УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2012 р. Справа № 134516/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.

суддів: Ніколіна В.В., Гінда О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поповичі» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поповичі» про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2012 р. по 31.05.2012 р. в сумі 4278,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню ПФУ підлягають витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених згідно з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від часу їх призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку. Такі витрати покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж. Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачем було призначено пенсію на пільгових умовах ОСОБА_1. Позивач двічі, а саме 26.04.2012 року та 18.05.2012 року, направляв відповідачеві. Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, для відшкодування таких витрат. Однак відповідачем таких витрат не відшкодовано і заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.04.2012 р. по 31.05.2012 р. становить 4278,50 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Оскаржуваною постановою адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з СТзОВ «Поповичі» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за період з 01.04.2012 р. по 31.05.2012 р. в сумі 4278,50 грн.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Апелянт в обґрунтування апеляційних вимог вказує те, що судом першої інстанції не враховано положення п.6.4 Інструкції, згідно якого розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Сторони правом на участь в апеляційному розгляді справи не скористалися.

Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить відмовити в її задоволенні, вважаючи рішення суду першої інстанції законним.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач є юридичною особою та зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Обов'язок відповідача відшкодувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій передбачений ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області було призначено пенсію на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір фактичних витрат на виплату і доставку вищевказаної пенсії за період з 01.04.2012 р. по 31.05.2012 р. складає 4278,50 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за вказаний період підтверджується розрахунками таких витрат. Позивач двічі, а саме 26.04.2012 року та 18.05.2012 року направляв відповідачеві такі розрахунки. В матеріалах справи є підтвердження про отримання першого розрахунку особисто відповідачем 28.04.2012 р. Отримавши вказані розрахунки, підприємство їх не оскаржило, тому вказані розрахунки слід вважати узгодженими, вони є обов'язковими для виконання і зазначені у них суми належать до сплати. Дана заборгованість на час розгляду справи не сплачена, що відповідачем не заперечується.

Доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку відшкодувати витрати на виплату і доставку пільгової пенсії через доведення такої інформації до нього з порушенням встановленого порядку і строків суд апеляційної інстанції вважає такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Так, всупереч вимог ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розділу 6 Інструкції, якими передбачено обов'язок підприємства, на якому працював відповідний працівник, відшкодувати пенсійному органу фактичні витрат на виплату і доставку пільгової пенсії

Позивач, знаючи про цей свій обов'язок, його не виконав.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198 п. 1 ч. 1, 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поповичі» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі №2а/0370/1768/12, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.С.Затолочний

Судді В.В. Ніколін

О.М. Гінда

Ухвала складена у повному обсязі 10 вересня 2012 року.