справа № 1570/4012/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Стеценко О.О.
судді - Єфіменко К.С.
судді - Цховребової М.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про зобов'язання не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; зобов'язання зберегти форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації -ст.ст.28, 294, 296 ЦК України); зобов'язання здійснювати в подальшому облік, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації); зобов'язання не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; зобов'язання проставити у паспорті (на стор 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі -ДПС України), Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі -Любашівська МДПІ) про зобов'язання Державної податкової служби України не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; зобов'язання Державної податкової служби України зберегти форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації -ст.ст.28, 294, 296 ЦК України); зобов'язання Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби здійснювати в подальшому облік, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації); зобов'язання Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; зобов'язання проставити у паспорті (на стор 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він є віруючою людиною, сповідує православну релігію, яка суворо застерігає про те, що приймати будь-який цифровий замінник імені віруючого категорично неможливо, присвоєння йому індивідуального ідентифікаційного коду є порушенням його конституційного права, а тому просить надати йому право сплачувати податки та збори без цифрового ідентифікатора, а саме індивідуального ідентифікаційного номеру, номеру облікової картки платників податків, а також без використання серії та номеру паспорту, та замінити цифрову ідентифікацію особи на ідентифікацію за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації і проставити відповідну відмітку в паспорті. Позивач зазначає, що звернувся із відповідною заявою до відповідачів та заповнив повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків, форми № 1-П. Позивач зазначає, що від відповідачів отримав лист, проте він не містить відповіді по суті вимог, викладених в заяві. На підставі викладеного позивач просить суд позов задовольнити.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання (вхід. 21476/2012 від 03.07.2012 року) про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач - Любашівська МДПІ до судового засідання не з'явилась. До суду надійшло письмове клопотання (вхід. № 26342/2012 від 17.08.2012 року) про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач -ДПС України до судового засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи було повідомлено належним чином. Жодних заяв чи клопотань станом на час розгляду справи від відповідача не надходило.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що причина неявки відповідача -ДПС України в судове засідання є не поважною та можливим розглядати справу у його відсутність на підставі наданих доказів, оскільки в справі достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.
Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що згідно з довідкою Свято-Архангело-Михайлівської церкви Православної парафії Одеської Єпархії Української православної церкви, ОСОБА_1 є прихожанином Свято-Архангело-Михайлівської церкви смт. Любашівка Одеської області (а.с.16).
28 жовтня 2011 року позивач звернувся до Любашівської МДПІ із заявою, в якій зазначив, що він за своїми релігійними переконаннями просить в подальшому здійснювати його облік, як платника податків, за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора (за прізвищем, ім'ям та по-батькові та за місцем народження), не вносити інформацію про нього до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, а також проставити у його паспорті (на стор. 7. 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера облікової картки та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою (а.с.14).
Цього ж дня, позивач також звернувся до Державної податкової адміністрації України із заявою, в якій зазначив про те, що він за своїми релігійними переконаннями не може і не хоче користуватися електронним цифровим ім'ям - індивідуальним цифровим кодифікатором, відмовляється від цифрового кодифікатора та просить не вносити інформацію про нього до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зберегти за ним форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження), про що офіційно повідомив Любашівську МДПІ Одеської області (а.с.11).
Листом Любашівської МДПІ № 13493/9/31-018 від 30.11.2011 року, а також листом ДПС України № 2157/Ч/18-8014 від 02.12.2012 позивача повідомлено, що Податковим кодексом України (далі -ПК України) запроваджено облік всіх фізичних осіб-платників податків без використання ідентифікаційних номерів. Фізична особа-платник податків, яка відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, для забезпечення її обліку, як платника податків за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, має особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення про таку відмову, пред'явити паспорт та, у разі необхідності, інші документи (а.с.12-13, 10).
11 грудня 2011 року позивач надав до Любашівської МДПІ повідомлення за формою № 1П фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків (а.с.9), проте зазначене повідомлення листом Любашівської МДПІ від 22 грудня 2011 року № 14547 було залишено без задоволення (а.с.15).
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що у вказаному повідомленні не заповнено усі необхідні реквізити, а саме - рядки 25 -31 («Місце роботи», «Телефон», «Паспорт фізичної особи»). У вказаному повідомленні, позивач здійснив відмітку про те, що з дією ст. 63 та ст. 70 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не згодний (а.с.9).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»№ 320/94-ВР від 22.12.1994 року (далі - Закон України № 320/94-ВР ), для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Частиною 2 ст. 5 Закону України № 320/94-ВР заборонено внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів інформації про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера.
Однак, зазначений Закон втратив чинність з 01.01.2011 року із прийняттям ПК України.
Відповідно до п. 63.6 ст. 63 ПК України облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.
Пунктом 70.1 ст. 70 ПК України передбачено, що облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Таким чином ПК України на відміну від норм Закону України № 320/94-ВР не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставлення у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера натомість передбачено ведення обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки та проставлення в паспортах таких осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Позивач у позовній заяві просить зобов'язати Любашівську МДПІ зберегти за ним та здійснювати в подальшому його облік, як платника податків, за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії на номеру паспорту (за прізвищем, ім'ям та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації), зобов'язати Любашівську МДПІ проставити у його паспорті (на стор 7, 8 або 9 ) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, а також не вносити про нього інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників та інших обов'язкових платежів.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача суперечать порядку обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера у встановленому ПК України порядку, а зміст відмітки, яку позивач просить проставити в його паспорті, не відповідає змісту відмітки, проставлення якої у випадку відмови особи від прийняття реєстраційного номера передбачено ПК України.
Нормативним актом, який регулює відносини, які виникають при реєстрації фізичних осіб, які є громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України є Положення «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», затверджене наказом Державної податкової служби України від 17.12.2010 року № 954, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1388/18683 (далі -Положення).
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Положення, усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.
Пунктом 2 Розділу ІІ Положення визначено, що порядок проведення реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі включає, зокрема внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Пунктом 1 Розділу ІІ Положення визначено, що облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України (далі - паспорт) без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Відповідно до пункту 1 розділу VIII Положення фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою N 1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
У разі необхідності особа, крім паспорта громадянина України, пред'являє свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Згідно п. 2 Розділу VIII Положення, облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу державної податкової служби Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Відповідно до п.3 та 4 розділу VIII Положення, фізична особа подає Повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних.
Пунктом 6 Розділу VIII Положення передбачено, що взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби Повідомлення.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні фізичній особі може бути відмовлено у взятті на облік та/або внесенні відмітки до паспорта або продовжено строк взяття на облік.
Згідно з пунктом 8 Розділу VIII Положення за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8.
Відповідно до пункту 10 Розділу VIII Положення у разі якщо фізична особа подавала Облікову картку і відомості про неї включено до Державного реєстру, але яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, вона зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою N 1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
Облік таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється у порядку, визначеному цим Положенням. Підставою для виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру є її облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Враховуючи наведені норми, механізм відмови особи від ідентифікаційного номеру є формалізованим процесом, який передбачає подання заяви згідно з установленою формою, а також певних документів, що стосуються особи.
Крім того, відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Суд зазначає, що порядок обліку платників податків та дії органів податкової служби у зв'язку з веденням цього обліку визначаються актами законодавства. Вимоги цих законодавчих актів є загальними, вони поширюють свою дію на необмежене коло осіб і не залежать від бажання особи, її згоди чи незгоди з встановленим правовим порядком.
Це також означає, що порядок обліку платника податку, який відмовився від ідентифікаційного номеру, не може визначатися й судовим рішенням, адже це виходить за межі компетенції суду.
Як встановлено судом, позивач звернувся до Любашівської МДПІ із заявою встановленої форми - Повідомленням фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відносно себе, проте у вказаному повідомленні свідомо не вказав всю необхідну інформацію, зокрема серію та номер, дату видачі, ким видано паспорт фізичної особи, що унеможливлює в подальшому виконання вимог Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з боку суб'єкта владних повноважень.
Це означає, що позивач не дотримався вимог, передбачених актами чинного податкового законодавства та не вчинив дії, що пов'язуються з реалізацією права на відмову від ідентифікаційного номеру відносно себе.
Враховуючи викладене, відповідачі діяли на підставі та в межах наданих повноважень, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не відповідають чинному законодавству, а отже задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про зобов'язання Державної податкової служби України не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; зобов'язання Державної податкової служби України зберегти форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації - ст.ст.28, 294, 296 ЦК України); зобов'язання Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби здійснювати в подальшому облік, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації); зобов'язання Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; зобов'язання проставити у паспорті (на стор 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою - відмовити в повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Стеценко О.О.
Суддя Єфіменко К.С.
Суддя Цховребова М.Г.
22 серпня 2012 року
.