Справа № 0304/1011/12

Провадження №2-а/0304/61/12

ПОСТАНОВА

іменем України

18 червня 2012 року м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

при секретарі - Карпік Т.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста № 1 РДПС ДАІ УМВС України у Волинській області Ярошука Павла Вікторовича про визнання неправомірними дій посадової особи та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 31 травня 2012 року,

встановив:

11 червня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. Вимоги обґрунтовує тим, що постановою про адміністративне правопорушення серії АС1 №096539 від 31 травня 2012 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає, що, керуючи 31 травня 2012 року о 05 годині 29 хвилин автомобілем марки «Фольксваген» в населеному пункті с.Копачівка Рожищенського району Волинської області, правил дорожнього руху не порушував та не перевищував швидкості, однак працівник ДАІ, не пред'явивши йому фотознімки приладу «Беркут», яким вимірювалася швидкість руху автомобіля, безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності. З урахуванням наведеного просив визнати неправомірними дії інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста № 1 РДПС ДАІ УМВС України у Волинській області Ярошука П.В. та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 31 травня 2012 року.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що постановою серії АС1 № 096539 від 31 травня 2012 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що він 31 травня 2012 року о 05 годині 29 хвилин в с.Копачівка Рожищенського району, керуючи автомобілем марки «Фольксваген» (д/н НОМЕР_1), рухався зі швидкістю 91 км/год, тобто перевищив обмеження максимальної швидкості у населеному пункті на 37 км/год, чим порушив п.12.4. Правил дорожнього руху України.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 167399 та у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії АС1 № 096539 від 31 травня 2012 року вказано, що швидкість руху керованого позивачем автомобіля фіксувалася приладом «Беркут» № 0801155.

Пунктом 19.2. Розділу 19 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 р. N 111, забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.

Відповідач не надав суду доказів про те, що приклад, яким вимірювалась швидкість руху керованого позивачем транспортного засобу, відповідає зазначеним вимогам та має відповідне свідоцтво про його повірку, відсутні такі відомості і в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо позивача, та в оспорюваній постанові.

Між тим, з показань свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні вбачається, що під час керування позивача автомобілем він знаходився в його салоні, і, коли водії автомобілів, що рухалися їм назустріч, шляхом блимання фарами попередили їх про знаходження на дорозі працівників ДАІ, він одразу звернув увагу на швидкість руху автомобіля позивача. В судовому засіданні свідок ствердив, що позивач ОСОБА_1 рухався зі швидкістю близько 60 км/год. Окрім того, свідок пояснив, що зупинивши автомобіль позивача, працівник ДАІ на вимогу останнього відмовився пред'явити йому показники приладу, яким вимірювалася швидкість руху, та не відібрав в очевидців події будь-яких пояснень.

Відповідно до п.4.2. Розділу 4 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року № 77, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що позивач не визнав своєї вини та посилався під час оформлення матеріалів інспектором ДПС на вищезазначені обставини, а також те, що згідно з вимогами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи позивача і вважає за можливе покласти їх в основу судового рішення, оскільки відповідачем останні не спростовані. Крім того, суд вважає, що відповідачем не було виконано вимог вказаної Інструкції та КУпАП, оскільки, незважаючи на те, що позивач не визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставилось йому за вину, працівник ДПС не вжив заходів для забезпечення доказів, зокрема не допитав свідків, хоча зважаючи на місце складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення мав можливість та повинен був це зробити.

Таким чином, оскаржувана постанова є протиправною, оскільки відповідач не навів переконливих та достатніх доказів вини позивача у скоєні зазначеного в постанові правопорушення та не зміг спростувати його доводів, а тому позов слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 7-12, 69-71, 128, 159 - 163, 171-2 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати дії інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста № 1 РДПС ДАІ УМВС України у Волинській області Ярошука Павла Вікторовича неправомірними та скасувати постанову серії АС1 № 096539 від 31 травня 2012 року, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий : О. В. Антонюк