Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 вересня 2012 р. Справа №2а-8539/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання -Міщенко А.П.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Щербак Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0005151702 від 06.02.2012р. про визначення суми податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 з податку на додану вартість у розмірі 19158,00грн., з яких 15326,70грн. за основним платежем та 3832,00грн. за штрафними санкціями, а також стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, висновки акту позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, є необґрунтованими, базуються виключно на обставинах, встановлених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова під час проведення перевірки ТОВ «Тех-Агромаркетинг», та суперечать положенням Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0005151702, прийняте 06.02.2012р. відповідачем на підставі вказаного акту перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, та просив суд задовольнити позов. Також, представник позивача пояснив, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Тех-Агромаркетинг», код ЄДРПОУ 36988128 за квітень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №296/17-107/НОМЕР_1 від 30.01.2012 року, висновки якого стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 06.02.2012р. №0005151702. Вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з огляду на наявність реальних господарських правовідносин ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «Тех-Агромаркетинг».

Представник відповідача, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, заперечував проти заявленого позову. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач у письмових запереченнях проти позову зазначив, що перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим донараховано податок на додану вартість у сумі 15326,70грн., за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ «Тех-Агромаркетинг», котрі реально не відбулись.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач ФОП ОСОБА_3, пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу фізичної особи-підприємця, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом -НОМЕР_1, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у відповідача з 11.03.2005 року за №7617, зареєстрований платником податку на додану вартість з 23.07.2009 року. (а.с.8-10)

ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Тех-Агромаркетинг», код ЄДРПОУ 36988128 за квітень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №296/17-107/НОМЕР_1 від 30.01.2012 року (а.с. 11-21).

В акті перевірки №296/17-107/НОМЕР_1 від 30.01.2012 року фахівцями ДПІ у Київському районі м.Харкова було зроблено висновок про неможливість здійснення фінансово-господарський операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч.1, 5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «Тех-Агромаркетинг»; встановлено порушення п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ за квітень 2010р. в сумі 15326,70грн. (а.с. 21).

На підставі вказаного акту перевірки №296/17-107/НОМЕР_1 від 30.01.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення -рішення від 06.02.2012 року №0005151702, яким збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 з податку на додану вартість на загальну суму 19158,70грн, у тому числі за основним платежем -15326,70 грн., за штрафними санкціями -3832,00грн.) (а.с. 23).

При розв'язанні спору належить перевірити на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України податкове повідомлення-рішення, саме цей правовий акт індивідуальної дії, який створює для позивача обов'язок здійснити до бюджету платіж, оскільки саме цей правовий акт індивідуальної дії визначає строк виконання обов'язку по оплаті грошового зобов'язання, а отже податкове повідомлення-рішення вплинуло на права та обов'язки позивача у публічно-правових відносинах в сфері оподаткування.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення слугували викладені в акті перевірки №296/17-107/НОМЕР_1 від 30.01.2012 року висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, дослідження судом вказаного акту перевірки дає підстави вважати, що підставою для відображення порушення Закону України «Про податок на додану вартість»та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок відповідача про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «Тех-Агромаркетинг».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №296/17-107/НОМЕР_1 від 30.01.2012 року, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Згідно висновку акта перевірки №296/17-107/НОМЕР_1 від 30.01.2012 року перевіркою встановлено: неможливість здійснення фінансово-господарський операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч.1, 5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «Тех-Агромаркетинг»; встановлено порушення п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ за квітень 2010р. в сумі 15326,70грн.

Судом встановлено, що мотивами, на підставі яких суб'єкт владних повноважень дійшов такого висновку, є дані бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість», а також висновки акту ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 01.07.2011р. №1487/23-03-05/36988128 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тех-Агромаркетинг»(код 36988128) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.04.2011р. щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Тех-Агромаркетинг»за перевіряємий період. В ході перевірки встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч.1, 5 ст.203, 215, п.1 ст. 216, ст.. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. (а.с.86-112).

Згідно матеріалів справи встановлено, що 15.04.2010р. між ФОП ОСОБА_3 (замовник) та ТОВ «Тех-Агромаркетинг»(виконавець) було укладено договір №15/04 агентських послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги (пошук насіння соняшника), а замовник зобов'язується оплатити виконавцю ці послуги. Виконавець зобов'язується надати послуги по договору на території Харківської області в строк з 15.04.2010р. по 23.04.2010р.(а.с.24)

Згідно п.3.1 договору №15/04 про надання агентських послуг вартість наданих ТОВ «Тех-Агромаркетинг»послуг визначається у протоколі договірної вартості.

Відповідно до протоколу №1 узгодження договірної вартості надання агентських послуг сторони досягли згоди по визначенню договірної вартості послуг у розмірі 91960,20грн, що складає 3,4% вартості очікуваної угоди. (а.с.27)

На підтвердження доводу про реальність господарської операції, що була проведена в межах спірного правочину, позивачем подані до суду:

- акт виконаних робіт по наданню агентських послуг №21/04 від 21.04.2010 року.

Згідно вказаного акту ТОВ «Тех-Агромаркетинг»надало агентські послуги по пошуку насіння соняшника для позивача в кількості 1021,78 тон по ціні 2640,00 грн. Вартість послуг складає 91960,20грн. (а.с.28)

- виписану ТОВ «Тех-Агромаркетинг»податкову накладну від 21.04.2010 року без номеру на загальну суму 91960,20грн., в тому числі ПДВ -15326,70 грн. (а.с.29)

- платіжне доручення №28 від 28.04.2010р. про перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Тех-Агромаркетинг»суми у розмірі 91960,20грн.(а.с.30).

Також позивачем надано копію договору купівлі-продажу №22 від 22.04.2010 року, видаткову накладну №103 від 22.04.2010р., податкову накладну №26 від 22.04.2010р., відповідно до яких, ПСП «Нива»передало у власність ФОП ОСОБА_3 соняшник в кількості 1021 т. 780 кг. На загальну суму 2697499,20грн., в т.ч. ПДВ 449583,20грн.(а.с.31-34). Згідно даних банківських виписок ФОП ОСОБА_3 перерахував ПСП «Нива»грошові кошти в розмірі 2697499,20грн. (а.с.35-37)

Згідно п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача в наявності є податкова накладна б/н від 21.04.2010р., на підставі якої був сформований податковий кредит з податку на додану вартість на суму 15326,70грн. за квітень 2010 року.

Між тим, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не включається до складу податкового кредиту сума податку, сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

З аналізу п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

На підтвердження використання послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивачем надано копію договору купівлі-продажу №22 від 22.04.2010 року, видаткову накладну №103 від 22.04.2010р., податкову накладну №26 від 22.04.2010р., відповідно до яких, ПСП «Нива»передало у власність ФОП ОСОБА_3 соняшник в кількості 1021 т. 780 кг. На загальну суму 2697499,20грн., в т.ч. ПДВ 449583,20грн.

Але суд вважає, що зазначені документи не є достатнім доказом реальності виконання договору, укладеного саме між позивачем та його контрагентом ТОВ «Тех-Агромаркетинг», виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема: зміст та обсяг господарської операції.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України перелічені вище первинні документи по договору надання агентських послуг №15/04 від 15.04.2010р., суд зазначає, що оглянуті документи не сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Суд також зазначає, що у податковій накладній відсутній її номер; у договорі чітко не вказано, яким чином повинні виконуватися виконавцем - ТОВ «Тех-Агромаркетинг»умови договору, а також порядок надання послуг, за порушення яких передбачена відповідальність у п.5 договору агентських послуг. В протоколі №1 узгодження договірної вартості надання агентських послуг (який є додатком до договору №15/4 від 15.04.2010р.) сторони на момент укладення договору вже визначились із вартістю послуг у розмірі 91960,20грн, що складає 3,4% вартості ще не укладеної угоди, в той час коли послуга по пошуку соняшника ще була не виконана ТОВ «Тех-Агромаркетинг». Як вбачається з акту виконаних робіт по наданню агентських послуг, виконавець - ТОВ «Тех-Агромаркетинг», вказує, що виконав агентські послуги, обумовлені вказаним договором. В акті виконаних робіт №21/04 від 21.04.2010р. не зазначено яким чином ТОВ «Тех-Агромаркетинг»виконав агентські послуги, якого контрагента він знайшов, його місцезнаходження.

Позивачем не було надано суду укладеного ТОВ «Тех-Агромаркетинг»договору про намір укласти угоду ПСП «Нива»з ФОП ОСОБА_3, відповідно до якого сторони мали можливість розрахувати 3,4% вартості очікуваної угоди.

Крім того, 3,4% від 2697499,20грн.( суми договору між ПСП «Нива»та ФОП ОСОБА_3) складає 91714,97грн., а вартість послуг ТОВ «Тех-Агромаркетинг»було визначено та сплачено у розмірі 91960,20грн.

Суд вважає, що позивачем жодним чином не обумовлено необхідність надання послуг по пошуку насіння у Харківській області, а саме: не обґрунтована економічна доцільність надання таких послуг за такою вартістю.

Дані обставини вказують на формальний зміст вищевказаних документів, який не може підтвердити реальність виконання зазначених вище послуг по пошуку соняшника та свідчить про їх документальне оформлення за відсутності реального виконання.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно положенням п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, а п. 1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З урахуванням положень наведених норм, суд вважає необхідним вказати, що укладені позивачем правочини з ТОВ «Тех-Агромаркетинг»мають ознаки недійсності в розумінні ст. 215 ЦК України, а документи, виписані з посиланням на них, не породжують для сторін юридичних наслідків, зокрема, для позивача -права формування на їх підставі податкового кредиту по ПДВ.

Надані до матеріалів справи протокол узгодження вартості до договору про надання агентських послуг, акт виконаних робіт, податкова накладна, висновків суду не спростовують. При наявності таких первинних документів, судом не було встановлено фактичне виконання ТОВ «Тех-Агромаркетинг»умов договору.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту..

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем в судовому засіданні не надано суду доказів в обґрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність вказаного правового акту індивідуальної дії.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Суд вважає, що порушення, встановлене актом перевірки, підтверджується зібраними по справі доказами, рішення суб'єкта владних повноважень відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги позивача про скасування рішення №0005151702 від 06.02.2012р. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 10.09.2012р.

Суддя І.С. Нуруллаєв