Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 2-910/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 серпня 2012 року

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Єзерського Р.Б.

при секретарі - Матейко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи- Львівське комунальне підприємство «Балатон-409», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» про відшкодування шкоди, -

у с т а н о в и в:

18.08.2010 року позивач звернувся з позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду та 1 700 грн. моральної шкоди, а також покласти на відповідача судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що є власником квартири № 43 в будинку АДРЕСА_3. 22.02.2010 року з вини відповідача, який проживає поверхом вище, було залито квартиру позивача, в кімнаті площею 17,1 кв.м-стіну та стелю, в кімнаті площею 10,7 кв.м-стіну, в коридорі площею 10,1 кв.м- стелю. Причиною залиття став прорив радіатора системи центрального опалення в квартирі № 47 в будинку АДРЕСА_3, що знаходиться вище. Напередодні вказаної події відповідач самовільно здійснив у своїй квартирі заміну радіаторів системи центрального опалення. В результаті залиття квартири позивачу було завдано матеріальної шкоди, його квартира потребує поновлюваного ремонту. Крім цього останньому було заподіяно також моральної шкоди, яка виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Позивач втратив надію та спокій, не може проживати в квартирі, оскільки вона стала фактично не придатною для проживання, вона втратила естетичний вигляд, виник стійкий неприємний запах. Крім цього в квартирі проживає малолітній внук позивача, який після затоплення почав тяжко хворіти. Відповідач не бажає добровільно відшкодувати завдану ним шкоду, у зв'язку із чим позивач змушений звернутся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 згідно довіреності, копія якої міститься у матеріалах справи, позов підтримала, давши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, крім цього уточнила позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_2 в користь позивача 5159 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, а також покласти на відповідача судові витрати та витрати, пов'язані з проведенням будівельно-технічної експертизи. Просила позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням уточнених позовних вимог.

Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, зсилаючись на обставини, викладені в запереченнях на позовну заяву, що містяться у матеріалах справи. Просила в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачки ОСОБА_4, згідно довіреності, копія якої міститься у матеріалах справи, проти задоволення позову заперечив, зсилаючись на обставини, викладені в запереченнях на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачки ОСОБА_5, згідно договору про наданні правової допомоги, що міститься у матеріалах справи, проти задоволення позову заперечив, давши пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представники третьої особи ЛКП «Балатон-409» ОСОБА_6, ОСОБА_7 згідно довіреностей, що їх копії містяться у матеріалах справи, в судовому засіданні пояснили, що 22. 02.2010 комісією ЛКП «Балатон-409» було виявлено затоплення квартири за адресою: АДРЕСА_3, кв. 43 та встановлено причину залиття, а саме: прорив радіатора системи центрального опалення в кв. № 47 буд. АДРЕСА_3, власником якої є ОСОБА_2, про що комісією складено відповідний акт.

Представник третьої особи ЛМКП «Львівтеплоенерго» Джус Б.Г., згідно довіреності, копія якої долучена до матеріалів справи, в судовому засіданні пояснив, що в період з 20.02.2010 р. по 22.02.2010 р. жодних робіт на теплових мережах за адресою: АДРЕСА_3, не проводилося, в цей період тиск теплоносія на будинки та тиск гарячої води на будинки знаходилися в межах нормативних параметрів і становили 7,0-7,2 кгс/см? та 4,8-5,0 кгс/см? відповідно, а тому вини ЛМКП «Львівтеплоенерго» в прориві радіатора системи центрального опалення будинку по АДРЕСА_3 немає.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що з моменту перекриття крану в квартирі № 47 АДРЕСА_3 минуло не більше 10 хв, а тиск на момент перекриття крану в системі на 10 атм. перевищував норму.

Експерт Бобик В.С. в судовому засіданні дав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним у висновку № 3481, що міститься у матеріалах справи.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу, ОСОБА_1, на праві власності належить квартира № 43, буд. АДРЕСА_3.

20.02.2010 року вказану квартиру було залито, а саме: в кімнаті площею 17,1 кв.м- залито стіну та стелю, в кімнаті площею 10,7 кв.м-стіну, в коридорі площею 10,1 кв.м- стелю та стіну. Причиною залиття, як вбачається з акту від 22.02.2010 р., затвердженого директором ЛКП «Балатон-409» Подусівським Є.М., став прорив радіатора системи центрального опалення в квартирі № 47 в будинку АДРЕСА_3, власником якої є відповідачка, ОСОБА_2

В судовому засіданні було встановлено, що в період з дати залиття квартири № 43 по день складення акту комісією ЛКП «Балатон-409», а саме: з 20.02.2010 р. по 22.02.2010 р. на теплових мережах за адресою: АДРЕСА_3, жодних робіт не проводилося, в цей період тиск теплоносія на будинки та тиск гарячої води на будинки знаходилися в межах нормативних параметрів, відтак твердження представника відповідача про наявність винних дій ЛМКП «Львівтеплоенерго», що спричинили прорив радіатора системи центрального опалення будинку АДРЕСА_3, не підтверджуються наявними доказами у справі.

Оцінюючи висновок комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 2906, складений 27 червня 2012 року, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні представник відповідача вказав на недійсність вищевказаного висновку, з підстави, що останній не був підписаний одним з експертів комісії, експертом Сеник Н.В. Так згідно, п. 4.16 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції 08.10.1998 N 53/5 висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який проводив дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків., якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом (експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи.

Разом з тим, виходячи з положень п.п. 2.2.5., 4.18 вказаної Інструкції, у разі незгоди з іншими членами експертної комісії експерт має право складати окремий висновок, при цьому спільний висновок комісії експертів підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди. У разі якщо згоди між ними не було досягнуто, складається декілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а заключна - окремими, під відповідними висновками або згідно з проведеними ними дослідженнями.

Експертом Сеник Н.В. не було складено окремого висновку, що стверджується матеріалами справи, крім цього останній відповідно до п. 2.4. вищевказаної Інструкції був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи, що стверджується його підписом у вступній частині висновку. Висновок № 2906 комісійної судової будівельно-технічної експертизи є засвідченим відбитком печатки експертної установи на сторінці тексту

заключних висновків та таблиці, відповідає необхідним вимогам щодо форми та змісту, а відтак немає підстав для визнання його недійсним.

Разом з тим, згідно ст.147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим та оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу. У ст. 212 ЦПК України передбачено, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Так, у вищевказаному висновку № 2906 від 27 червня 2012 року, вказано, що джерелом походження плям на стінах в квартирі № 43 за адресою АДРЕСА_3, згідно наданих фотознімків і даних проведеного огляду є залиття холодною водою, а плями на стіні в квартирі № 43 свідчать про одноразове нетривале залиття зі сторони квартири № 46. При цьому експертне дослідження проводилося з значним проміжком в часі з датою залиття квартири, крім цього експерт не дав відповіді на всі поставлені питання, а саме на питання: якою мала бути тривалість дії відповідних чинників для виникнення вищевказаних плям в квартирі № 43 та якою могла бути причина такого залиття, оскільки встановити вказане експертним шляхом не надавалося можливим.

Таким чином, вищезгаданий висновок, є неповним, а відтак суд не приймає його в якості належного і допустимого доказу у справі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відтак цивільне законодавство в деліктних зобовязаннях передбачає презумпцію вини і якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає доведеним факт залиття квартири позивача з вини відповідача.

Крім цього відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно висновку № 3481 судової будівельно-технічної експертизи від 29 січня 2011 року, який міститься у матеріалах справи, вартість відновлюваного ремонту квартири № 43, що належить позивачу на праві спільної сумісної власності на час проведення дослідження становить 5159 грн., відтак розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття квартири становить 5159 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Крім цього статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування також моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, та визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи положення п. п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.95, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, тобто наявність втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

В судовому засіданні позивачем не було доведено наявності факту заподіяння йому моральної шкоди, а відтак, суд вважає, позовні вимоги останнього в частині відшкодування на його користь моральної шкоди є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 5 159 (п'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. матеріальної шкоди

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 17 (сімнадцять) грн. державного мита, 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, а також 1 032 (одну тисячу тридцять дві) грн. сплачених за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: Р. Б. Єзерський