Справа № 2-620/2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2007 року Немирівський районний суд Вінницької
області в складі:
головуючого судці Рибчинського В.П.
при секретарі Горбенко Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на земельні ділянки ,-
ВСТАНОВИВ:
12.07.2007 року позивачка з цією позовною заявою звернулася до суду. В якій просить суд визнати дійсним договір купівлі - продажу , згідно якого ОСОБА_2 продав її земельну ділянку площею 0, 2500 га для обслуговування житлового будинку Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 , земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,4017 га Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, що розташовані АДРЕСА_1та визнати за нею право власності на вказані земельні ділянки.
Посилаючись на те, що 19 червня 2007 року вона купила у відповідача житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1та земельні ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0, 4017 га.
Договір купівлі - продажу будинку та земельних ділянок ними виконаний повністю. Вона передала відповідачу кошти згідно домовленості, а відповідач в свою чергу передав її ключі від будинку, технічну документацію на будинок та державні акти на право власності на землю.
Договір купівлі - продажу будинку укладений між ними посвідчено нотаріально 19.06.2007 року.
Між нею та відповідачем існувала домовленість щодо посвідчення угоди про купівлю - продаж землі, укладеної між ними нотаріально, але відповідач постійно відстрочує вказану дію, мотивуючи свої відмови браком часу.
Так, придбавши житловий будинок вона , відповідно до ст. 377 ЦК України, фактично стала власником земельних ділянок, але в зв'язку з тим, що договір купівлі -продажу земельних ділянок не укладено нотаріально, як того вимагає ст. 131 ЗК України вона не має можливості отримати документ, що посвідчує її право власності на них та зареєструвати за собою право власності.
Позивачка ОСОБА_1в судовому засіданні заявлені позовні підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала повністю, не заперечувала стосовно їх задоволення.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.
2
Зазначені правовідносини регулюються ст. 377 ЦК України , де передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду , переходить право власності на земельну ділянку на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення у розмірах встановлених законом.
Якщо договором про відчуження житлового будинку , будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України , якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним і наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Приймаючи до уваги те, що в судовому засіданні встановлено, що між позивачкою та відповідачем 19 червня 2007 року було укладено договір купівлі -продажу житлового будинку з господарськими будівлями те земельних ділянок, що розташовані АДРЕСА_1, сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов щодо укладення даного договору купівлі - продажу , які вони повністю виконали, а саме позивачка передала відповідачу кошти згідно домовленості, а відповідач в свою чергу передав позивачці ключі від будинку, технічну документацію на будинок та державні акти на право власності на землю, договір купівлі продажу будинку сторони посвідчили нотаріально, а від нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу земельних ділянок відповідач ухиляється, позовні вимоги позивачка підтримала, представник відповідача позовні вимоги визнала, а тому позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 220, 377, 386, 638 ЦК України та ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі - продажу згідно якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_1земельну ділянку площею 0, 2500 га для обслуговування житлового будинку Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 , земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,4017 га Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, що розташовані АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1право власності на земельну ділянку площею 0, 2500 га для обслуговування житлового будинку, яка належала ОСОБА_2на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 та земельну ділянку площею 0, 4017 га для ведення особистого селянського господарства, яка належала ОСОБА_2на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, що розташовані АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після заяви про апеляційне оскарження.