Справа № 0304/972/12
Провадження №1/0304/67/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2012 рокум. Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Антонюк О.В.,
при секретарі - Карпік Т.В.,
за участю прокурора - Смітюха В.Г.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з базовою середньою освітою, непрацюючої, незаміжньої, інваліда 2 групи , судимої:
17 травня 2010 року Камінь-Каширським районним судом Волинської області за ч.1 ст.185 КК України до 200 годин громадських робіт,
21 січня 2011 року Камінь-Каширським районним судом за ч.2 ст.389 КК України на 2 місяці арешту,
звільненої 15 квітня 2011 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
встановив:
ОСОБА_2, 06 березня 2012 року близько 15 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у житловому будинку в АДРЕСА_2, з корисливих мотивів таємно повторно викрала належний ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Нокіа-2330», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 207 гривень, з сім-картою оператора мобільного зв'язку вартістю 15 гривень, на рахунку якої були гроші у сумі 15 гривень, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 237 гривень.
Крім того, вона, 06 березня 2012 року близько 18 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у спальній кімнаті житлового будинку у АДРЕСА_3, таємно повторно викрала з жіночої сумочки гроші у сумі 270 гривень, належні ОСОБА_4, чим заподіяла потерпілій на вказану суму матеріальну шкоду.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у таємному викрадені чужого майна визнала повністю та показала, що 06 березня 2012 року близько 15 години 30 хвилин, вона, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись разом із ОСОБА_3 у своєї знайомої ОСОБА_5 у житловому будинку в с. Бузаки Камінь-Каширського району, викрала мобільний телефон потерпілого, який лежав на столі, останній та її знайома ОСОБА_5 на той час уже пішли відпочивати у кімнату, а тому не бачили, як вона вчинила крадіжку. Окрім того, підсудна показала, що повертаючись в цей же день від ОСОБА_5 вона зайшла до знайомої ОСОБА_4, останньої не було вдома, і вона під час розмови з її матір'ю, побачивши між диваном і шафою жіночу сумочку, в якій, як їй було відомо ОСОБА_4 зберігала гроші, таємно викрала її, після чого, виявивши у коридорі вказаного будинку, що у сумочці знаходилися гроші, забрала їх собі. Просила її суворо не карати.
Крім повного визнання підсудною своєї вини у вчиненні інкримінованих їй злочинів, її винуватість підтверджується іншими зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
По епізоду таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_4:
- показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка суду показала, що повернувшись 06 березня 2012 року близько 19 години додому, вона виявила відсутність своєї сумочки, що знаходилася у спальній кімнаті між диваном та шафою. Під час розмови зі своєю матір'ю, остання повідомила їй, що до них заходила лише ОСОБА_2 Після цього у коридорі будинку вона помітила сумочку і, перевіривши її, виявила відсутність грошей в сумі 270 гривень, серед яких була купюра номіналом 200 гривень.
- показаннями свідка ОСОБА_6, яка суду показала, що 06 березня 2012 року близько 18 години до неї у магазин заходила ОСОБА_2 та повернула їй борг у сумі 60 гривень, при цьому підсудна розраховувалася купюрою номіналом 200 гривень.
- протоколом усної заяви потерпілої ОСОБА_4 від 21 березня 2012 року про те, що 06 березня 2012 року близько 18 години вона виявила відсутність грошей в сумі 270 гривень, які зберігала у своєму будинку за місцем проживання (а.с.42);
- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 25 березня 2012 року, під час якого ОСОБА_2 показала, як, де, коли і за яких обставин вона вчинила крадіжку грошей у сумі 270 гривень (а.с.53-54);
По епізоду таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_3:
- протоколом усної заяви потерпілого ОСОБА_3 від 12 березня 2012 року про те, що 06 березня 2012 року о 15 годині 30 хвилин у будинку ОСОБА_5 у с. Бузаки Камінь-Каширського району у нього було викрадено мобільний телефон «Нокіа» (а.с.5);
- показаннями свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні показала, що 06 березня 2012 року у її будинку в с. Бузаки Камінь-Каширського району вона, підсудна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпивали на кухні спиртні напої. Через деякий час вона пішла у кімнату відпочивати, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишилися на кухні, при цьому останній поклав на стіл мобільний телефон «Нокіа», увімкнувши музику. В подальшому ОСОБА_3 також пішов відпочивати і ОСОБА_2 залишилася на кухні одна. Прокинувшись, ОСОБА_3 виявив відсутність свого мобільного телефону, на той час підсудної уже в будинку не було.
- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 21 березня 2012 року, від час якого ОСОБА_2 показала, як, де, коли і за яких обставин вона вчинила крадіжку мобільного телефону (а.с.22-23);
- протоколом вилучення мобільного телефону від 12 березня 2012 року, згідно якого у ОСОБА_2 був вилучений мобільний телефон ««Нокіа-2330», належний ОСОБА_3
- висновком судово-товарознавчої експертизи від 06 квітня 2012 року, згідно з яким залишкова вартість мобільного телефону марки «Нокіа-2330с2» станом на 06.03.2012 року становить 207 гривень (а.с.28-32);
- довідкою від 17 березня 2012 року, з якої вбачається, що вартість стартового пакету оператора «Діджус» станом на 06.03.2012 року становить 15 гривень (а.с.10);
- протоколом огляду речових доказів від 07 квітня 2012 року, під час якого оглянуто мобільний телефон марки «Нокіа-2330» (а.с.34).
Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 18 травня 2012 року (а.с.72-73), підсудна ОСОБА_2 на час інкримінованого їй злочину, так і на даний час виявляла та виявляє ознаки недоумства у вигляді легкої розумової відсталості з поведінковими розладами психопатоподібного типу та алкоголізацією, проте вираженість психічного розладу така, що не сягала і не сягає ступеня, який позбавляв би її усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Виходячи з наведеного, ОСОБА_2 є осудною.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної у таємному викраденні чужого майна, за ознакою повторності, повністю доведена, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що вона, раніше вчинивши злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України (крадіжку), судимість за який не знята і не погашена, вчинила таємне викрадення майна потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Судом враховується, що підсудна вчинила умисний корисливий злочин, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Окрім того, суд враховує, що ОСОБА_2 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення аналогічного корисливого злочину, судимість за який не знята і не погашена, за місцем проживання характеризується негативно, відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, позбавлена батьківських прав на підставі рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 листопада 2011 року, а також і те, що вона виявляє ознаки недоумства у вигляді легкої розумової відсталості з поведінковими розладами психопатоподібного типу та алкоголізацією, є інвалідом 2 групи та постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
У судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину у вчиненні крадіжок визнала та висловлювала жаль з приводу скоєного, запевнила суд, що більше такого вчиняти не буде, а тому суд вважає, що визнання нею вини та щире каяття слід визнати пом'якшуючими її покарання обставинами.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудної, є вчинення нею злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, а також думку потерпілої ОСОБА_4, яка, не дивлячись на те, що завдана злочином шкода їй не відшкодована, просила підсудну суворо не карати, і беручи до уваги те, що згідно з положеннями ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання за вчинені нею злочини у виді арешту на максимальний строк, що передбачений ч.2 ст.185 КК України, тобто на строк 6 місяців.
Саме таке покарання, на погляд суду, є необхідним та достатнім для виправлення підсудної та попередження вчинення нових злочинів як нею, так і іншими особами.
Речові докази по справі, а саме, мобільний телефон «Нокіа-2330» з сім карткою оператора мобільного зв'язку, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3, залишити його власнику (а.с.36).
З підсудної підлягають стягненню судові витрати в доход держави за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 235 гривень 20 копійок (а.с.32) та за проведення судово-психіатричної експертизи в розмірі 568 гривень 20 копійок (а.с.74, 75), а всього судових витрат в розмірі 803 гривні 40 копійок.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,
засудив:
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.
Початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі, а саме, мобільний телефон «Нокіа-2330» з сім карткою оператора мобільного зв'язку залишити потерпілому ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати в розмірі 803 (вісімсот три) гривні 40 копійок.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий: О. В. Антонюк