Справа № 2-151/2007 2007р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2007 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
судді Поліщук Т. В.,
за участю секретаря Шевченко І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Люботин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, ОСОБА_1. звернулась в Люботинський міський суд з позовом до ОСОБА_2про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням у АДРЕСА_1, що належить позивачеві на праві приватної власності згідно договору дарування, посвідченого 27.02.2006 року Другою держнотконторою. Відповідач по справі, ОСОБА_2., зареєстрований у вказаному будинку з 06 лютого 1980 року, однак з 21 листопада 2004 року за місцем реєстрації не мешкає, добровільно покинувши помешкання та ключі, про що надав відповідну розписку. На даний час відповідач маж постійне місце мешкання, речей, що належать відповідачеві по справі за місцем його реєстрації немає. Таким чином позивачка ОСОБА_1. змушена звернутися до суду з цим позовом, який просить задовольнити.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідача по справі - ОСОБА_2., було своєчасно та належним чином повідомлено судом про дату, місце та час судового розгляду по справі. Крім того, відповідача було викликано у судове засідання шляхом подання оголошення в газету «Слобідський край» від 22 травня 2007 року (а. с. 62). Однак відповідач ОСОБА_2в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, суд розглядає справу за відсутності ОСОБА_2Таким чином, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши показання позивачки, допитавши свідків, оцінивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд вважає, позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
АДРЕСА_1зареєстрованому на праві приватної власності в цілому за ОСОБА_1 на підставі договору дарування житлового будинку від 27.02.2006 року посвідченого Другою держнотконторою Харківського району Харківської області (а.с. 10, 12, 15). Відповідно до будинкової книги відповідач по справі ОСОБА_2зареєстрований у спірному будинку з 06.02.1980 року (а. с. 6).
Згідно ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 48 Закону України «Про власність», власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджується належним йому майном. Крім того, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування цим збитків.
Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Актами обстеження матеріально-побутових умов від 17.02.2007 року, 22.12.2006 року, 17.05.2007 року встановлено, що ОСОБА_2за місцем своєї реєстрації фактично не
2
мешкає (а. с. 31, 13, 14). Відповідно до довідки головного лікаря Люботинської ЦМЛ за № 192 від 22.05.2007 року, ОСОБА_2з 21.11.2004 року за медичною допомогою не звертався (а. с. 60). Суду надано довідку УДППЗ «Укрпошта» ХД центр поштового зв'язку № 13 від 06.06.2007 року за № 65, про відсутність зареєстрованої кореспонденції на ім'я ОСОБА_2за період з 01.05.2006 року не надходила (а. с. 61). За даними адресно-довідкового бюро Харківської області ОСОБА_2зареєстрований у АДРЕСА_1(а. с. 59). Більше того, відповідно до наданих суду квитанцій, ОСОБА_2не несе витрат на утримання житлового приміщення (а. с. 32-39).
Судом були викликані та допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є сусідами позивачки та пояснили, що у АДРЕСА_1мешкає ОСОБА_5, який є батьком позивачки, його рідна сестра та її чоловік, ОСОБА_2., якого вони не бачили за місцем реєстрації з 2001 року. Де він знаходиться на даний час їм невідомо.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Зі слів позивачки, ОСОБА_1, жодних домовленостей з відповідачем про збільшення або зменшення терміну його відсутності за місцем проживання, ніж встановлено законом, не було.
Даних про порушення позивачкою права на його проживання, відповідач суду не надав, бажання звернутися до суду з зустрічною позовною заявою про поновлення його порушеного права не виявив.
Таким чином, судом безпосередньо встановлено, що відповідач по справі -ОСОБА_2на спірній житловій площі не мешкає більше одного року без поважних причин.
Позивачкою при поданні позову до суду судовий збір та сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи сплачено у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, ч. 4 ст. 169, ст. ст. 208 , 209, 212, 213-215, 218, 224 ЦПК України, ч. 2 ст. 405 ЦК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. 48 Закону України «Про власність», суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2таким, що втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 Харківської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.