ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Маринич В.К.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"20" серпня 2012 р. Справа № 2-а-4/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від "30" січня 2012 р. у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до Костопільської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 30 січня 2012 року відмовлено в задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_3 до Костопільської міської ради про визнання протиправними дій щодо відмови в продовженні терміну договору оренди землі від 26 вересня 2006 року, визнання протиправною бездіяльності щодо не укладення додаткової угоди до договору оренди та зобов'язання укласти додаткову угоду про продовження строку дії договору оренди землі від 26 вересня 2006 року.

В апеляційній скарзі приватний підприємець ОСОБА_3 просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок укладення 26 вересня 2006 року між приватним підприємцем ОСОБА_3 та Костопільською міською радою договору оренди на п'ять років земельної ділянки несільськогосподарського призначення на території Костопільської міської ради в місті Костопіль по вулиці П.Орлика.

Спір між сторонами вирішено за правилами адміністративного судочинства. Колегія суддів вважає помилковим висновок щодо поширення юрисдикції адміністративного суду на вказаний спір, виходячи з наступного.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 140, частини першої статті 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 80 ЗК встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (частини перша, друга статті 83 ЗК).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У пунктах "а", "б", "в", "г" і "к" статті 12 ЗК передбачено, що до повноважень селищної ради належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК).

Міська рада у вказаній справі є суб'єктом цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, що перебувала у її власності, міськрада відповідно до статті 5 ЗК має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У цьому випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин (приватного підприємця) іншому (міська рада), яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Ці положення Основного Закону кореспондуються з пунктом "в" статті 5 ЗК, згідно з яким земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини шостої статті 319 ЦК держава не втручається у здійснення власником права власності. Тобто пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.

Міська рада, як власник землі, вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому права користування в порядку, встановленому законом. Водночас, відповідач владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не був.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, підвідомчі господарським судам.

Тому вказаний спір не може бути розглянутий за правилами, встановленими КАС України, а підлягає розгляду, як приватно-правовий за правилами господарського судочинства відповідним господарським судом.

Отже, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

Керуючись ст.ст. 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Костопільського районного суду Рівненської області від "30" січня 2012 р. скасувати.

Провадження в справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до Костопільської міської ради закрити.

Роз'яснити позивачу про право на звернення до господарського суду Рівненської області з відповідним позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Г.І. Майор Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя ________________________________ А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Костопільська міська рада вул. 1-го Травня, 3,м.Костопіль,Рівненська область,35000