Справа № 1/1711/74/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2012 року м.Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:
- головуючого-судді Горегляд О.І.,
з участю:
- секретаря судового засідання - Ковбасюк А.О.,
- прокурора - Поліщука О.В.,
- підсудного - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду м.Кузнецовськ кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Рафалівка Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого начальником ремонтної дільниці Кузнецовського міського комунального підприємства, раніше несудимого, проживаючого в АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно матеріалів кримінальної справи органом досудового слідства та прокурором, враховуючи зміну обвинувачення в суді згідно з ст.277 КПК України, ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Згідно пред'явленого обвинувачення начальник ремонтної дільниці Кузнецовського міського комунального підприємства ОСОБА_1, будучи відповідно до розділу 2 посадової інструкції 81-ПІ-КМКП службовою особою, яка здійснює організаційно-розпорядчі функції та є відповідальною особою за забезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей, умисно шляхом зловживання своїм службовим становищем у грудні 2010 року, січні та лютому 2011 року в своєму службовому кабінеті, що знаходиться за адресою: м.Кузнецовськ Рівненської області, м-н Будівельників, 2 у документах на списання матеріалів форми М-29 при виконанні робіт по будівництву притулку для бродячих собак з вольєрами на 50 шт., що знаходиться в м.Кузнецовськ Рівненської області на території міського звалища, завищив використання бетону М-150 в кількості 2,7 куб.м., вартістю 687 грн. 96 коп. за 1 куб.м. на суму 1857 грн. 49 коп. та 25 кг. бітуму, вартістю 8 грн. 00 коп. за 1 кг. на суму 200 грн. 00 коп., фактично допустивши розтрату товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2057 грн. 49 коп. Протягом серпня-грудня 2010 року, січня-квітня 2011 року ОСОБА_1 вчинив розтрату наступних товарно-матеріальних цінностей, які були ним отримані під звіт: фібребіту кн.-с-сп-2 10 в кількості 24,09 кв.м., фібребіту кн.-с-сп-3 в кількості 49,6 кв.м., щебеню фракції 5х20 в кількості 6,692 тони, загальною вартістю 3048 грн. 44 коп., завдавши збитків Кузнецовському міському комунальному підприємству та міському бюджету на загальну суму 5105 грн. 93 коп.
Під час судового розгляду вказаної кримінальної справи підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, - розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за обставин, викладених у пред'явленому йому обвинуваченні, щиро розкаявся в скоєному та надав послідовні і змістовні показання, в яких вказав об'єкт, місце, час, спосіб, а також на умисел та мотив скоєння ним вказаного злочину.
Судом встановлено, що визнавальні показання підсудного ОСОБА_1, які досліджені в судовому засіданні, повністю відповідають фактичним обставинам справи та є достовірними, оскільки підтверджуються доказами, наявними в матеріалах кримінальної справи.
Враховуючи щире каяття підсудного ОСОБА_1 у вчиненому ним злочині та повне визнання ним своєї винності в цьому, та приймаючи до уваги відсутність заперечень зі сторони державного обвинувача та підсудного, суд в порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України, визнав недоцільним проведення допиту в судовому засіданні свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 При цьому суд врахував, що фактичні обставини справи стосовно часу, місця, способу вчинення ОСОБА_1 злочину, які підтверджували вказані особи під час досудового слідства, ніким із учасників судового розгляду не оспорюються. Судом роз'яснено, що у такому разі сторони будуть позбавлені права оспорювати визнані фактичні обставини в апеляційному порядку. Сумнівів щодо добровільності та істинності такої позиції учасників процесу в суду не виникає.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування Закону України «Про амністію в 2011 році», звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи з тих підстав, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, у підтвердження чого надав суду відповідне посвідчення.
Прокурор не заперечує проти застосування в даному випадку відносно ОСОБА_1 акту амністії та закриття кримінальної справи, зазначивши про наявність підстав для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст.1, 6 Закону України «Про амністію в 2011 році».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 4, тобто особою, яка підпадає під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 20 серпня 1993 року.
За класифікацією злочинів відповідно до ст.12 КК України злочин, що передбачений ч.2 ст.191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, є злочином середньої тяжкості. ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відшкодував збитки, завдані злочином, в сумі 3658 грн. 13 коп. Отже, наведені обставини свідчать про наявність в даному випадку умов та підстав для застосування п.е ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08 липня 2011 року №3680-VI та закриття даної кримінальної справи зі звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.
Статтею 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08 липня 2011 року №3680-VI, яка містить імперативну норму, передбачено: звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію ст.1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ст.12 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08 липня 2011 року №3680-VI дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
В даному випадку діяння, яке поставлено ОСОБА_1 за провину і містить склад злочину, передбачений ч.2 ст.191 КК України, дійсно мало місце та вчинене ним до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08 липня 2011 року №3680-VI.
Статтею 44 КК України в редакції, яка належить застосуванню, враховуючи положення ч.2 ст.4, ч.2 ст.5 КК України, передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч.2 ст.86 КК України в редакції, яка підлягає застосуванню в даному випадку, слідуючи вимогам ч.2 ст.4, ч.2 ст.5 КК України, законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.
Таким чином, з наведених підстав суд прийшов до висновку, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, підлягає закриттю зі звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08 липня 2011 року №3680-VI.
Враховуючи викладені обставини, на підставі ч.2 ст.4, ч.2 ст.5, ст.44, ч.2 ст.86 КК України, п.е ст.1, ст.ст.6, 12 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08 липня 2011 року №3680-VI, керуючись ст.273 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Закрити кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності внаслідок амністії.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд, - скасувати.
Речові докази: інвентаризаційний опис на 01 жовтня 2010 року товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться №041 на відповідальному зберіганні по рахунку №201, та накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №282 (2143) від 28 лютого 2011 року, №1462 (9150) від 28 вересня 2010 року, №1398 (9005) від 02 вересня 2010 року, №1456 (9137) від 24 вересня 2010 року, №2405 (6255) від 25 червня 2009 року - залишити в матеріалах кримінальної справи.
На постанову суду протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області.
Суддя О.І.Горегляд