29.08.2012 Справа № 2-462/11

РІШЕННЯ

Іменем України

29 серпня 2012 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Скарлат О.І.

при секретарі Фацул М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , третя особа: Голова правління Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Бакулін Євген Миколайович про скасування наказів, поновлення на роботі , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в січні 2011 року звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з серпня 2002 року він працював у відповідача, в тому числі з серпня 2002 року по травень 2006 року на посаді головного фахівця управління економічної безпеки Департаменту з питань безпеки, а з квітня 2006 року по вересень 2009 року на посаді заступника начальника відділу безпеки зовнішньоекономічної діяльності Компанії Управління економічної та фінансової безпеки Департаменту служби безпеки НАК «Нафтогаз України». Наказом відповідача від 20.08.2009 року № 314 «Про внесення змін до штатного розпису»Департамент служби безпеки було ліквідовано з одночасним утворенням Управління економічної та інформаційної безпеки і Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів.

Позивач наказом відповідача від 01.09.2009 року № 165-к був переведений на посаду головного фахівця відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів, а наказом від 01.10.2009 року №195-к переведений на посаду головного фахівця відділу перепускного режиму Управління забезпечення охорони підприємств відповідача та їх об'єктів. Наказом від 24.03.2010 року №120 Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів було ліквідовано та у зв'язку з цим наказом відповідача від 21.06.2010 року №258-к позивача 29.06.2010 року звільнено з посади головного фахівця відділу перепускного режиму Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників. Оскільки позивач на день звільнення перебував на листку непрацездатності, наказом відповідача від 05.07.2010 року № 285-к було внесено зміни до наказу від 21.06.2010 року №258-к та днем звільнення було визначено 05.07.2010 року. З наказами про звільнення позивач був ознайомлений 06.07.2010 року. На думку позивача при звільненні його з роботи керівництво відповідача порушило вимоги ст.42 КЗпП України, а саме: не врахувало його переважне право на залишення на роботі, як працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, а також як працівника з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві.

Позивач зазначає, що у серпні 2009 року внаслідок мнимої реорганізації Департаменту служби безпеки НАК «Нафтогаз України» було створено управління економічної та інформаційної безпеки і Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів , які через півроку було ліквідовано. Надалі було створено Департамент економічної безпеки та управління ризиками, штатний розпис якого повернуто в попередній стан, змінено лише назву структурного підрозділу, а відтак вважає, що скорочення посад було удаваним спрямованим лише на звільнення працівників. При цьому йому не запропоновано жодних посад в новоутвореному Департаменті. Вважає, що незаконне звільнення з роботи призвело до душевних страждань та порушення життєвих зв'язків, чим спричинено йому моральну шкоду.

На підставі викладеного, позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 24.03.2010 року № 120 про скорочення посади головного фахівця, визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 21.06.2010 року № 258-к про звільнення та наказ від 05.07.2010 року 3285-к про внесення змін до наказу №258-к від 21.06.2010 року., поновити на посаді головного фахівця відділу перепускного режиму управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів , стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.04.2012 року закрито провадження по даній цивільній справі в частині визнання незаконними та скасування наказів НАК «Нафтогаз України»від 21.06.2010 року № 258-к про звільнення з посади головного фахівця та наказу від 05.07.2010 року № 285-к про внесення змін до наказу від 21.06.2010 року №258-к.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовні вимоги з викладених підстав.

В судовому засіданні представники відповідача позов не визнали у повному обсязі та пояснили з наданням відповідних документів, що позивач з посади заступника начальника відділу безпеки зовнішньоекономічної діяльності Компанії управління економічної та фінансової безпеки Департаменту служби безпеки наказами відповідача від 01.09.2009 № 165-к та від 01.10. 2009 № 195-к переводився на інші посади згідно зі ст.32 КЗпП України за його згодою на підставі поданих ним особисто заяв про переведення. Своєї незгоди з ними не висловлював. Відповідно до наказів відповідача від 21.06.2010 року №258-к про звільнення та від 05.07.2010 № 285-к про внесення змін до наказу від 21.06.2010 № 258-к позивача 05.07.2010 року було звільнено з посади головного фахівця відділу організації перепускного та внутрішньообєктового режиму Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату. Скорочення штату відбулося відповідно до наказу Компанії від 24.03.2010 № 120 «Про затвердження змін до організаційної структури та штатного розпису НАК «Нафтогаз України», яким було ліквідовано Управління забезпечення охорони підприємств відповідача та їх об'єктів , в якому працював позивач, і Управління економічної та інформаційної безпеки з одночасним утворенням Департаменту економічної безпеки та управління ризиками. При цьому загальна штатна чисельність ліквідованих управлінь становила 35 штатних одиниць, а штатна чисельність новоутвореного департаменту становить 20 штатних одиниць. Функції, які виконував позивач до звільнення з роботи, були ліквідовані, працівників, які виконували однакову з позивачем роботу у відповідача не було. 27.04.2010 року позивача було поінформовано про відсутність вакантних посад у відповідача, які б відповідали б його кваліфікації та освіті, також не було таких вакантних місць в Компанії на момент звільнення позивача. Крім того, 16.06.2010 року профкомом відповідача було розглянуто подання адміністрації відповідача про надання згоди на звільнення позивача за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату та надано таку згоду. Звільнення позивача з роботи відбулося відповідно до вимог законодавства про працю, що і було підтверджено рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 21.01.2011 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м.Києва від 08.06.2011 року, відповідно до яких в позові позивача до відповідача про скасування наказів відповідача, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди було відмовлено в повному обсязі. Крім того відповідачі просять застосувати строк позовної давності, оскільки він пропущений позивачем без поважних причин та відмовити в позові в повному обсязі.

В судове засідання третя особа не з'явилася, просить суд слухати справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, його представника , представників відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи , суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач з серпня 2002 року він працював у відповідача, в тому числі з серпня 2002 року по травень 2006 року на посаді головного фахівця управління економічної безпеки Департаменту з питань безпеки, а з квітня 2006 року по вересень 2009 року на посаді заступника начальника відділу безпеки зовнішньоекономічної діяльності Компанії Управління економічної та фінансової безпеки Департаменту служби безпеки НАК «Нафтогаз України». Наказом відповідача від 20.08.2009 року № 314 «Про внесення змін до штатного розпису»Департамент служби безпеки було ліквідовано з одночасним утворенням Управління економічної та інформаційної безпеки і Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів.

Позивач наказом відповідача від 01.09.2009 року № 165-к був переведений на посаду головного фахівця відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів, а наказом від 01.10.2009 року №195-к переведений на посаду головного фахівця відділу перепускного режиму Управління забезпечення охорони підприємств відповідача та їх об'єктів. Наказом від 24.03.2010 року №120 Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів було ліквідовано та у зв'язку з цим наказом відповідача від 21.06.2010 року №258-к позивача 29.06.2010 року звільнено з посади головного фахівця відділу перепускного режиму Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників. Оскільки позивач на день звільнення перебував на листку непрацездатності, наказом відповідача від 05.07.2010 року № 285-к було внесено зміни до наказу від 21.06.2010 року №258-к та днем звільнення було визначено 05.07.2010 року.

Скорочення штату відбулося у зв'язку з ліквідацією Управління забезпечення охорони підприємств відповідача та їх об'єктів, де працював позивач і Управління економічної та інформаційної безпеки з одночасним утворенням Департаменту економічної безпеки та управління ризиками відповідно до наказу відповідача від 24.03.2010 року №120. При цьому загальна штатна чисельність ліквідованих управлінь становила 35 штатних одиниць, а штатна чисельність новоутвореного департаменту становить 20 штатних одиниць. Згоду на скорочення чисельності працівників було надано Центральною Радою Профспілки працівників нафтової та газової промисловості України - постанова Президії від 07.05.2010 року №П-14 та профспілкового комітету ПАТ «НАК «Нафтогаз України» - протокол від 26.04.2010 року № 34).

Наказ відповідача від 24.03.2010 року №120 «Про затвердження змін до організаційної структури та штатного розпису апарату Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (а.с.33-34) є одним із наказів Компанії, яким впроваджувались структурні зміни апарату Компанії на виконання доручення Прем»єр-Міністра України від 15.03.2010 року № 11969/2/1-10 до доручення Президента України від 13.03.2010 року №1-1/370 щодо оптимізації організаційних структур та скорочення штатної чисельності працівників апаратів управління підприємств державної форми власності.

Відповідно до п.3 ст.64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру , встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Таким чином трудове законодавство , встановлюючи певні процедури звільнення працівників, не обмежує право суб'єкта господарювання щодо самостійного визначення організаційної структури. Встановлення чисельності працівників та штатного розпису в залежності від самостійно сформованої ним програми господарської діяльності.

Суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_4 щодо незаконності зміни структури Компанії та скорочення штатної чисельності, оскільки ці пояснення ґрунтуються на його припущеннях та протирічать матеріалам справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 24.03.2010 року № 120.

Що стосується позовних вимог позивача щодо поновлення його на посаді головного фахівця відділу перепускного режиму Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів НАК «Нафтогаз України»з 05.07.2010 року , суд зазначає про наступне.

Наказом відповідача від 21.06.2010 року №258-к позивача 29.06.2010 року звільнено з посади головного фахівця відділу перепускного режиму Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників. Оскільки позивач на день звільнення перебував на листку непрацездатності, наказом відповідача від 05.07.2010 року № 285-к було внесено зміни до наказу від 21.06.2010 року №258-к та днем звільнення було визначено 05.07.2010 року

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 21.01.2011 року було встановлено, що звільнення позивача було здійснено відповідно до чинного законодавства, а саме: виконано вимоги ст.49-2 КЗпП України щодо персонального попередження працівника не пізніше ніж за два місяця (попередження підписане позивачем ОСОБА_1 27.04.2010 року, а.с.37), отримана згода профкому Компанії від 16.06.2010 року (витяг з протоколу №53 ,а.с.38-40), згідно ст.43 КЗпП України подана інформація до державної служби зайнятості про наступне вивільнення, як це передбачено ч.3 ст.49-2 КЗпП України.

Дане рішення набрало законної сили. Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили доведено законність звільнення позивача з посади головного фахівця відділу перепускного режиму Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників.

За таких обставин відсутні підстави для поновлення позивача на посаді головного фахівця відділу перепускного режиму Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів.

Оскільки звільнення позивача з посади головного фахівця відділу перепускного режиму Управління забезпечення охорони підприємств Компанії та їх об'єктів відбулося на законних підставах , суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача, який не мав місця, а також про відсутність підстав стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, оцінюючи у сукупності здобути докази у судовому засіданні, суд вважає, що позивач не довів, що неправомірними діями відповідача були порушені його права, а відтак позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3,60,61,212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», третя особа: Голова правління Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»Бакулін Євген Миколайович про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди -відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.І.Скарлат

29.08.2012