Справа № 0306/893/2012 провадження № 22-ц/0390/1494/2012 Головуючий у 1 інстанції:Лесик В.О.
Категорія: 46 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.09.2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді -Лівандовської-Кочури Т.В.
суддів -Осіпука В.В., Овсієнка А.А.
при секретарі -Черняк О.В.
з участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду від 24 липня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Додатковим рішенням Ковельського міськрайонного суду 24 липня 2012 року ухвалено зобов'язати ОСОБА_2 передати у власність ОСОБА_1 наступне майно:
-меблеву стінку до кабінету (шафа кутова, шафа книжкова, комод, стіл письмовий, поличка книжкова) вартістю 4500 грн.;
-тахти «Джулія»вартістю 2370 грн.;
-монітор G" вартістю 2020 грн.;
-принтер F 2100»вартістю 800 грн.;
-меблеву стінка в коридор (шафа для одягу, шафа для посуду, комод, шафа кутова, тумба) варістю 10400 грн.;
-тюль на 7 вікон та штори на 5 вікон загальною вартістю 5010 грн.;
-килими в кількості 2 штук загальною вартістю 1200 грн.;
-телевізор G"»вартістю 675 грн.,
-пральну машину автомат вартістю 1990 грн., всього майна на загальну суму 33065 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 грн. в рахунок грошової компенсації системного блоку вартістю 2500 грн., масаж ера для ніг вартістю 600 грн., одного порохотягу вартістю 400 грн. та ? вартості телевізора в сумі 500 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, а також на розгляд заяви та ухвалення додаткового рішення неповноважним складом суду, просить додаткове рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви про ухвалення такого.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу з підстав в ній наведених підтримав.
Позивач ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу відхилити.
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, скасувавши додаткове рішення та відмовивши у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Задовольняючи заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, місцевий суд виходив із того, що відповідач відмовляється виконувати умови мирової угоди в добровільному порядку, тому для примусового виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою суду необхідно зобов'язати відповідача на вчинення певних дій.
Однак, такий висновок суду прийняти із порушенням процесуального закону, заява розглянута та вирішена по суті неповноважним складом суду.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 11 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя затверджено мирову угоду на відповідних умовах, провадження у справі закрито.
Мирова угода є процесуальним виключенням, за яким суд не вирішує спір і не ухвалює власне рішення, а за ініціативою сторін закриває провадження у справі, перевіряючи запропоновані сторонами умови мирової угоди на відповідність їх закону, внаслідок чого визнає, або відмовляє у визнанні умов мирової угоди. З метою вирішення спору, сторони уклали власний правочин (мирову угоду), суд перевірив її умови на відповідність закону, тому виконання такої угоди стосується лише сторін.
Колегія суддів вважає, що висновки місцевого суду про необхідність ухвалення додаткового рішення у даній справі із метою примусового виконання мирової угоди та із мотивацією щодо невизначеності в ухвалі суду дій, які треба виконати, прийняті внаслідок порушення норм процесуального права, зокрема, ст.220 ЦПК України, що визначає вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення. Зобов'язання, про які йдеться у мировій угоді, не можуть бути виконані у примусовому порядку. У разі ж ухилення однієї із сторін від виконання умов мирової угоди, сторона у справі може звернутися з позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди, проте не із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Ухваливши додаткове рішення у даній справі, суд фактично вийшов за межі волевиявлення сторін, які самостійно дійшли згоди щодо порядку та способу вирішення спору та ще й ухвалив про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 грн. в рахунок грошової компенсації системного блоку вартістю 2500 грн., про що позивач та відповідач не давали згоди у мировій угоді, частково змінивши одночасно по суті ухвалу суду.
Крім того, в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі»від 18.12.2009 року №14 зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов передбачених ст.220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, чи вирішувати вимоги не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення по даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Ухвала Ковельського міськрайонного суду від 11 травня 201 року по затвердження мирової угоди постановлена у складі судді Московської О.А., а додаткове рішення у складі судді Лесика В.О.
Отже, доводи апелянта про ухвалення додаткового рішення неповноважним судом є цілком підставними.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, розглядом та вирішенням заяви про ухваленням додаткового рішення неповноважним складом суду, додаткове рішення від 24 липня 2012 року слід скасувати, ухваливши нове про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.
Додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду від 24 липня 2012 року скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі-відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: