Справа № 0304/1026/12

Провадження №2-а/0304/63/12

ПОСТАНОВА

іменем України

27 червня 2012 року м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

при секретарі - Карпік Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України у Волинській області, інспектора взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 ДПС ДАІ, про визнання неправомірними дій посадової особи та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 04 червня 2012 року,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. Вимоги обґрунтовує тим, що постановою серії АС1 №096611 від 04 червня 2012 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає, що, керуючи 04 червня 2012 року о 6 годині 33 хвилини власним автомобілем в населеному пункті с. Милуші Луцького району Волинської області, Правил дорожнього руху України не порушував та швидкості не перевищував, рухався зі швидкістю 60-65 км/год, однак інспектор ДАІ безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності. Зазначає, що фіксація руху його автомобіля проводилася приладом «Візир» з автомобіля, яким співробітники міліції рухалися йому назустріч, що не відповідає вимогам закону і, на його прохання про повірку даного приладу, жодних документів йому надано не було. Окрім того, вказує, що у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні докази вимірювання швидкості саме у тому місці, де діє знак обмеження швидкості. З урахуванням наведеного просить визнати неправомірними дії інспектора взводу з обслуговування стаціонарного поста № 1 ДПС ДАІ, підпорядкованої УМВС України у Волинській області, Максимовича В.В. та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 04 червня 2012 року, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та про підтримання своїх позовних вимог.

Відповідачі, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, повторно у судове засідання не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, заперечень на позов не подали.

Перевіривши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов останнього підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою серії АС1 № 096611 від 04 червня 2012 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що він 04 червня 2012 року о 6 годині 33 хвилини у с.Милуші Луцького району, який позначений дорожнім знаком 5.45, керував автомобілем «Форд» НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 82 км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України.

В зазначеній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення серії АС1 № 206885 вказано, що швидкість руху керованого позивачем автомобіля фіксувалася приладом «Візир» 0812449.

Пунктом 19.2. Розділу 19 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 р. N 111, забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.

Разом з тим, доказів про те, що прилад, яким вимірювалася швидкість руху керованого позивачем автомобіля, відноситься до спеціальних технічних засобів, які працюють в автоматичному режимі, має відповідне свідоцтво про його повірку та відповідає вищевказаним вимогам в оспорюваній постанові не міститься та відповідачами у ході розгляду справи не надано, хоча в силу вимог ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов.

Окрім того, з протоколу про адміністративне правопорушення від 04 червня 2012 року, складеного щодо ОСОБА_1, вбачається, що до нього додаються фото. Між тим, фотокарток (фотозйомки) відповідачами суду надано не було.

Таким чином, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, правомірності своїх дій та рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності перед судом не довели, а тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню в частині визнання неправомірними дій інспектора та скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення.

В той же час, у задоволенні вимоги про закриття провадження у справі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення слід відмовити, оскільки таке рішення належить до компетенції органу, який розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення та керується при цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 7-12, 17, 19, 70, 71, 86, 128, 159 - 163, 171-2 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії інспектора взводу з обслуговування стаціонарного поста № 1 ДПС ДАІ, підпорядкованої УМВС України у Волинській області, Максимовича В.В. неправомірними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АС1 №096611 від 04 червня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий : О. В. Антонюк