Концерну "Військторгсервіс" 29.05.2009р., однак відповідач за період з травня 2009р. до теперішнього часу приймає послуги по отриманню теплової енергії та частково оплачує зазначені послуги.
Представники Хмельницької міської ради та прокуратури позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представники відповідача в судових засіданнях 20.06.2012р. та 02.07.2012р. проти позову заперечують, підтримують позицію викладену у відзиві на позов №233 від 19.06.2012р. та заявили клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для вирішення спору у добровільному порядку.
В судове засідання 01.08.2012р. представники відповідача не з'явились, доказів погашення спірної заборгованості суду не надали.
Суд, оцінивши подані сторонами по справі документи, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено таке:
15.10.2008р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький (Виконавець) та Концерном "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну „Військторгсервіс" м. Хмельницький (Споживач) укладений договір на постачання теплової енергії №2118/651, згідно з яким позивач постачає відповідачу теплову енергію у відповідності до умов укладеного договору.
Відповідно до п.1.1 договору енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача тощо (п. 2.1. договору).
Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.2 договору).
Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором. Повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів. Здійснювати перевірку роботи приладів обліку та стану теплоспоживального обладнання споживача не рідше одного разу в шість місяців. (п. 4.2.1. - п. 4.2.3 договору).
Відповідно до п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.
Пункт 5.3. договору передбачає обов'язок споживача щомісячно подавати звіти енергопостачальній організації про фактичне споживання теплової енергії.
Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (розділ 6 договору).
За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (п. 7.2.3 договору).
Договір набуває чинності з 15.10.2008р. та діє до 31.12.2013р. договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками сторін.
Окремо на виконання умов договору між сторонами підписано Додаток №1 до договору №2118/651 від 15.10.2008р., за змістом якого сторони погодили кількість і обсяги теплової енергії, які становлять 258,32 грн. за 2238,1(0,24) Гкал (сума до оплати в ОП), 4,43 грн. на загальну площу 361 кв.м. (сума до оплати КР), гарячу воду за тарифом 12,96 грн. по лічильнику та розрахунку.
Додаток №2 до договору №2118/651 від 15.10.2008р. містить акт розмежування балансової належності (експлуатаційної відповідальності) за адресою магазин "Військторгсервіс" по вул. Попова, 3.
На виконання умов договору між сторонами підписано також додаток №3 до договору №2118/651 від 15.10.2008р., в якому сторони визначили умови припинення подачі теплової енергії.
В зазначеному додатку сторони визначили, що однією з умов припинення подачі теплової енергії є відсутність протягом 10 днів оплати теплової енергії у встановлені договором терміни (п. 1.3), а також інші дії споживача, передбачені чинним законодавством, які є підставою для припинення подачі теплової енергії (п. 1.9).
У період дії договору проведено перевірку системи централізованого опалення, що підтверджується актом про обстеження системи централізованого опалення від 03.12.2008р. Також складено акт розмежування балансової належності (експлуатаційної відповідальності) за адресою: вул. Купріна, 61.
На виконання умов договору позивачем надавались послуги з теплопостачання в приміщення, що знаходяться у місті Хмельницькому по вул. Майборського, 9, вул. Франка, 36/1, вул. Майборського, 11, вул. Попова, 3, вул. Майборського, 10, вул. Купріна, 61, вул. Майборського, 15/1, вул. Козацька, 54, вул. Майборського, 13 та направлялись до оплати рахунки за надання послуг з теплопостачання згідно затверджених тарифів. Зокрема, позивачем виставлено відповідачеві до оплати рахунки №651 від 26.01.2012р. на загальну суму 58468,01 грн., від 23.02.2012р. на загальну суму 60457,36 грн., від 23.03.2012р. на загальну суму 35176,84 грн., від 24.04.2012р. на загальну суму 17709,92 грн.
Відповідач свої зобов'язання згідно договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 01.05.2012р. утворилась заборгованість в розмірі 171812,13 грн. відповідно до поданого позивачем розрахунку.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем п.7.2.3 договору з врахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивачем нараховано 3532,88 грн. пені. При цьому відповідно до ст. 625 ЦК України за прострочення грошового зобов'язання нараховано 473,71 грн. - інфляційних, 693,80 грн. - 3% річних.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується таке:
Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Судом враховано, що між сторонами 15.10.2008р. укладено договір №2118/651 на постачання теплової енергії.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174, ч.1, 2 ст. 175 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 цього Кодексу є предметом його регулювання.
До умов даного договору застосовуються норми ст. 714 ЦК України, якими визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення міститься і у ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Судом враховується, що згідно п.1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Зі змісту укладеного договору на постачання теплової енергії №2118/651 від 15.10.2008р. випливає, що позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а останній зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Судом враховується, що позивач на виконання умов договору відповідачу надавались послуги з постачання теплової енергії за період з січня по квітень 2012р. Зокрема, позивачем виставлено відповідачеві до оплати рахунки №651 від 26.01.2012р. на загальну суму 58468,01 грн., від 23.02.2012р. на загальну суму 60457,36 грн., від 23.03.2012р. на загальну суму 35176,84 грн., від 24.04.2012р. на загальну суму 17709,92 грн.
Відповідно до п.6.3 договору сторони погодили, що оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: - попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; - остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Однак, відповідач своїх зобов'язань у строк визначений п. 6.3 договору на постачання теплової енергії №2118/651 від 15.10.2008р. не виконав, виставлені позивачем рахунки №651 не оплатив.
Відповідно до пункту 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/908/2012 від 13.07.2012р., в якому визначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
З вищевикладеного вбачається, що посилання відповідача у відзиві №233 від 19.06.2012р. на неналежне фінансування Міністерством оборони України не звільняє його від необхідності виконання грошового зобов'язання перед позивачем.
Щодо передачі об'єкта теплоспоживання, який передано відповідно до наказу №68 та передавального акту від 29.05.2009р. філії №3 Концерну "Військторгсервіс", то відповідно до п. 3.2.5 договору споживач теплової енергії зобов'язується письмово сповіщати енергопостачальну організацію про зміни власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (споживачів) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.
З огляду на недодержання умов договору в цій частині доводи відповідача викладені у відзиві на позов №233 від 19.06.2012р. до уваги не беруться. При цьому судом враховано, що передача на баланс іншій філії приміщень не являється підставою для заміни сторони у зобов'язанні.
Крім того, відповідно до ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.2.3 договору, несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до оплати суми за кожен день прострочення.
Згідно з п. 7.2.3 договору з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3532,88 грн. - пені за період з лютого по квітень 2012р.
Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми пені судом встановлено, що заявлена сума пені нарахована в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до норм чинного законодавства України позивачем заявлено до стягнення з відповідача три відсотки річних в сумі 693,80 грн. та 473,71 грн. - інфляційних нарахованих за період з лютого по квітень 2012р.
Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат відповідно до листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та 3% річних судом встановлено, що заявлені суми нараховано в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.
Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 171812,13 грн. основного боргу, 473,71 грн. інфляційних нарахувань, 693,80 грн. - 3% річних та 3532,88 грн. пені за договором про надання послуг з теплопостачання №2118/651 правомірні, обґрунтовані, відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ст.49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи те, що позов подавався прокурором судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 34, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
В И Р І Ш И В:
Позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький, міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс" м. Хмельницький про стягнення 176512,52 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, з яких 171812,13 грн. - основний борг, 473,71грн. - інфляційні, 693,80 грн. - 3% річних, 3532,88 грн. - пеня задовольнити.
Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс" (м. Хмельницький, вул. Ватутіна, 5, код 33123594) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 171812,13 грн. (сто сімдесят одна тисяча вісімсот дванадцять гривень 13 коп.) заборгованості, 473,71 грн. (чотириста сімдесят три гривні 71 коп.) - інфляційні нарахування, 693,80 грн. (шістсот дев'яносто три гривні 80 коп.) - 3% річних, 3532,88 грн. (три тисячі п'ятсот тридцять дві гривні 88 коп.) - пені.
Видати наказ.
Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс" (м. Хмельницький, вул. Ватутіна, 5, код 33123594) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код 38045529, ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 3530,25 грн. (три тис. п'ятсот тридцять гривень 25 коп.).
Видати наказ.
Повний текст рішення складено 06.08.2012р.
Суддя А.М. Яроцький
Віддрук. в 2 прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу - рекомендованим з повідомленням на адресу: м.Хмельницький, вул. Ватутіна, 5