Категорія №12.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5527/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.,
при секретарі: Тельдековій Н.В.
за участі сторін:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача : ОСОБА_2
представника відповідача: Сабірова Р.Ф.
третьої особи: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко, третя особа Головне управління МВС України у Луганській області, про скасування наказу № 70 о/с від 08.06.2012, -
ВСТАНОВИВ:
18 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.
Одночасно із адміністративним позовом до суду надійшло клопотання позивача про поновлення процесуального строку, встановленого законом, для звернення до адміністративного суду із позовом.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 зазначене клопотання було призначено до судового розгляду.
Ухвалою Луганського окружного суду від 07.08.2012 позивачеві було поновлено процесуальний строк, встановлений законом, для звернення до адміністративного суду з позовом та призначено справу до судового розгляду.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що він у період з 03.08.2009 по 08.06.2012 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України у якості курсанта денної форми навчання за державним замовленням Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко.
08 червня 2012 року відповідно до наказу № 70 о/с його було відраховано з числа курсантів університету та звільнено з органів внутрішніх справ згідно п. 63 «е» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (порушення дисципліни).
За фактом порушення дисципліни відповідачем було проведено службове розслідування, за наслідками якого відповідач дійшов висновку, що порушення дисципліни полягало у інкримінуванні йому скоєння злочину.
20.06.2012 слідчим прокуратури Жовтневого району м. Луганська було винесено постанову про відмову у порушенні відносно нього кримінальної справи за відсутністю у його діях ознак злочину.
Він вважає, що рішення про його звільнення відповідачем було прийнято поспішно, необґрунтовано, та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав свої позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити його позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог позивача повністю заперечував, просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позову, та обґрунтовуючи свої заперечення, надав наступні пояснення.
Представник відповідача пояснив, що позивач помилково посилається на інкримінування йому скоєння злочину, як на підставу свого звільнення.
Причиною звільнення позивача було порушення останнім службової дисципліни, що передбачено ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Наказу МВС України № 155 від 22.02.2012 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» та проявилося у намаганні ввести в оману керівництво університету , приховати протиправні дії рядового міліції ОСОБА_5, та нещирому поводженні.
Так, 10.05.2012 о 07.00 годин до чергової частини МВМ-1 Жовтневого РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області поступила заява громадянки ОСОБА_6, про те що у неї зникла сумочка із речами.
В університеті про це стало відомо лише 05.06.2012 під час проведення профілактичних заходів щодо недопущення порушень дисципліни та законності курсантами факультету кримінальної міліції, у ході яких було встановлено можливу причетність до зазначеної події курсантів факультету кримінальної міліції ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_7
Під час проведення за цим фактом службової перевірки було встановлено, що 09.05.2012 курсантам ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 було надано добове звільнення.
Близько 01.00 годин 10.05.2012 зазначені курсанти приїхали до розважального закладу «Гагарін», де танцювали, причому перебували окремо один від іншого.
Під час проведення службової перевірки, 06.06.2012, курсант ОСОБА_8 пояснив, що він взяв у клубі сумочку малознайомої йому дівчини, вийшовши із клуба та не дочекавшись дівчини, залишив сумочку біля виходу з клубу, після чого поїхав звідти.
Під час надання пояснень ОСОБА_8 вів себе нещиро, намагаючись уникнути відповідальності, змінював пояснення.
06.06.2012 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 під час надання пояснень, зазначили, що вони дійсно бачили ОСОБА_8 із жіночою сумочкою, яку останній при них залишив на виході з клубу, бо не дочекавсь її власниці.
Далі, 07.06.2012 ОСОБА_8 пояснив, що жіночу сумочку він узяв без згоди дівчини, сумочку залишив за парапетом біля клубу, при цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_7 його не бачили.
Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_7 також пояснили, що вони бачили ОСОБА_5, однак сумочки при ньому не було, він же і попросив їх надати неправдиві свідчення, намагаючись уникнути відповідальності.
Враховуючи, що в діях ОСОБА_5 вбачалися ознаки складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України, копію висновку та матеріалів службового розслідування було направлено до прокуратури Жовтневого району м. Луганська.
Відповідно до постанови прокуратури Жовтневого району м. Луганська, 17.07.2012 ОСОБА_5 було пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Згідно до положень ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» , службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Виходячи з наведеного, зазначив представник відповідача, позивача було відраховано з числа курсантів університету та звільнено з органів внутрішніх справ не за інкримінування тому скоєння злочину, а за порушення дисципліни, що проявилося у тому, що він вводив в оману керівництво університету, не доповів про вказані події своєму безпосередньому або старшому прямому начальнику, намагався приховати протиправні дії ОСОБА_5, допомагаючи тому уникнути відповідальності, чим грубо порушив вимоги статті 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», відповідно до положень якої службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань власність громадян; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесним, об'єктивним і незалежним від будь-якого впливу громадян; сприяти начальникам у зміцненні дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися у позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Крім того, грубо порушив вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 за № 382 «Про затвердження нового тексту Присяги працівника органів внутрішніх справ України», тому що вступаючи на службу до органів внутрішніх справ позивач урочисто поклявся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися Конституції України та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань права, свободи громадян та громадський порядок.
У випадку ж порушення зазначеної Присяги зобов'язувавсь понести покарання за всією суворістю закону.
Далі, позивач грубо порушив вимоги наказу МВС України «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» № 155 від 22.02.2012, відповідно до положень якого норми професійної етики вимагають від працівника постійно контролювати свою поведінку, почуття і емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій; для працівника неприпустимі вибірковий підхід при вжитті заходів до порушників закону; байдужість, бездіяльність і пасивність у попередженні і припиненні правопорушень; службова діяльність працівника органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до таких моральних принципів: законності, визнання працівником верховенства права та його обов'язкового виконання у службовій діяльності; об'єктивності, що виражається у неупередженості при прийнятті службових рішень; працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ; працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання: бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни у професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби; виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи.
При цьому, зазначив представник відповідача, відповідно до п. 2.1 наказу МВС України «Про затвердження Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС» № 381 від 07.09.2009, курсант може бути відрахований з вищого навчального закладу за одноразове грубе порушення службової дисципліни.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що відповідно до наказу ректора Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко від 08.06.2012 за № 70 о/с, позивача було відраховано з числа курсантів університету, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 63 «е» (за порушення дисципліни) у запас (з постановкою на військовий облік).
Судом встановлено, що зазначений наказ було видано відповідно до наказу ректора Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко від 07.06.2012 за № 524.
Із змісту цього наказу вбачається, що курсант ОСОБА_5, намагаючись уникнути відповідальності при проведенні службового розслідування підбурював курсантів ОСОБА_7 та ОСОБА_1 до надання неправдивих свідчень, що й було зроблено останніми.
Курсанти ОСОБА_1 і ОСОБА_7 спочатку надали пояснення, що дійсно бачили курсанта ОСОБА_5 із жіночою сумкою, яку той при них залишив біля парапету на виході із розважального закладу.
У подальшому вони повідомили, що дійсно бачили курсанта ОСОБА_5, але без жіночої сумочки і про його дії нічого не знали, попередні свідчення надали на прохання ОСОБА_5, щоб той уникнув відповідальності.
Одночасно у змісті наказу визначено, що оскільки у наданні копій матеріалів ЖРЗПЗ керівництвом Жовтневого РВ ЛМУ ГУ МВС України у Луганській області було відмовлено, встановити дійсний стан справ без проведення окремих слідчих дій не надається можливим.
Згідно до п. 2 зазначеного наказу, за грубе порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, наказу МВС України № 155 від 22.02.2012 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України», намагання ввести в оману керівництво університету та приховати протиправні дії рядового міліції ОСОБА_5, нещире поводження курсантів ІІІ курсу факультету кримінальної міліції Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко рядового міліції ОСОБА_7 та рядового міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 63 «е» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Судом встановлено, що наказ було прийнято на підставі Висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими курсантами ІІІ курсу факультету кримінальної міліції, затвердженого 07.06.2012 ректором Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко.
Із змісту зазначеного Висновку вбачається, що 05.06.2012 начальником факультету кримінальної міліції, під час проведення профілактичних заходів щодо недопущення порушення дисципліни й законності курсантами факультету, було встановлено, що курсанти факультету можуть бути причетні до вчинення крадіжки чужого майна.
Далі, відповідно до Висновку, що 09.05.2012, окремим курсантам ІІІ курсу факультету кримінальної міліції, у тому числі ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було надано добове звільнення.
У своєму поясненні ОСОБА_5 повідомив, що під час перебування на Театральному майдані він вживав пиво, після чого разом з іншими курсантами поїхали до розважального закладу «Гагарін», де почали танцювати.
На танцювальному майданчику ОСОБА_5 познайомився з двома дівчатами (імен не пом'ятає).
У ході бесіди він запропонував дівчатам поїхати на квартиру з метою продовження відпочинку, на що ті погодились і одна з них попросила його взяти її сумочку та зачекати на виході з розважального закладу, що він і зробив.
Біля входу до розважального закладу ОСОБА_5 зустрів ОСОБА_7 і ОСОБА_1, яким розповів про домовленість з дівчатами.
Також він сказав товаришам, що жіноча сумочка, яка була у нього у руках, належить одній із дівчат.
Оскільки дівчата протягом 20 хвилин не вийшли з розважального закладу, ОСОБА_5 залишив сумочку біля парапету та разом із ОСОБА_7 поїхав додому.
При додатковому опитуванні ОСОБА_5 змінив свої пояснення та повідомив, що під час спілкування одна із дівчат вказала йому де знаходиться їх столик, однак спілкуватися за свій столик не запрошувала.
Пізніше, приблизно о 4 год. 30 хв., ОСОБА_5 присів у приміщенні розважального закладу на диванчик відпочити, у цей час до нього підійшов ОСОБА_7 та запропонував їхати додому.
ОСОБА_5 погодився, після чого ОСОБА_7 пішов до виходу із розважального закладу.
Зі слів ОСОБА_5 згодом він на танцювальному майданчику простився з однією із дівчат та попрямував до виходу.
Проходячи біля одного із столиків, він узяв із стільця жіночу сумочку чорного кольору та вийшов з розважального закладу, де зустрів ОСОБА_7 та ОСОБА_1
Оскільки дівчата не виходили, тому ОСОБА_5 залишив сумочку на виході біля парапету без нагляду.
Під час уточнення деяких обставин події, 07.06.2012, ОСОБА_5 повідомив, що із сумочкою у руках його ніхто із сокурсників не бачив, з якою метою він узяв сумочку, пояснити не зміг.
Опитаний 06.06.2012 за вказаним фактом ОСОБА_7 пояснив, що 10.05.2012 біля 01-00 годин він разом із сокурсниками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 приїхали до розважального закладу «Гагарін», те танцювали в різних місцях танцювального майданчика.
Приблизно о 05-00 годин ОСОБА_7 разом із ОСОБА_1 знаходився коло входу у розважальний заклад.
У цей час із клубу вийшов ОСОБА_5 з жіночою сумочкою та повідомив їм, що познайомивсь з двома дівчатами і зараз вони разом їдуть на квартиру відпочивати.
На протязі 20 хвилин дівчата із закладу не виходили, тому ОСОБА_5 залишив сумочку на вулиці і разом з ОСОБА_7 поїхав додому, ОСОБА_1 повернувся до розважального закладу.
07.06.2012 ОСОБА_7 повідомив, що надане ним пояснення від 06.06.2012 не відповідає дійсності, оскільки він не бачив, щоб ОСОБА_5 із ким-небудь знайомився та нічого не казав про дівчат.
Крім того, він не бачив як ОСОБА_5 виходив із жіночою сумочкою у руках, надати неправдиві свідчення його попросив ОСОБА_5, на що він і погодився.
Повторно опитаний ОСОБА_1 підтвердив свідчення ОСОБА_7 від 07.06.2012, хоча раніше на прохання ОСОБА_5 також давав неправдиві пояснення.
З метою повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин події Луганським Державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко 07.06.2012 (вих. № 1313) до Жовтневого районного відділу Луганського міського управління ГУ МВС України у Луганській області було направлено запит щодо надання копій матеріалів ЖРЗПЗ від 10.05.2012 за № 7715, однак у наданні копій документів було відмовлено.
Враховуючи наведене, встановити дійсний стан справ без проведення окремих слідчих дій не надається можливим.
Із наведеного вбачається, що згідно змісту висновку службового розслідування під час проведення останнього, встановити дійсний стан події встановити не вдалося і тому копію висновку та матеріалів службового розслідування було направлено до прокуратури Жовтневого району м. Луганська.
Суд, враховуючи наведене, вважає за необхідне зазначити, що відповідачем на час прийняття рішення про відрахування з числа курсантів університету, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України про звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 63 «е» (за порушення дисципліни) позивача, проведеним службовим розслідуванням не було встановлено дійсний стан подій, про що зазначено у висновку службового розслідування та наказі від 07.06.2012 за № 524, і що для встановлення дійсного стану справ необхідно проводити окремі слідчі дії.
Судом встановлено, що прокурором Жовтневого району м. Луганська 14.06.2012 до Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко за № 9193-12 було направлено інформаційного листа, із змісту якого листа вбачається, що прокуратурою Жовтневого району м. Луганська було розглянуто матеріали службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими курсантами ІІІ курсу факультету кримінальної міліції Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко.
Вивченням матеріалів службового розслідування та проведеною перевіркою встановлено, що 10.05.2012 до Жовтневого РВ ЛМУ ГУ МВС України у Луганській області надійшла заява ОСОБА_11 щодо зникнення її майна під час знаходження у НК «Гагарін» в ніч з 09.05.2012 на 10.05.2012.
23.05.2012 прокуратурою Жовтневого району м. Луганська було порушено кримінальну справу № 05/12/9193 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та спрямовано для проведення досудового слідства до СВ Жовтневого РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області.
Вивченням матеріалів кримінальної справи встановлено, що теперішній час у якості свідків допитано ОСОБА_12 та ОСОБА_1
ОСОБА_5 допитано у якості підозрюваного та йому обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Слідство у справі триває, хід та результати розслідування контролюється прокуратурою.
Підстав для вжиття заходів прокурорського реагування на теперішній час не вбачається.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на 14.06.2012 прокурором не було прийнято будь-якого рішення про причетність або непричетність позивача до скоєння злочину, і відповідно не було встановлено дійсного стану подій.
Далі, судом встановлено, що відповідно до постанови старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Луганська про відмову у порушенні кримінальної справи від 20 червня 2012 року, у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочину.
Судом встановлено, що 20.07.2012 старшим слідчим прокуратури Жовтневого району м. Луганська відповідачеві було направлено інформаційний лист за № 05/12/9193, із змісту якого вбачається, що 23.05.2012 прокуратурою Жовтневого району м. Луганська було порушено кримінальну справу № 05/12/9193 за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_13 та ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
У ході досудового слідства встановлено, що 10 травня 2012 року, у період часу з 03 - 00 години до 04 - 00 годину 30 хвилин, невстановлена особа, перебуваючи у нічному клубі «Гагарін», розташованого за адресою м. Луганськ, квартал Дружби, 19, шляхом вільного доступу таємно викрало майно, що належить ОСОБА_13 та ОСОБА_6, чим спричинив останнім матеріальну шкоду у розмірі 2900 гривень.
Подальшим слідством було встановлено, що зазначений злочин вчинив курсант ІІІ курсу, І - го факультету Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко ОСОБА_5
17 червня 2012 року ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України.
Із наведеного вбачається, що дійсний стан подій було встановлено лише 20 червня 2012 року у ході досудового слідства, про що відповідача, згідно до штампу на інформаційному листі, було повідомлено тільки 24.07.2012.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що досудовим слідством було встановлено непричетність позивача до скоєння злочину, та винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно нього за відсутністю у його діях ознак злочину, тобто з реабілітуючи обставин.
У ході досудового слідства, як виходить із наведеного, не було встановлено приховування позивачем особи, що скоїла злочин, речей, добутих злочинним шляхом, приховування злочину тощо.
Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про міліцію», правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
Згідно до положень ст. 18 зазначеного Закону порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України
Відповідно до пункту «е» статті 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29 липня 1991 року за № 114, особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до положень ст. 2 цього Закону, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладене таке дисциплінарне стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до вимог та положень ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування може бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Із системного аналізу наведеної норми вбачається, що службове розслідування призначається з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, тобто воно неможе бути неповним, для чого встановлено місячний строк, який за необхідності може бути продовжено ще на місяць.
Судом встановлено, що службове розслідування відносно позивача було призначено 06 червня 2012 року а вже 07 червня 2012 року було затверджено його висновок, у якому зазначено, що дійсний стан справ, тобто у розумінні суду, дисциплінарного проступку, не було встановлено.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що службове розслідування відносно позивача було проведено неповно, усіх обставин дисциплінарного проступку відповідачем з'ясовано не було.
Далі, відповідно до вимог ч. 10 ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Судом встановлено, що відповідно до службової характеристики від 07.06.2012, за підписом начальника 3-го курсу факультету кримінальної міліції та начальника зазначеного факультету, позивач за період навчання та служби зарекомендував себе в цілому з позитивного боку.
Згідно Висновку службового розслідування, позивач до застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, дисциплінарних стягнень не мав.
Відповідно до положень та вимог ч. 11 - ч. 15 ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», у разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.
Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що службове розслідування було проведено не повно, без з'ясування усіх обставин дисциплінарного проступку, застосований до позивача вид дисциплінарного стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, раніше він не мав дисциплінарних стягнень і сумлінно ставивсь до виконання службових обов'язків, суд дійшов висновку, що у відповідача на час прийняття рішення, не було достатніх підстав для звільнення позивача з органів внутрішніх справ та відрахування із числа курсантів університету внутрішніх справ.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що за таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсягу, а наказ відповідача від 08.06.2012 за № 70 о/с підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22.08.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27.08.2012, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-4,9,11,71,72,94,128,159,160163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Адміністративний позов громадянина ОСОБА_1 до Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко, третя особа Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, про скасування наказу від 08.06.2012 за № 70 о/с - задовольнити у повному обсягу.
Скасувати наказ ректора Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко № 70 о/с від 08.06.2012 про відрахування з числа курсантів університету рядового міліції ОСОБА_1, курсанта 3-го курсу факультету кримінальної міліції.
Стягнути з Державного бюджету України на користь громадянина ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2 судові витрати у розмірі 32, 19 (тридцять дві гривні, 19 копійок) гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсягу складена та підписана 27 серпня 2012 року.
СуддяС.К. Коршиков