ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27.07.12№ 05-5- 75 / 4026

Суддя Васильченко Т.В., розглянувши позовну заяву Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІІСІПІЕМ КОНСАЛТ»

про стягнення 566 691,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІІСІПІЕМ КОНСАЛТ»про стягнення 566 691,68 грн.

Подана Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 3382-VI від 19.05.2011 р.) передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Пунктом 2 частині 2 статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб).

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися, вказуватися та відповідно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

У позовній заяві Інституту демографії та соціальних досліджень ім.. М.В. Птухи НАН України, в якості місцезнаходження відповідача зазначена наступна адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 19.

Згідно фіскального чеку № 5932 від 26.07.2012 р. та опису вкладення у цінний лист позивач направив позовну заяву і додані до неї документи відповідачу за вищезазначеною адресою.

Втім, з доданого позивачем до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 134764 станом на 05.07.2012 р., вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 01001, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 6.

Наразі як, доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача визначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивачем суду не подано.

Таким чином, в суду відсутня можливість встановити факт направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, документ про сплату судового збору має відповідати звичайним вимогам до платіжних документів. Зокрема, відповідно до п. 3.1 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 р., платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатків 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

На поданих платіжних дорученнях № 167 від 31.05.2012 р., № 189 від 02.07.2012 р., №202 від 25.07.2012 р. відсутні підписи та відбиток печатки платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.

Суддя Васильченко Т.В.