Справа № 0304/1044/12

Провадження №2-з/0304/1/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року м.Камінь-Каширський

Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів,

встановила:

19 червня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною заявою у порядку ч.3 ст.133 ЦПК України, тобто до пред'явлення позову, у якій просила зобов'язати КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» направити до Камінь-Каширського районного суду інвентаризаційну справу в повному об'ємі на житловий будинок АДРЕСА_1, надати можливість ознайомитися з оригіналами вищезазначених документів та отримати їх копії для приєднання до позовної заяви у Камінь-Каширський районний суд про визнання недійсним заповіту від 17 березня 1983 року на частину будинку по АДРЕСА_1.

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду від 26 червня 2012 року зобов'язано КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» направити до Камінь-Каширського районного суду матеріали інвентаризаційної справи на житловий будинок, що знаходиться у АДРЕСА_1. У задоволені решти вимог заявника відмовлено.

Відповідно до ч.4 ст.133 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 у встановлений трьохденний строк з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів позовної зави до суду не подав, що стверджується довідкою за підписом в.о. керівника Камінь-Каширського районного суду Волинської області Мельник Л.Я. від 09 липня 2012 року. (а.с.15).

У матеріалах справи відсутні відомості щодо заподіяння КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» збитків у зв'язку із забезпеченням доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявник не подав у зазначений строк позовну заяву, приходжу до висновку, що заявнику ОСОБА_1 необхідно відшкодувати судові витрати у зв'язку із забезпеченням доказів.

Згідно з підпунктом 13 пункту 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Як вбачається зі ст. 13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2012 року становив 1073 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягає стягненню з заявника становить 107 грн. 30 коп.

Керуючись ст.133 ЦПК України,

ухвалила:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у зв'язку із забезпеченням доказів у розмірі 107 грн.30 коп.

Ухвала може бути оскаржена у частині визначення розміру судових витрат, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Антонюк