ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Поровський В.А.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"05" червня 2012 р. Справа № 2-а-3663/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "19" липня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 19.07.2011 року визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області по відмові у перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_4, як постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 додаткову пенсію, передбачену ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 25% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 21.12.2010 року по 18.06.2011 року з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру прожиткового мінімуму.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, як особа, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії та отримує додаткову пенсію, передбачену ст. 51 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановленому постановою КМ України від 28.05.2008 року № 530.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно із ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір доплати в твердій грошовій сумі та у розмірі до прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії застосуванню підлягає саме ст. 51 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ за №530 від 28.05.2008 р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком. Адже чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. Тому посилання в апеляційній скарзі з приводу помилкового застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин є безпідставними.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від "19" липня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: І.Ф.Бондарчук Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області вул. Соборна, 28,смт. Володимирець,Рівненська область,,34300