Справа№-22ц-2141 Головуючий по 1-й інстанції
2007 року Чумак О.В.
Суддя-доповідач: Чічіль В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року серпня місяця 21 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Чічіля В.А. Суддів: Мартєва С.Ю., Тимчук Л.А. при секретарі: Сулимка С.В. з участю позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 липня 2007 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Чічіля В.А.
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 березня 1990 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про реальний розподіл будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останньою ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 липня 2007 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 березня 1990 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Посилається на порушення норм процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи вказаної апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до п.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Із змісту п.5 Постанови Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року, № 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25
травня 1998 року, „Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" вбачається, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановления рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Не можуть бути вказані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановления рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях касаційній скарзі.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 06 березня 1990 року реально розподілено жилий будинок № 28 по вул. Н. Фабрикантській в м. Полтаві, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділено по Vi частині даного жилого будинку та надвірних споруд. Також між сторонами встановлений порядок користування земельною ділянкою.
Ухвалою судової колегії у цивільних справах Полтавського обласного суду від 13 червня 1991 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 листопада 2002 року вказане вище рішення суду першої інстанції залишено без змін, а касаційні скарги ОСОБА_3, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - без задоволення.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що обставини, на які посилається заявниця ОСОБА_1 як на нововиявлені, не можуть вважатися такими, оскільки на момент вирішення спору вони вже існували і заявниці про них було відомо. Вказані обставини досліджувалися судами першої та касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку, а також місцевим судом при розгляді заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про перегляд рішення від 06 березня 1990 року за нововиявленими обставинами.
У зв'язку з відсутністю нововиявлених обставин, які є підставою для перегляду рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 березня 1990 року, суд першої інстанції вірно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її заяви.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 п.1, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.