Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді - Оніпко О.В.,

суддів Собіни І.М., Рожина Ю.М.

секретар Приходько Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 30 травня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та договорами поруки.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 30.05.2012 р. позов ПАТ „УкрСиббанк" задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість по кредиту згідно договору про надання споживчого кредиту та за договорами поруки 9588,19 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.08.2010 р. становить 75 650 грн. 82 коп.; неустойку за порушення зобов'язань у розмірі 5 000 грн. та пеню за порушення термінів погашення кредиту 2614 грн. 60 коп. та судові витрати 952 грн. 65 коп.

В поданій на рішення апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 -ОСОБА_2 вказує, що воно є незаконним і необґрунтованим та постановлене з порушенням норм матеріального, неповним з'ясуванням обставин справи.

Зазначає, що позивачем в порушення вимог п. 11.1. договору № 32-16/17-840 від 21.11.2005 р. не надіслано позичальнику вимоги банку. Повідомлення -вимога банку від 10.03.2010 р. за № 132/11-268 направлена в порядку ст. 35 Закону України „Про іпотеку" і за своїм змістом є попередженням ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не є вимогою про дострокове повернення кредиту.

Крім того, доказів направлення ОСОБА_1 такого повідомлення цінним листом з описом та повідомленням про вручення або доставки кур'єром , як це передбачено п. 11.2 договору № 32-16/17-840 від 21.11.2005 р. суду не надано та в матеріалах справи вони відсутні.

Оскільки кінцевий строк виконання зобов'язання станом на момент звернення ПАТ „УкрСиббанк" із позовом до суду по договору не настав, дострокового повернення залишку по кредиту не заявляв, реалізація позивачем права на звернення до суду із вимогою дострокового повернення кредиту є такою, що не відповідає умовам договору № 32-16/17-840 від 21.11.2005 р.

Крім того, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.09.2010 р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону ________________________________________________ ______________________

Справа № 2-57/11 Головуючий у 1 інстанції: Куцоконь Ю.П.

Провадження № 22-ц1790/1240/2012р. Доповідач : Оніпко О.В.

України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію не нараховується неустойка та інші санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань. Вимоги ПАТ „УкрСиббанк" за договором № 32-16/17-840 від 21.11.2005 р. до ОСОБА_1 визнані господарським судом Рівненської області. А отже нарахування штрафних санкцій за період дії мораторію є неправомірним.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2005 року між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк", в подальшому перейменоване на ПАТ УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 32-16/17-840, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 16 200 доларів США на строк до 20.11.2012 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних, а позичальник взяв на себе зобов'язання повернути кредит щомісячними платежами в розмірі та у строки, передбачені графіком погашення кредиту (Додаток 1). 01.12.2008 р. між цими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 1, згідно якої було викладено в новій редакції графік погашення кредиту та викладено в новій редакції п. 1.3.4 кредитного договору.

На забезпечення виконання ОСОБА_1 свого зобов'язання за кредитним договором ПАТ УкрСиббанк" 21 листопада 2005 року уклав із ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6, із кожним окремо, договори поруки № 37-2005, № 38-2005, № 39-2005, № 40-2005 (а.с. 19, 20, 21, 22).

Проте, всупереч умовам договору та вимогам закону ОСОБА_1 зобов'язання по поверненню кредиту перед банком відповідно до п.п. 1.2.1., 1.2.2 договору не здійснював, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість по сплаті тіла кредиту та відсотків за користування ним в сумі 9 588,19 доларів США, неустойка 5 000 грн., пеня 2 614,60 грн.

У відповідності до ч. 1 ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статей 526, 549, 599, 611, 623, 624, 625 ЦК, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

У разі порушення зобов'язання боржник має відшкодувати кредиторові завдані невиконанням збитки та сплатити неустойку (штраф, пеню). Неустойка підлягає стягненню незалежно від відшкодування збитків, якщо договором не встановлено іншого порядку відшкодування збитків. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується ОСОБА_1, що ним були порушені зобов'язання, передбачені кредитним договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умовам договору, п. 11.1., якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Посилання представника відповідача на те, що вимога від 10.03. 2010 р. не є вимогою про дострокове повернення кредиту в розумінні п.11.1, 11.2 кредитного договору спростовується матеріалами справи, оскільки повідомлення - вимога № 132/11-268 від 10.03.2010 р. (а.с. 23) відповідає вимогам п.п. 11.1, 11.2 кредитного договору та містить вимогу про дострокове виконання порушеного зобов'язання у строк, що не перевищує 30 днів.

Також не заслуговують на увагу посилання апелянта на неправомірність нарахування неустойки у зв'язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.09.2010р., та поданням позивачем заяви про визнання грошових вимог по зобов'язаннях ОСОБА_1, у тому числі і за кредитним договором № 32-16/17-840 від 21.11.2005 р., оскільки вимоги заявлені позивачем, розраховані станом на 16.08.2010 р., тобто до постановлення господарським судом вказаної ухвали.

Однак, з висновком місцевого суду щодо стягнення у солідарному порядку з боржника разом з усіма поручителями боргу за кредитним договором, колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто зі змісту вказаної норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб.

Однак така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України). Лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою. Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, оскільки не можна вважати поруку їхньою спільною.

За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Отже, стягуючи з позичальника разом з усіма поручителями в солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в даному випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено чотири окремих договори поруки.

Відповідно до норм законодавства у такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, а кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники. Виходячи з того, що ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов'язань по кредиту, а ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6, окремо один від одного, взяли на себе солідарне зобов'язання з позичальником відповідати по зобов'язанням останнього, уклавши з ПАТ УкрСиббанк" кожен окремо договір поруки, то відповідальність їх настає в порядку ч.1 ст.554 ЦК України.

У зв"язку з наведеним, рішення суду 1-ї інстанції в частині стягнення у солідарному порядку з боржника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість по кредиту згідно договору про надання споживчого кредиту та за договорами поруки підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про стягнення з поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з кожного окремо в солідарному порядку разом із боржником ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість по кредитному договору № 32-16/17-840 від 21 листопада 2005 року , неустойку, пеню та судові витрати .

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, ст. 554 ЦК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 30 травня 2012 року в частині солідарного стягнення з відповідачів у справі заборгованості за кредитним договором , неустойки, пені та судових витрат - скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та за договорами поруки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , з кожного окремо в солідарному порядку разом із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість по кредитному договору № 32-16/17-840 від 21 листопада 2005 року у розмірі 9588,19 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) доларів США 19 центів, що за курсом НБУ станом на 16 серпня 2010 року становить 75 650 (сімдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят) гривень 82 копійки; неустойку за порушення зобов'язань у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень та пеню за порушення термінів погашення кредиту 2614 (дві тисячі шістсот чотирнадцять) гривень 60 копійок та судові витрати 952 (дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 65 копійок.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий

Судді