Справа № 11-1042\ 2007р.

Категорія ст. 121 ч.2 КК України

Головуючий у 1-й інстанції Романюк Л.І.

Доповідач: Кисіль A.M.

УХВАЛА

Іменем України

2007 року жовтня місяця  5 дня. Колегія суддів Судової палати у  кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі: головуючого - судді Хрипченко Л.Г.

суддів: Кисіля A.M., Кожевнікова О.В.

з участю прокурора Дупака М.Г. засудженого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 і його адвоката ОСОБА_2 на вирок Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 липня 2007 року .

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, уродженця с. Наталівка, Гребінківського району,

Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта

середня, одруженого, працюючого у ТОВ „Сантехніка"

газоелектрозварювальником, -визнано винним та засуджено за ч.2 ст.121, 69 КК України на 6 років позбавлення волі.

Стягнуто із нього на користь фінансового управління Гадяцької райдержадмшістрації 2325 гривень 33 коп. витрат на лікування потерпілого у лікувальному закладі.

Згідно з вироком суду, 2 лютого 2007 року в вечірній час, ОСОБА_1, знаходячись вдома по АДРЕСА_1 та будучи в стані алкогольного сп'яніння під час сварки із сином ОСОБА_3, вилив останньому кип'яток в обличчя, внаслідок чого той отримав опіки обличчя після чого залишив будинок і пішов до іншого належного їм помешкання, розташованого по АДРЕСА_2 .

Близько 22 години, коли туди прийшов і потерпілий ОСОБА_3 , засуджений з причини неприязних стосунків, умисно завдав йому металевим совком удар у ділянку голови, а потім тут же, взявши лопату, підійшов до лежачого на землі потерпілого і став нею наносити йому чисельні удари у ділянку голови, верхньої частини тулуба та руках

Згідно висновків судово-медичних експертиз у потерпілого були виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно мозкової травми, численні рублені рани голови, переломи правої тім'яної і скроневої кісток, субарахноїдальний крововилив в потиличній долі головного мозку та мозжочка, які є тяжкими тілесними ушкодженнями і потягли у подальшому смерть потерпілого.

На вирок суду було подано апеляційне подання помічника прокурора яке відкликано, а в апеляції засуджений просить пом'якшити покарання із звільнення його з під варти.

Адвокат у інтересах засудженого просить скасувати вирок суду, а провадження по справі закрити за відсутності ознак складу злочину у діях винного, тому що той захищався і вчинив вказані дії, перебуваючи у стані необхідної оборони.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.

Заслухавши суддю доповідача, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, адвоката про скасування та звільнення особи з під варти за відсутності у його діях ознак складу злочину, засудженого про пом'якшення покарання аж до звільнення з під варти, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи викладені в апеляціях учасників судового розгляду, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області дійшла висновку, що апеляція засудженого підлягає до повного задоволення, а адвоката необхідно залишити без задоволення за таких мотивів.

Відповідно до вимог ст.22 КПК України суд першої інстанції, всупереч доводам апелянтів про невірність висновків суду фактичним обставинам справи та необхідності скасування вироку за відсутності ознак складу злочину у діях винного, вжив усіх передбачених Законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявив обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність і навів відповідні докази у вироку .

Так, заперечення у судовому засіданні ОСОБА_1, що він завдав тяжких тілесних ушкоджень сину, перебуваючи у стані необхідної оборони, спростовуються дослідженими доказами по матеріалам кримінальної справи .

Під час досудового слідства і в суді ОСОБА_1 визнавав свою вину у вчиненні злочину частково і стверджував, що потерпілий безпідставно вчинив сварку вдома, під час якої, хватав його за одяг та сварився із матір'ю. З метою припинення таких дій сина, він хлюпнув йому гарячу воду в обличчя, а потім пішов до іншого помешкання. Через певний час туди прийшов і син. Коли останній намагався залізти до будинку через вікно, він завдав йому удару металевим совком по голові, від чого той упав і знаходився із зовнішньої сторони будинку, тоді він вийшов із будинку до нього і декілька раз лопатою завдав ударів по голові, від чого держак лопати зламався і, почувши крик про припинення побиття сина від дружини, припинив його бити.

Стверджував, що під час нанесення ним ударів совком та лопатою у ділянку голови потерпілого, той не чинив ніяких дій, які б свідчили про застосування фізичної сили , чи будь-яких інших дій, що загрожували б його життю, чи здоров'ю.

Вказані показання фактично підтверджуються іншими даними, які наведені у вироку суду, та спростовують доводи захисту про знаходження засудженого у стані необхідної оборони.

Так, згідно протоколу огляду місця події, виявлено та вилучено сорочку, металевий совок, лопату з переламаним держаком та окремим фрагментом того ж держака на яких маються сліди крові, (а. с.9) що за висновком імунологічних експертиз можуть походити, як від засудженого так і потерпілого, (а.с.127-128, 133-134, 139-142, 147-149, 154-157, 162-165)

За висновками судово-медичних експертиз № 14-а від 22.03.2007 року та № 14-6 від 6.04.2007 року у потерпілого ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у виді: відкритої черепно - мозкової травми, численні рублені рани голови, крововиливи у м'які тканини голови зі сторони внутрішньої їх поверхні у проекції ран, переломи правої тім'яної і скроневої кісток, забою головного мозку тяжкого ступеню, субарахноїдальний крововилив у потиличні долі головного мозку та мозжочка, які є тяжкими тілесними ушкодженнями і потягли смерть особи .

Рублені рани правої кисті; термічні опіки обличчя, шиї, правої руки 2-3 ступенів, перелом кісток носа, - відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Крововиливи та рублена рана правого ока з пошкодженням передньої камери, є середнього ступеню тяжкості, (а.с.100-102, 119-122)

Кількість завданих ударів рубленим предметом у ділянку голови склало 9 ударів та правої руки 3, а всього не менше 12 ударів..

У суді потерпіла ОСОБА_4, підтвердила, що 2 лютого 2007 року коли вона разом із дочкою ОСОБА_5 та сином ОСОБА_3 знаходилися вдома, з роботи повернувся засуджений у стані алкогольного сп'яніння, між ним та сином виникла сварка, під час якої засуджений вилив сину кружку кип'ятку в обличчя і утік. Від таких дій, син повідомив, що йде проживати у інший будинок, який розташований по АДРЕСА_2. Знайшовши ключа від замка дверей того будинку, вона пішла за сином. Зайшовши на подвір'я, помітила, як чоловік безперестанку бив лопатою лежачого на снігу сина. Вона побігла до сусіда та викликала швидку допомогу, а повертаючись назад до будинку почула тріск дерева та знову помітила, як чоловік продовжував завдавати ударів сину лопатою. На її прохання зупинитися він відразу не реагував.

Подібні ж показання у суді дали і свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Згідно висновку психолого-психіатричної експертизи № 222 від 20.03.2007 року ОСОБА_1 у момент вчинення злочину усвідомлював свої дії та керував ними, а тому є осудним, (а.с.178-184).

Вказані докази засуджений не оскаржує, твердження адвоката про знаходження ОСОБА_1 під час нанесення ударів потерпілому в стані необхідної оборони, нічим не підтверджується, а тому, проаналізувавши наявні докази, колегія суддів вважає, що його вина в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент їх заподіяння, що спричинили смерть потерпілого, тобто за ч.2 ст. 121 КК України,- доведена.

Суд першої інстанції вірно врахував обставини, що пом'якшують відповідальність винного, але колегія суддів вважає, що визначена міра покарання є занадто суворою і не відповідає за своєю сутністю, так як потерпілий характеризувався негативно, мав ряд судимостей за вчинення злочинів пов'язаних із вживанням наркотичних засобів та хуліганство, також засуджений є людиною похилого віку та має онкозахворювання, вперше вчинив злочин, позитивно характеризується, тому слід задовольнити його апеляцію щодо пом'якшення покарання, що відповідатиме вимогам ст.65 КК України. Таке покарання є необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Порушень вимог чинного КПК України, що були б безпосередньою підставою для скасування вироку суду не допущено.

Керуючись ст. 365,366 КПК України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити повністю , адвоката ОСОБА_2 у його інтересах, залишити без задоволення, а вирок Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 липня 2007 року щодо нього змінити, вважати його засудженим за ст. 121ч.2,69 КК України на 4 роки позбавлення волі, у іншій частині цей вирок залишити без змін. .