ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Орешкіна Е.В., розглянувши матеріали

за позовом  1) Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

2) Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська

до  Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди через невнесення орендарем орендної плати та виселення з нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

При поданні позивачем позовної заяви до суду, ним не надано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої  наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 року  № 15 (z 0050-93) у разі безготівкового перерахування державного мита з рахунку платника,  відповідальний виконавець установи банку зобов'язаний на лицевій чи зворотній стороні останнього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис (помітку) про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб  і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення. 

Одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку вказує позивач і з якої обчислюється державне мито.

Відповідно до ст. 55 Господарського Процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою, у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою усіх вимог.

У випадках об'єднання в одній позоній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, державне мито, згідно з п. 3.6. Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої  наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 року  № 15 (z 0050-93) , підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Позивачем не подано доказів сплати державного мита з вимоги майнового характеру.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 25.03.05 року № 2505-IV „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”, яким, зокрема, внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 „Про державне мито”. Названий Закон набрав чинності з 31.03.2005 року.

Відповідно до підпункту „а” пункту 2 статті 3 Декрету в новій редакції із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менш 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

У разі звернення до господарського суду з позовними заявами майнового характеру 31.03.05 року та після цієї дати державне мито повинно сплачуватися відповідно до підпункту „а” пункту 2 статті 3 Декрету у новій редакції.

Крім того, позивачем суду не подано обгрунтованого розрахунку стягуваної суми з призначенням щомісячних індексів інфляції, на які скорегована орендна плата за період з березня 2004 року по червень 2006 року.

На підставі викладеного, керуючись п. п. 3, 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї матеріали.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток:

1. Позовна заява;

2. Копія договору оренди НОМЕР_1 від 01.04.05 року;

3. Розрахунок заборгованості по орендній платі;

5. Виписка з балансу;

6. Докази сплати держмита та інформаційних витрат;

7. Докази відправки копії позову та доданих до кументів відповідачу;

8. Акт про призначення орендуємого приміщення.