05.09.2012
Справа № 212/11292/2012
№2-а/212/5807/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.09.2012 року м. Вінниця
Ленінський районний суд міста Вінниці в складі головуючого судді Сало Т.Б., при секретарі Заселян І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника ВДАІ Вінницького міського управління УМВС України у Вінницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення АВ 1 № 146534 від 26.07.2012 р., про зобов'язання утримуватись від дій та повернення майна, про стягнення судових витрат та моральної шкоди , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що 06 липня 2012 року біля 21 години, рухаючись на власному велосипеді по проспекту Юності в напрямку вул. Келецька в м. Вінниці, невстановлений мотоцикл здійснив на нього наїзд. Інспектором ДАІ Лисим О.В., який виїхав на місце пригоди велосипед був вилучений і поставлений на штраф майданчик. Постановою серії АВ1 № 146534 заступника полковника міліції В ДАІ ВМУ його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 140,00 гривень за скоєння правопо рушення, передбаченого ч.3 ст. 127 КпАП України. Позивач вважає, що дана постанова винесена безпідставно. Жодних інших процесуальних документів відповідач не складав. На звернення до відповідача повернути йому велосипед останній жодним чином не реагував.
Позивач вважаючи дану постанову незаконною, просить суд постанову скасувати. Також просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу велосипед та стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яка полягає в понесених ним судових витратах та стягнути моральну шкоду.
В судовому засіданні, позивач вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи представник відповідача був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с. 10).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення, серії АВ1 №146534 від 26.07.2012 р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 127 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу.
В описовій та мотивувальній частині постанови зазначено, що ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, о 21 год. 00 хв. рухаючись по вул. Юності в м. Вінниці, на велосипеді «ОКЕАН», порушив вимоги ПДР, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Пункт правил дорожнього руху, вимоги якого не були дотриманні ОСОБА_1 в постанові не зазначений.
Разом з тим, в ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При вирішенні спору судом встановлено, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в постанові не зазначено який пункт правил дорожнього руху порушено позивачем. Крім того, відповідачем не надано доказів факту складання адміністративного протоколу по факту вчинення правопорушення зазначеним в вказаній постанові, де особа, яка притягується до відповідальності має право давати пояснення, і якій, при складанні протоколу, роз'яснюються права, передбачені КУпАП.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення мав би вирішити питання щодо правильності складення протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, на переконання суду відповідач не мав достатніх правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст. 127 КУпАП.
В ст. 245 КУпАП зазначено, зокрема, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зважаючи на те, що правомірність винесення оскаржуваного рішення законодавець покладає саме на суб'єкта владних повноважень і приймаючи до уваги те, що відповідач не з'явився в судове засідання та не довів правомірності оскаржуваної постанови, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню, в частині вимог про скасування оскаржуваної постанови.
Разом з тим, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача утримуватись від певних дій та не підлягає задоволенню, оскільки позивач не зазначив, від яких конкретно дій необхідно зобов'язати відповідача утримуватись.
Крім того, суду надано Акт огляду тимчасового затриманого транспортного засобу, що передається на тимчасове зберігання, який складений не відповідачем, а ст. інспектором ДТП ДАІ м. Вінниці. Відповідач жодних дій з приводу велосипеда позивача не вчиняв, а отже, позовна вимога, яка ставиться до відповідача про зобов'язання останнього повернути велосипед, теж не підлягає задоволенню.
Також не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди, яка полягає в понесених судових витратах, та стягнення моральної шкоди, оскільки позивач жодних судових витрат не поніс, а в судовому засіданні не зміг довести факт спричинення моральної шкоди.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 11, ч.2 ст.71, ст.ст. 86, 158 - 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення АВ1 № 146534 винесену заступником начальника УДАІ Вінницького міського управління УМВС України у Вінницькій області Мельником Сергієм Володимировичем 26.07.2012 р. про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.3 ст. 127 КУпАП.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: