ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2008 року м.Львів справа № 22а-430/08
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Нос С.П.
Довгополова О.М.
При секретарі судового засідання Каблак Т.П.
осіб, які взяли участь у справі:
від позивача - не прибув;
від відповідачів - ОСОБА_1- представник, довіреність від 08.-1.2008 року № 77/10/10-010;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області
на постанову господарського суду Львівської області від 10.07.2007 року у справі № 5/846-13/138 А
за позовом Науково-виробничого Закритого акціонерного товариства «Плесо»
до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Львівської області від 10.07.2007 року у справі № 5/846-13/138 А адміністративний позов Науково-виробничого Закритого акціонерного товариства «Плесо» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 року № 0000212301/0 в частині податку на прибуток в сумі 9066,00 грн. та штрафних (фінансових санкцій) в сумі 4533,00 грн.; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 року № 0000222301/0 в частині податку на додану вартість в сумі 6591,00 грн. та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 року № 0000312308/0 повністю.
Постанова суду першої інстанції з посиланням на Цивільний кодекс України, мотивована тим, що зміна кредитора в зобовязаннях по операціях зі сплати відсотків за користування банківським кредитом, згідно договору поруки, не дає підстав вважати сплачені поручителем відсотки за користування банківським кредитом поворотною фінансовою допомогою, оскільки договір поруки не є договором надання поворотної фінансової допомоги, а сплачені відсотки не є грошовими коштами, які передані позивачу у користування на визначений строк.
_________________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інстанції суддя Станько Л.Л. р.с.з.36
Господарський суд Львівської області, справа № 5/846-13/138 А
Доповідач у 2-1 інстанції суддя Любашевський В.П.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що списані позивачем пиломатеріали і заготовки на ремонтні та відновлювальні роботи використані ним не у власній господарській діяльності. Також судом встановлено, що позивачем допущено порушення у веденні бухгалтерського обліку щодо відображення в обліку заборгованості підприємства перед фізичною особою підприємцем ОСОБА_2., яка виникла згідно договору поруки від 25.10.2005 року. Однак дане порушення не є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання оббігу готівки».
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, та вважаючи його таким, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, апелянт у скарзі просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 10.07.2007 року по справі № 5/846-13/138А та ухвалити нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обгрунтовуючи свої доводи, апелянт зазначає, що у випадку погашення поручителем згідно укладеного договору поруки зобовязання за кредитним договором, зобовязання боржника перед таким поручителем, який стає кредитором, слід вважати та відображати як сума поворотної фінансової допомоги.
Щодо податку на додану вартість, то апелянт зазначає, що основним критерієм для визначення права на податковий кредит - мета використання придбаних товарів. Так, якщо платник податку планує використовувати такі товари в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то за правилом першої події має право на податковий кредит. Оскільки, списані позивачем товаро-матеріальні цінності не використані у його господарській діяльності, то їх списання згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається продажем даних ТМЦ за ціною 65916,93 грн., що призводить до виникнення податкового зобовязання по ПДВ у розмірі 13183 грн. Порушення вимог щодо ліміту готівки в касі підприємства проявилося у розрахунках із Дрогобицькою філією АТ «Укрінбанк» через ОСОБА_2, який являється поручителем за НВ ЗАТ «Плесо» перед АТ «Укрінбанком» згідно договору поруки від 25.10.2005 року.
За даних обставин справи, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав:
Згідно п.п. 1.22.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Відповідно до п. 3.1 вказаного Закону, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
В силу п.п. 4.1.6. до складу валового доходу відносяться, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України “Про списання вартості несплачених обсягів природного газу” .
Із матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (кредитором) та громадянином ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки від 25 жовтня 2005 року, за яким поручитель зобовязується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне виконання Науково - виробничим закритим акціонерним товариством «Плесо» (боржником) зобовязань, що виникають із кредитних договорів № 30881 від 17.11.2007 року, № 30998 від 10.12.2003 року та № 50797 укладених між кредитором та боржником. Пунктом 2.2. вказаного договору передбачено, що у випадку сплати Кредитору заборгованості згідно договору, до поручителя переходить право зворотньої вимоги до Боржника, у розмірі виплаченої ним суми та спосіб її забезпечення (права заставодавця) у порядку передбаченому чинним законодавством.
Частиною 1 ст 553 Цивільного кодексу України, передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч. 2 ст. 556 до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Згідно усних повідомлень Кредитора Поручителем громадянином ОСОБА_2сплачено відсотки по кредитних договорах па рахунок № 29090999999001 у Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк», МФО 325785 в загальній сумі 36265.55 грн.. про що свідчать меморіальні ордери:
№ 105 від 31.10.2005р. в сумі 3810,5 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30881
№ 107 від 31.10.2005р. в сумі 5746,2 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 50797
№ 106 від 30.11.2005р. в сумі 4580,25 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30881
№ 108 від 30.11.2005р. в сумі 5937,74 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 50797
№ 110 від 30.11.2005р. в сумі 3055,36 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30998
№ 105 від 30.12.2005р. к сумі 5746,2 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 50797
№ 106 від 30.12.2005р. в сумі 2956,8 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30998
№ 103 від 30.12.2005р. в сумі 4432,5 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30881
Таким чином, із сплатою поручителем грошових зобовязань за кредитними договорами до нього перейшло право кредитора по відношенню до позивача у справі. Вказані правовідносини виникають із укладеного договору поруки від 25 жовтня 2005 року. Суми ж сплачених відсотків ОСОБА_2 не можуть вважатися поворотною фінансовою допомогою, оскільки їм не характерні ознаки такої допомоги, зокрема такі кошти позивачу безпосередньо не надавалися.
Доводи апеляційної скарги в частині використання списаних товароматеріальних цінностей не у господарській діяльності позивача є необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки із Акту списання пиломатеріалів та заготовок на господарські потреби, ремонт та відновлювальні роботи в 2006 році, вбачається, що частина пиломатеріалів (заготовки крісел, заготовки балясини, кругляк) використані на паливо для котельні, яка рахується на балансі позивача та обігріває як господарські та адмінбудівлі НВ ЗАТ «Плесо» так і сушильну камеру, частина пиломатеріалів (обрізний пиловник, пиломатеріал необрізний шпильковий, пиломатеріал обрізний) використані для ремонту корпусу столярного цеху, виготовлення стелажів в складі готової продукції, ремонту даху, сушильних камер і т.д., тобто ці обєкти використані у господарській діяльності позивача.
Пунктом 2.3 Постанови Правління національного банку України від 15.12.2004 року № 637 передбачено, що гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Частиною 2 вказаного пункту передбачено, що зазначені обмеження не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами.
Із матеріалів справи, зокрема договору поруки від 25.10.2005 року, вбачається, що субєктом розрахункових відносин є підприємство та фізична особа - ОСОБА_2, а тому передбачені у Постанові обмеження навказані розрахункові відносини не поширюються.
Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо порушення у ведені бухгалтерського обліку щодо відображення в обліку заборгованості підприємства перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2., яка виникла згідно договору поруки від 25.10.2005 року. Зокрема позивачем заборгованість відображено по бухгалтерському рахунку № 372 «Розрахунки з підзвітними особами» тоді, як її слід було відобразити по рахунку № 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Однак таке порушення у веденні бухгалтерського обліку не є підставою для застосування штрафних санкцій згідно ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови господарського суду Львівської області від 10.07.2007 року у справі № 5/846-13/138 А вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст..200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.160, 199, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 10.07.2007 року у справі № 5/846-13/138 А залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П. Любашевський
С.П. Нос
О.М. Довгополов