07.09.2012

Справа № 212/12186/2012

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2012 року м. Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці

у складі: головуючого судді Іщук Т.П.,

при секретарі Коваленко Д.І.,

за участю державного виконавця Вишенського ВДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці подання державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань боржника -ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, зазначивши, що на примусовому виконанні Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-2441, виданий 29.06.2010 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 15 687,00 грн. Заявник повідомив, що в даний час заборгованість боржника залишається непогашеною. Отже, боржник має не врегульовані зобов'язання, що виключає можливість виїхати за межі України. Просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 до виконання ним своїх зобов'язань.

У судовому засіданні заявник підтримала подання, просила його задовольнити, пояснивши, що боржник пояснив причину невиконання рішення відсутністю роботи, а відповідно і доходу.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання необґрунтоване та не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на виконанні Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-2441 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 15 687,00 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.05.2012 року). Заборгованість ОСОБА_2 залишається непогашеною Однак, суду не надано належних доказів, що державним виконавцем вживалися достатні заходи, спрямовані на виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

До того ж, відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадку, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань; громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Однак, як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем не надано до суду жодних доказів, які б давали підстави вважати, що боржник, вказаний у поданні, може виїхати за межі України, не виконавши вказане зобов'язання, та доказів, які б свідчили, що боржник ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання рішення суду. Натомість, як свідчить зміст його пояснень, боржник на сьогоднішній день не працює, і в разі наявності тимчасових заробітку кошти направляє на виконання рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

Крім того, суд звертає увагу, що норма ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»кореспондується з фактом наявності паспорту для виїзду за кордон. При цьому, державний виконавець не надав суду жодних доказів того, що ОСОБА_2 має паспорт для виїзду за кордон або звернувся до відповідних органів з метою одержання паспорту для виїзду за кордон, що об'єктивно свідчило б про намір боржника залишити межі України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 3771 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: