ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2012 р. Справа № 5023/277/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О.,

суддя Крестьянінов О.О., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

ліквідатора КС "Слобода-Кредит"- Максічко Д.О. (ліцензія АВ №600561 від 16.12.11р.), ОСОБА_2 (дов. №1 від 25.07.12р.),

членів комітету кредиторів - ОСОБА_3 (голова комітету), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

апелянта -ОСОБА_8 (особисто), ОСОБА_9 (дов. №2481 від 17.11.2011р.),

колишнього голови правління - ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_8 (вх.№ 2611 Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від "19" липня 2012 р. по справі № 5023/277/11

за заявою ліквідатора КС "Слобода- Кредит" арбітражного керуючого Максічко Д.О. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №14/11 від 25.03.2011р., укладеного між КС "Слобода- Кредит" та ФО ОСОБА_8 по справі №5023/277/11 за заявою

ФО ОСОБА_35, м.Харків,

ФО ОСОБА_36, м.Харків,

ФО ОСОБА_37, м.Харків,

до Кредитної спілки "Слобода-Кредит", м.Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Кононової О.В., суддів Міньковского С.В., Усатого В.О.) 1). Задоволено заяву ліквідатора Кредитної спілки "Слобода- Кредит" арбітражного керуючого Максічко Д.О. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №14/11 від 25.03.2012р., укладеного між КС "Слобода- Кредит" та ОСОБА_8 2) Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №14/11 від 25.03.2012р., укладений між КС "Слобода- Кредит" та ОСОБА_8 3) Зобов'язано сторону угоди ОСОБА_8 повернути КС "Слобода- Кредит" все одержане за договором №14/11 про відступлення права вимоги від 25.03.2011р., зокрема, оригінали документів, що передбачені п.2.1 угоди (договір кредиту №27-06/08-П5 від 27 червня 2008р. та оригінали видаткових касових ордерів).

ОСОБА_8 з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Зокрема посилається на те, що суд при винесенні рішення посилається на ч.11 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в якій, угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, зокрема, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки. У відповідності до постанови господарського суду Харківської області від 02.02.2012р. відносно Кредитної спілки «Слобода-Кредит»введено ліквідаційну процедуру. Таким чином, як зазначає апелянт, диспозиція ч.11 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»чітко визначає, що угода про відступлення права вимоги №14/11 від 25.03.2012р. може бути визнана недійсною за заявою керуючого санацією, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію.

Крім того, посилається на те, що суд не надав належної оцінки відзиву відповідача на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що після укладення договору про відступлення права вимоги він зазначив, що вже виключений з реєстру кредиторів, оскільки фактично укладенням договору про відступлення права вимоги відбулося зарахування зустрічних вимог. Таким чином, Кредитна спілка «Слобода-Кредит»передала відповідачу право вимоги до боржника громадянина ОСОБА_16 у сумі, що дорівнює не виконаним зобов'язанням Кредитної спілки у розмірі 100000,00 грн. Однак, як зазначає апелянт, його було включено в якості кредитора Кредитної спілки, про що він дізнався із вказаного позову. Враховуючи той факт, що ОСОБА_8 був включений у якості кредитора, він своїм листом від 30.06.2012р. повідомив арбітражного управляючого щодо вказаного договору про відступлення права вимоги та надіслав вимогу про виключення його із реєстру кредиторів, оскільки зобов'язання Кредитної спілки «Слобода-Кредит»щодо ОСОБА_8 виконані у повному обсязі.

Також посилається на інші підстави визначені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні, до розгляду справи по суті, представник Кредитної спілки "Слобода-Кредит" заявив клопотання про припинення апеляційного розгляду та повернення апеляційної скарги без розгляду по суті (вх. №6787) в зв'язку з тим, що перелік ухвал які передбачають можливість оскарження окремо від рішення місцевого господарського суду передбачений ст.106 ГПК України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і апеляційний господарський суд помилково прийнявши апеляційну скаргу до провадження та призначивши її розгляд по суті, повинен припинити таке провадження на підставі ст. 80 та ч.1,2 ст. 106 ГПК України, згідно вимог Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 17.05.2011 року.

Арбітражний керуючий Максічко Д.О. та члени комітету кредиторів ОСОБА_3 (голова комітету), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, підтримали заявлене представником боржника клопотання.

Апелянт, його представник та ОСОБА_10 проти задоволення заявленого клопотання заперечували, наполягали на розгляду справи по суті.

Колегія суддів розглянула клопотання представника Кредитної спілки "Слобода-Кредит" про припинення апеляційного розгляду та повернення апеляційної скарги без розгляду по суті та вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

П.2.6. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що у вирішенні питання щодо можливості оскарження ухвал, що виносяться при розгляді справ про банкрутство, апеляційним господарським судам слід враховувати наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Під час провадження у справі про банкрутство господарським судом виносяться не тільки ухвали, які спрямовані на забезпечення судового процесу (наприклад, про призначення судового засідання, відкладення розгляду справи, витребування необхідних документів від сторін та учасників провадження тощо) але й ухвали, які визначають майнові права та обов'язки сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство (ухвали про визнання чи відхилення кредиторських вимог, затвердження змін до плану санації, відмова у призначенні розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, відсторонення керівника тощо).

Сама лише відсутність у Законі та ГПК України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників провадження та введення тих чи інших процедур банкрутства, не може бути підставою для повернення чи відмови у прийнятті апеляційних та касаційних скарг, які оформлені відповідно до вимог господарського процесуального законодавства, при відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження.

З урахуванням того, що прийняття місцевим господарським судом ухвали про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, які підписані між боржником та іншою особою, не є ухвалою яка спрямована на забезпечення судового процесу, а прямо впливає на майнові права та обов'язки сторін, і за своєю суттю являється судовим рішенням, колегія суддів вважає, що припинення апеляційного провадження порушить основні засади судочинства передбачені статтею 129 Конституції України, щодо забезпечення апеляційного оскарження.

В судовому засіданні ОСОБА_8 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.

ФО ОСОБА_10, вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, посилаючись на те, що при укладенні договору відступлення права вимоги відбувся взаємозалік зустрічних вимог і цим правочином не порушені цивільні права та інтереси КС "Слобода-Кредит".

Арбітражний керуючий Максічко Д.О. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав наведених у запереченнях на апеляційну скаргу (вх. №6771). Вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 19.07.2012 року законною та обґрунтованою. Зокрема зазначив, що апелянт є заінтересованою особою відносно боржника в розумінні положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а укладення оспорюваного правочину спричинило збитки Кредитній спілці, у вигляді упущеної вигоди, оскільки фактично кредитні договори були безоплатно передані апелянтам, що позбавило спілку права вимоги за вказаними кредитними договорами. Посилання апелянта на неправильне застосування норм законодавства вважає безпідставним, з огляду на те, що в процедурі банкрутства застосовуються норми спеціального закону -Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Представник банкрута підтримав заперечення ліквідатора на апеляційну скаргу надав додаткові усні пояснення з приводу оскаржуваної ухвали.

Присутні члени комітету кредиторів КС "Слобода-Кредит" ОСОБА_3 (голова комітету), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Зокрема зазначили, що підписання ОСОБА_10 25.03.2011 року договорів про відступлення права вимоги з кредиторами які складають малий відсоток від загальної кількості кредиторів, по найбільш перспективним кредитним договорам, позбавили інших кредиторів права на отримання своєї частки заборгованості від КС "Слобода-Кредит".

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство КС "Слобода-Кредит".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2011 р. по справі № 5023/277/11 введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядника майна боржника. Після розгляду заявлених вимог кредиторів розпорядника майна зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 ухвалу господарського суду Харківської області від 01.02.2011 р. по справі № 5023/277/11 було скасовано. Провадження у даній справі припинено.

25 березня 2011 року між Кредитною спілкою "Слобода-Кредит" в особі колишнього голови правління ОСОБА_10 та членом кредитної спілки ОСОБА_8 був укладений договір про відступлення прав вимоги № 14/11. Відповідно до п.1.1. цього договору Кредитна спілка „Слобода - Кредит" передає, а ОСОБА_8 приймає на себе право вимоги (права кредиторів), що належать Кредитній спілці „Слобода - Кредит", і стає новим кредитором за договором кредиту № 27-06/08-П5 від 27 червня 2008 р. на суму 150000,00 грн., укладеним між Кредитною спілкою „Слобода -Кредит" та громадянином України ОСОБА_16.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2011 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 року скасовано, а ухвалу господарського суду Харківської області від 01.02.2011 року у справі № 5023/277/11 залишено в силі.

27 липня 2011 року відбулось попереднє засідання, на якому було визнано вимоги 723 конкурсних кредиторів та затверджений реєстр вимог конкурсних кредиторів на загальну суму 33 701 923, 45 грн., за результатами якого було прийнято відповідну ухвалу.

Як свідчать матеріали справи, постановою господарського суду Харківської області від 28.09.2011р. Кредитну спілку "Слобода - Кредит" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2012р. було призначено ліквідатором Кредитної спілки "Слобода - Кредит" арбітражного керуючого Максічко Дмитра Олександровича, якого зобов'язано продовжувати здійснювати ліквідаційну процедуру відповідно до постанови від 28.09.2011 р., щомісяця звітувати суду про виконану ним роботу з документами в підтвердження цього. Ухвалою суду від 17.05.2012р. був продовжений строк ліквідаційної процедури на дванадцять місяців до "28" березня 2013 р.

15.05.2012р. до канцелярії господарського суду за вх. № 5163 від ліквідатора КС "Слобода-Кредит" арбітражного керуючого Максічка Д.О. надійшла заява про визнання договору про відступлення права вимоги № 14/11 від 25.03.2012 р., укладеного між КС "Слобода-кредит" та ОСОБА_8 недійсним. Ліквідатор Кредитної спілки „Слобода-Кредит" вважає, що договір про відступлення прав вимоги № 14/11 від 25 березня 2011 року, укладений між Кредитною спілкою „Слобода -Кредит" та ОСОБА_8 має бути визнаний судом недійсним на підставах зазначених в ст. 17 та 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки є таким, який завдає збитків боржнику.

17.05.2012 р. ліквідатор КС "Слобода-Кредит" арбітражний керуючий Максічко Д.О. надав суду уточнення до заяви № 12/05-14-СК від 10.05.2012р. про визнання договору відступлення права вимоги № 14/11 від 25.03.2011 р. по справі № 5023/277/11, в яких уточнив підстави наданої заяви. Так, ліквідатор зазначає, що спірна угода має бути визнана недійсною відповідно до ч.11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як така, що укладена із заінтересованими особами, надає перевагу одному кредитору перед іншими та в результаті якої кредиторам та боржнику завдаються збитки.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вказана норма кореспондується зі ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Отже, цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.11 ч.1. ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Положення ч. 1 цієї статті надають ліквідатору право подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника з спеціальних підстав, передбачених ст. 17 Закону про банкрутство.

Твердження апелянта стосовно того, що оспорювані правочини про відступлення права вимоги укладені поза межами процедури банкрутства, а за таких умов не повинні переглядатись в межах цієї процедури, колегія суддів вважає помилковим з огляду на те, що положеннями статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прямо передбачене право ліквідатора на подання до господарського суду заяв про визнання недійсними угод боржника, причому судом першої інстанції обґрунтовано здійснено посилання на помилку законодавця, яку містить абз. 12 цієї статті, оскільки ч. 10 ст. 17 спеціального Закону визначає порядок відмови керуючого санацією від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, що не являється аналогічним визнанню угод не дійсними. Спеціальні підстави для визнання угод недійсними, у тому числі тих, що укладені до винесення господарським судом ухвали про санацію (у даному випадку постанови про ліквідацію), визначені частиною 11 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, у справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, однак на підставах передбачених Законом, а саме ч. 11 ст. 17 цього Закону.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, згідно з ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, зокрема якщо:

- угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначено, що у разі визнання угоди боржника недійсною все отримане за такою угодою повертається сторонам.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що заінтересованими особами стосовно боржника являються - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки" визначено, що кредитна спілка це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про кредитні спілки" та п. 7.1 Статуту КС „Слобода -Кредит", - органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління, а стаття 14 Закону вказує на те, що Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів.

Відповідно до положень ч.1 статті 2 Закону України "Про кредитні спілки", діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах: добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки, рівноправності членів кредитної спілки, самоврядування, гласності.

Частина 2 наведеної статті регламентує, що відповідно до принципів, визначених у частині першій цієї статті усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків.

Відповідно до п.7.3. Статуту кредитної спілки, член органу управління або працівник кредитної спілки не може брати участь в підготовці та прийнятті рішення щодо прийняття кредитною спілкою будь-якого зобов'язання на їх користь.

З матеріалів справи, а саме протоколу засідання спостереженої ради №10 від 25.12.2010 року та пояснень наданих колишнім головою правління ОСОБА_10, вбачається, що оспорюваний правочин про відступлення права вимоги був підписаний головою правління від імені КС "Слобода-Кредит" на підставі даного рішення спостережної ради спілки. З наведеного протоколу вбачається, що членами спостережної ради станом на 25.12.2010 року являлись ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23

Як свідчать матеріали справи № 5023/277/11 25.03.2011 року між Кредитною спілкою "Слобода-Кредит" в особі голови правління ОСОБА_10 та членами кредитної спілки КС "Слобода-Кредит" ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_27, ОСОБА_19,ОСОБА_23, ОСОБА_28 були укладені Договори про відступлення прав вимоги № 11/11, № 12/11, № 15/11, № 21/11, № 23/11, № 25/11. (т.93 а.с.94-105). Відповідно до п. 1.1. цих Договорів Кредитна спілка „Слобода - Кредит" передала, а ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_27, ОСОБА_19,ОСОБА_23, ОСОБА_28 прийняли на себе право вимоги (права кредиторів), що належать Кредитній спілці „Слобода - Кредит", і стали новими кредиторами за договором кредиту № 18-05/07-Б5 від 18 травня 2007 р. на суму 284000,00 грн., укладеним між Кредитною спілкою „Слобода - Кредит" та громадянкою України ОСОБА_29, договором кредиту № 06-06/07-Б2 від 06 червня 2007р. на суму 150000,00 грн., укладеним між Кредитною спілкою „Слобода - Кредит" та громадянкою України ОСОБА_30, договором кредиту № 12-02/08-ПЗ від 12 лютого 2008 року на суму 150000,00 грн., укладеним між Кредитною спілкою „Слобода - Кредит" та громадянкою України ОСОБА_31, договорами кредиту № 08-11/06-Б1 від 08 листопада 2006 року на суму 30000,00 грн., №24-05/06-П4 від 24 березня 2006 року на суму 50000,00 грн., № 21-03/07-П2 від 21 березня 2007 року на суму 65000,00 грн., укладеним між Кредитною спілкою „Слобода -Кредит" та громадянином України ОСОБА_32, договором кредиту №12-02/08-Б6 від 12 лютого 2008 року на суму 150000,00 грн., укладеним між Кредитною спілкою „Слобода - Кредит" та громадянкою України ОСОБА_33, договором кредиту №17-03/08-Б1 від 17 березня 2008 року на суму 100000,00 грн., укладеним між Кредитною спілкою „Слобода - Кредит" та громадянином України ОСОБА_34. Всього сума відступлених вимог ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_27, ОСОБА_19,ОСОБА_23, ОСОБА_28 становить 979000,00 грн.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_23, які є членами спостережної ради в порушення п.7.3. Статуту брали участь в прийнятті рішення щодо прийняття кредитною спілкою зобов'язання на їх користь, а не винесли питання щодо можливості підписання договорів всіма членами спілки, з урахуванням положень Статуту та принципів діяльності кредитної спілки встановлених статтею 2 Закону України "Про кредитні спілки", на вирішення загальних збрів кредитної спілки як вищого органу управління.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки" та статті 14 Статуту КС „Слобода -Кредит" прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. Стаття 12 цього Закону вказує, що члени кредитної спілки, зокрема, зобов'язані: брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки.

Місцевим господарським судом встановлено, що спірний договір про відступлення права вимоги № 14/11 від 25 березня 2011 року укладений між Кредитною спілкою "Слобода-Кредит" в особі колишнього Голови правління ОСОБА_10 та членом кредитної спілки КС "Слобода-Кредит" ОСОБА_8.

Про наведене свідчать дані бухгалтерських відомостей кредитної спілки „Слобода - Кредит" про вступні внески членів кредитної спілки за вересень 2008 року у розмірі 15,00 грн., та данні бухгалтерських відомостей спілки про обов'язкові внески пайового капіталу за вересень 2008р. у розмірі 10,00 грн., договір № СК-2112074 по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 21.12.2008р., членська книжка №990 на ім'я ОСОБА_8 з відомостями про сплату вступного внеску у розмірі 15,00 грн. та обов'язкового пайового внеску у розмірі 10,00 грн. (квитанція №4817 від 21.12.2007р.).

Крім того, з ОСОБА_8, як з членом кредитної спілки та КС "Слобода - Кредит" були укладені договори про залучення внеску (вкладу) члену кредитної спілки на депозитний рахунок з довкладами: № СК -12060813 від 12.06.2008 р. на суму 15000,00 грн. та № СК-2212074 від 21.12.2007р. на суму 100000,00 грн.

Таким чином, на підставі наведених доказів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_8 є заінтересованою особою стосовно боржника, оскільки як член кредитної спілки, входить до складу органу управління боржника - Кредитної спілки „Слобода - Кредит", зокрема, до загальних зборів членів кредитної спілки.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як свідчать матеріали справи, а саме акт про включення до складу ліквідаційної маси Кредитної спілки "Слобода-Кредит" майнових активів (основних, оборотних активів) станом на 01.04.2012 р. загальна вартість ліквідаційної маси банкрута становить 12946740,20 грн. З наданого акту вбачається, що до ліквідаційної маси КС "Слобода - Кредит" не було включено дебіторську заборгованість перед КС "Слобода - Кредит" за договором кредиту № 27-06/08-П5 від 27.06.2008р. на суму 150000,00 грн., укладеним між Кредитною спілкою „Слобода -Кредит" та громадянином України ОСОБА_16, яка може бути направлена на задоволення вимог кредиторів згідно з черговістю, передбаченою ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У зв'язку з чим ліквідатор Кредитної спілки „Слобода-Кредит" позбавлений в подальшому права вимагати повернення грошових коштів за договором кредиту № 27-06/08-П5 від 27.06.2008 р. на суму 150000,00 грн., що і є збитками, які можуть бути завдані кредиторам КС "Слобода-Кредит" в розумінні ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_8 є кредитором КС "Слобода-Кредит", оскільки звернувся з вимогами до боржника які включені до реєстру кредиторів згідно ухвали господарського суду від 27.07.2011 року, що спростовує твердження апелянта та ОСОБА_10 про здійснення взаємозаліку між ними, та передачі прав вимоги за кредитними договорами в рахунок погашення заборгованості КС "Слобода-Кредит" перед новим кредитором.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, з врахуванням чого зі змісту оспорюваного правочину від 25.03.2011 року не вбачається здійснення зарахування однорідних вимог.

Тобто, висновок господарського суду про фактичну безоплатність оспорюваних договорів підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням наведеного висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для визнання договору про відступлення права вимоги №14/11 від 25.03.2012р., укладеного між КС "Слобода- Кредит" та ОСОБА_8, зобов'язання сторону угоди ОСОБА_8 повернути КС "Слобода- Кредит" все одержане за договором №14/11 від 25.03.2011р., зокрема, оригінали документів, що передбачені п.2.1 угоди (договір кредиту №27-06/08-П5 від 27 червня 2008р. та оригінали видаткових касових ордерів), є законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року у справі №5023/277/11 є законною, обґрунтованою та прийнятою у відповідності до норм чинного законодавства, зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року у справі №5023/277/11 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 31.08.2012 року.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Хачатрян В.С.