ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 р. Справа № 47413/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів Нос С.П., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

17.12.2010 року позивач звернулася в суд першої інстанції з позовом до управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області, в якому просила зобов'язати відповідача в нарахувати та виплатити на її користь частину недоплаченої їй як дитині війни підвищення до пенсії з 09.07.2007р.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.02.2011 року позов задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% місячної пенсії за віком, визначеної ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.06.2010р. по 30.11.2010р. у відповідності до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням різниці, яка була виплачена. В решті позову відмовлено.

Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає постанову суду першої інстанції незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права. Не погоджується з відмовою в частині позову до 30.11.2010р., так як недоплата до пенсії має триваючий характер і відповідно до ст. ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, що не одержані з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Вважає, що строк звернення до суду не пропущено. Просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та задоволити позов за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по час ухвалення судом рішення.

У відповідності до ст.197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Колегія суддів вважає підставними заявлені позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету пенсійного фонду України на 2011 рік. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (вступила в дію з 23.07.2011 року) установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Відтак, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, у справах щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

У відповідності до ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Посилання апелянта на застосування до спірних правовідносин ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування» обгрунтовуючи це тим, що невиплачені пенсії з вини органу, що виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходу, на думку колегії суддів є помилковим. Згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування» йдеться про «нараховані суми пенсії», а тому, згідно вказаної статті пенсія виплачується за минулий час лише нарахована.

Колегія суддів зазначає, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати піврічний строк звернення до суду.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, судом першої інстанції не враховано вимог ст. 100 КАС України, згідно якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Поряд з тим суд апеляційної інстанції вважає, що позивач не навів поважності причин пропуску строку звернення до суду про захист порушених прав, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області про стягнення підвищення до пенсії в період з 09.07.2007 року по 16.06.2010 року слід залишити без розгляду.

Враховуючи те, що позивач звернувся з позовом до суду лише 17.12.2010 року, колегія суддів вважає, що задоволенню підлягають заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області провести нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії з 17.06.2010 року.

Враховуючи те, що позивач просив задовольнити позовні вимоги з 09.07.2007 року, не вказуючи при цьому кінцевої дати перебігу строку, відтак, переглядаючи справу 01.02.2011 року, суд першої інстанції повинен був перевірити виконання відповідачем обов'язку з нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.02.2011 року у справі № 2а-654/11 скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 17.06.2010 року по 01.02.2011 року з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області про зобов'язання здійснити перерахунок допомоги до пенсії в період з 09.07.2007 року по 16.06.2010 року залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

судді І.О.Яворський

С.П.Нос