ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" серпня 2012 р. Справа № 12/074-12
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Грабець С.Ю.
секретар: Шапаренко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця Балашової Вікторії Олександрівни
до фізичної особи-підприємця Щербакової Оксани Володимирівни
про стягнення заборгованості в розмірі 22 597,08 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Грузєєв О.В. -представник (довіреність від 03.07.2012 року);
від відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
18 липня 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Балашової Вікторії Олександрівни (далі -позивач) до фізичної особи-підприємця Щербакової Оксани Володимирівни (далі -відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 22 597,08 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору консигнації від 29.12.2009 року (далі -договір), згідно з якими позивач зобов'язувалась передати відповідачу товар згідно із специфікацією для зберігання на консигнаційному складі, демонстрації та продажу третім особам, а відповідач зобов'язувалась переданий товар прийняти і сплатити позивачу кошти, отримані від його реалізації або повернути нереалізований товар.
Відповідач кошти, отримані від реалізації товару, позивачу не сплатила, нереалізований товар не повернула.
Вважаючи, що її права порушені, позивач звернулась до суду, просила стягнути з відповідача основний борг у сумі 16 704,00 грн., три проценти річних у розмірі 1 650,26 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 4 242,82 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2012 року, справу призначено до розгляду 15 серпня 2012 року.
15 серпня 2012 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, витребуваних ухвалою суду документів не надала, про причини неявки суд не повідомила.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 29 серпня 2012 року.
Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем проживання відповідача є: Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 7Б, кв. 35, що свідчить про те, що відповідач була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
29 серпня 2012 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявив клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке підлягало задоволенню судом.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Враховуючи те, що відповідач була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов наступного висновку:
29 грудня 2009 року між фізичною особою-підприємцем Балашовою Вікторією Олександрівною (далі -позивач) та фізичною особою-підприємцем Щербаковою Оксаною Володимирівною (далі -відповідач) був укладений договір консигнації (далі -договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувалась передати відповідачу товар згідно із специфікацією для зберігання на консигнаційному складі, демонстрації та продажу третім особам, а відповідач зобов'язувалась переданий товар прийняти і сплатити позивачу кошти, отримані від його реалізації або повернути нереалізований товар.
Позивач передала відповідачу товар на загальну суму 16 704,00 грн., що підтверджується специфікаціями, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідач кошти, отримані від реалізації товару, позивачу не сплатила, нереалізований товар не повернула.
12 квітня 2011 року позивач направила на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 16 704,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком №1363 та описом вкладення, проте відповіді не отримала.
У зв'язку з цим, позивач звернулась до суду, просила стягнути з відповідача основний борг у сумі 16 704,00 грн., три проценти річних у розмірі 1 650,26 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 4 242,82 грн.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що відповідач протягом трьох днів після спливу строку реалізації товарів надає позивачу відповідний звіт, перераховує йому отримані від реалізації товарів грошові кошти і повертає позивачу товари, які не були реалізовані або викуплені відповідачем протягом строку реалізації товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
Відповідач документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату нею заборгованості перед позивачем чи повернення товару, суду не надала.
Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 16 704,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 1 650,26 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 4 242,82 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з п. 2.1 договору, відповідач протягом трьох днів після спливу строку реалізації товарів надає позивачу відповідний звіт, перераховує йому отримані від реалізації товарів грошові кошти і повертає позивачу товари, які не були реалізовані або викуплені відповідачем протягом строку реалізації товарів.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що строк реалізації товарів встановлюється протягом 30-ти днів з дня передачі їх відповідачу.
Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач передає відповідачу товари згідно з доданою до цього договору специфікацією (далі іменуються товари) для зберігання на консигнаційному складі, демонстрації і продажу третім особам на умовах цього договору.
Враховуючи те, що товар був переданий відповідачу 29 грудня 2009 року, що підтверджується специфікаціями, які є невід'ємними додатками до договору, а іншої дати не містять, останнім днем виконання зобов'язання відповідачем є 01 лютого 2010 року, з урахуванням строків для реалізації товарів та їх оплати, передбачених умовами договору.
Відповідач документів, що спростовують вищевказані обставини або підтверджують належне виконання нею умов договору, суду не надала.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Прострочення платежу з 02.02.2010 року до 15.05.2012 року складає 834 дні, тому три проценти річних від суми 16 704,00 грн. становлять 1 145,02 грн., які підлягають стягненню.
Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 02.02.2010 року до 15.05.2012 року у 2010 році: у лютому -101,9% (УК №44 від 10.03.2010р.), березні -100,9% (УК №64 від 08.04.2010р.), квітні -99,7% (УК №83 від 08.05.2010р.), травні -99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні -99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні -99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні - 101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні -102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні -100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), листопаді -100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), грудні -100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.); у 2011 році: у січні -101,0% (УК №23 від 08.02.2011р.), лютому -100,9% (УК №43 від 10.03.2011р.), березні -101,4% (УК №83 від 11.05.2011р.), квітні -101,3% (УК №83 від11.05.2011р.), травні -100,8% (УК №103 від 08.06.2011р.), червні -100,4% (УК №122 від 08.07.2011р.), липні -98,7% (УК №144 від 09.08.2011р.), серпні -99,6% (УК №164 від 08.09.2011р.), вересні -100,1% (УК №187 від 11.10.2011р.), жовтні -100,0% (УК №208 від 09.11.2011р.), листопаді -100,1% (УК №229 від 08.12.2011р.), грудні -100,2% (УК №4 від 11.01.2012р.); у 2012 році: у січні -100,2% (УК №23 від 07.02.2012р.), лютому -100,2% (УК №44 від 07.03.2012р.), березні -100,3% (УК №65 від 10.04.2012р.), квітні - 100,0% (УК № 82 від 11.05.2012р.), травні -99,7% (УК №100 від 07.06.2012р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 16 704,00 грн., складає 2 760,16 грн., які підлягають стягненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї господарські витрати незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов фізичної особи-підприємця Балашової Вікторії Олександрівни до фізичної особи-підприємця Щербакової Оксани Володимирівни про стягнення заборгованості в розмірі 22 597,08 грн. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Щербакової Оксани Володимирівни (Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, будинок 7Б, квартира 35, реєстраційний номер 20035679442) на користь фізичної особи-підприємця Балашової Вікторії Олександрівни (м. Київ, вул. Верховинна, будинок 91, квартира 73, ідентифікаційний номер 2337820009) основний борг у сумі 16 704,00 грн. (шістнадцять тисяч сімсот чотири грн. 00 коп.); три проценти річних у розмірі 1 145,02 грн. (одна тисяча сто сорок п'ять грн. 02 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2 760,16 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят грн. 16 коп.); 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 03.09.2012 року.
Суддя С. Грабець