У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої: Перегінець Л.В.
Суддів: Горблянського Я.Д., Малєєва А.Ю.
Секретаря Городецької У.С.
з участю апелянта ОСОБА_1, представника апелянта ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2012 року по справі за позовом прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу до ОСОБА_3 про стягнення збитків, заподіяних вчиненням злочину,-
в с т а н о в и л а :
У березні 2012 року прокурор Богородчанського району в інтересах держави в особі Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення збитків, заподіяних вчиненням злочину.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_3, будучи майстром лісу дільниці №4 Підгірського лісництва Богородчанського спецагролісгоспу, допустив розтрату 147,71 м.куб. лісопродукції, чим заподіяв шкоду охоронюваним законом державним інтересам в особі Богородчанської САЛГ на суму 17071,65 грн.
14.11.2011 року слідчим СВ Богородчанського РВ УМВСУ в Івано-Франківській області порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України. Постановою Богородчанського районного суду від 02.03.2012 року кримінальну справу закрито, а ОСОБА_3 звільнено від
____________________________________________________________________________
Справа №2/0901/611/2012 Головуючий у 1 інстанції Битківський П.М.
Провадження № 22ц/0990/1416/2012 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
Категорія 31
кримінальної відповідальності на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2011 році». Оскільки збитки, завдані лісгоспу залишились невідшкодовані, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 в користь держави в особі Богородчанського САЛГ шкоду заподіяну внаслідок вчинення злочину в сумі 17071,65 грн.
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2012 року згаданий позов задоволено.
ОСОБА_3 з таким рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу через представника, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин у справі. Зокрема зазначає, що постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02.03.2012 року кримінальна справа була закрита на підставі п.4 ст.6 КПК України відповідно до ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2011 році». Підставою для закриття кримінальної справи була заява ОСОБА_3, в якій він просив закрити відносно нього кримінальну справу відповідно до Закону України «Про амністію у 2011 році», але вину в інкримінованому йому злочині не визнав. Вирок у кримінальній справі постановлений не був. Обставини злочину, наведені в обвинувальному висновку органу досудового слідства, в суді не досліджувались. Відтак з огляду на положення ст.62 Конституції України, вина ОСОБА_3 в законному порядку не доведена, а тому застосування судом першої інстанції ч.4 ст.61 ЦПК України при ухваленні оскаржуваного рішення є помилковим. Інших доказів, які б вказували, на те, що збитки лісгоспу завдані саме внаслідок дій (бездіяльності) ОСОБА_3 позивачем не надано. За таких обставин, просить рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2012 року скасувати, та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
У засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи скарги підтримали з наведених в ній мотивів.
Представник особи в інтересах якої подано позов та представник прокуратури в судове засідання не з»явилися.
Вислухавши доповідача, пояснення сторони, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що обвинувальним висновком слідчого СВ Богородчанського РВ УМВСУ від 26.12.2011 року ОСОБА_3 у межах провадження по кримінальній справі пред'явлено обвинувачення за ст.191 ч.2 КК України, згідно якого останній працюючи на посаді майстра лісу Богородчанського спецагролісгоспу допустив розтрату 147,71 куб.м. лісопродукції на загальну суму 17071,65 грн.(а.с.3-10).
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02.03.2012 року кримінальна справа відносно ОСОБА_3 закрита на підставі ст.6 п.4 КПК України та Закону України «Про амністію у 2011 році» (а.с.11).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що обставини злочину встановлені у постанові органу досудового слідства про пред'явлення обвинувачення та в постанові про закриття кримінальної справи у зв'язку з амністією, тому питання щодо наявності інкримінованого відповідачу діяння і розмір спричинених збитків доказуванню не підлягають.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту постанови Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02.03.2012 року, кримінальна справа відносно ОСОБА_3 закрита на підставі ст.6 п.4 КПК України та Закону України «Про амністію у 2011 році».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Як роз'яснив Пленум ВСУ у п.п.1,2 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 №1, звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.
Закриття кримінальної справи зі звільненням від покарання можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у Кримінальному кодексі, зокрема на підставі закону України про амністію.
Аналіз вищевказаних положень вказує на те, що звільнення від кримінального покарання на підставі акта амністії не вказує на виправдання особи, а навпаки - таке звільнення можливе лише у разі вчинення особою певного злочину, відтак закриття кримінальної справи на підставі акта амністії не є реабілітуючою підставою.
З огляду на наведене, посилання апелянта на недоведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не можуть братися до уваги як підстави для звільнення його від відшкодування спричиненої злочином шкоди.
Відтак суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності підстав для стягнення з ОСОБА_3 збитків, завданих Богородчанському спецагролісгоспу в розмірі 17071,65 грн.
Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 307,308,313-315, 317 ЦПК України колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Перегінець Л.В.
Судді: Горблянський Я.Д,
Малєєв А.Ю.