Справа № 22 ц - 2226 Головуючий по 1-й інстанції - Рябішин А.О.
2007 року Суддя-доповідач - Чічіль В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року вересня місяця 06 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - ЧічіляВ.А.,
Суддів - Антонова В.М., Мартєва С.Ю.,
при секретарі - Сулимка С.В.,
з участю представника позивача - Литовки A.M.,
„ представника відповідача - Стеблівського О.І., „ представника третьої особи -Євдокімової В.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 липня 2007 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" в особі філії „Полтавське регіональне управління ЗАТ КБ „Приватбанк" до державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області про звільнення майна з-під арешту.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Чічіля В .А., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19 липня 2007 року позов задоволено.
Ухвалено скасувати постанову ДВС Полтавського району про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Звільнити з-під арешту легковий автомобіль марки НОМЕР_1.
У апеляційній скарзі начальник ВДВС Полтавського РУЮ просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
У запереченні представник ПГРУ ЗАТ КБ „Приватбанк" просить відхилити вказану апеляційну скаргу, рішення місцевого суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із змісту ст.ст. 18-20 Закону України „Про заставу" вбачається, що предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями не зареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. При цьому заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, та має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 28 листопада 2005 року між Полтавським ГРУ „Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № PLAWAK 05601119 на придбання автомобіля НОМЕР_1 (а.с.13-14) та договір застави в забезпечення виконання кредитних зобов'язань, згідно якого автомобіль НОМЕР_1 передано в заставу банку (а.с.11-12).
06 грудня 2006 року державний виконавець державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області виніс постанову про накладення арешту та оголошення заборони на відчуження на автомобіль НОМЕР_1 на виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області та виконавчого листа № 2-824 від 20 жовтня 2006 року.
Встановивши такі обставини по справі та врахувавши вимоги чинного законодавства, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо неправомірності рішення державного виконавця державної служби у Полтавському районі щодо винесення постанови від об грудня 2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції.
Рішення місцевого суду постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції відхилити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.