Справа № 2-1237

2007 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 вересня 2007 року                                                                            Рівненський     районний

суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.

при секретарі Хрусюк Л.

з участю представника позивачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне (попереднє судове засідання) справу за позовом ОСОБА_1до КП „Рівненське ОБТІ" про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,  -

встановив:

Позивачка в обгрунтування позовних вимог зазначає,  що є користувачем земельної ділянки в с.  Нова Українка Рівненського району Рівненської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення колективного садівництва. На цій земельній ділянці позивачкою був збудований садовий будинок. Проте будівництво було здійснене без належно затвердженого проекту. На заяву позивачки була проведена оцінка майна,  складений технічний паспорт. В цих документах не вказано,  що збудований будинок містить порушення будь-яких будівельних норм та правил. Позивачка просить задоволити позов.

Представник позивачки та позивачка позов підтримали та пояснили про обставини,  описані вище.

Представник відповідача,  згідно заяви,  позов визнав,  просить справу слухати й його відсутність.

Суд вважає,  що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 10 ЦПК України,  цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні права щодо подання доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України,  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 60 ЦПК України,  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,

встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі,  виникає спір.

Здійснюючи самочинну добудову,  позивачкою не було порушено прав сусідніх власників (користувачів) земельних ділянок.

Стаття 2 Закону України «Про власність» визначає,  що кожен громадянин має право володіти,  користуватися та розпоряджатися майном особисто.

Стаття 4 Закону України "Про власність" вказує,  що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,  що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої,  не забороненої законом,  діяльності,  зокрема,  передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Стаття 12 Закону України "Про власність" визначає,  що праця громадян є основою створення і примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві,  індивідуальної праці,  підприємницької діяльності,  вкладення коштів у кредитні установи,  акціонерні товариства,  а також на майно,  одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод,  не заборонених законом.

Відповідно до  ст.  49 Закону України "Про власність",  володіння майном вважається правомірним,  якщо інше не буде встановлено судом,  арбітражним судом,  третейським судом.

Відповідно до частини 1 статті 331 ЦК України,  право власності на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Особа,  яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору,  є власником цієї речі.

Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України,  право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,  будівлі,  споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини 1,  2 статті 376 ЦК України,  житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом,  якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту,  або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 5  ст.  376 ЦК України,  на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно,  яке самочинно збудоване на ній,  якщо це не порушує права інших осіб.

Отже,  позов є обґрунтованим і доведеним,  виходячи із встановлених судом обставин та положень  ст.  ст.  4,  12,  49 Закону України "Про власність"; ч. 5  ст.  376 ЦК України.

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  60,  130,  212,  214,  215,  217,  218 ЦПК України,   ст.  ст.  4,  12,  49 Закону України "Про власність";  ст.  331,  ч. 5  ст.  376 ЦК України,  суд,  -

вирішив;

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1) право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - садовий АДРЕСА_1

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення,  якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження,  але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк,  то рішення набирає законну силу.