ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року 12:18 Справа № 0870/6104/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання - Гайдай А.В.

за участю:

представників позивача: Якуби А.І., Деревянко Д.В., Черкашиної О.О., Демченко Д.В.,

представника відповідача: Благодіра Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія МДМ»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення - рішення від 23.01.2012 №0000152305

ВСТАНОВИВ:

21.06.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія МДМ» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.01.2012 №0000152305.

Ухвалою суду від 25.06.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №0870/6104/12, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 12.07.2012.

Ухвалою суду від 12.07.2012 провадження у справі зупинено за клопотанням відповідача до 06.08.2012 для надання додаткових доказів.

06.08.2012 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.08.2012.

Ухвалою суду від 14.08.2012 провадження у справі зупинено за клопотанням відповідача до 30.08.2012 для надання додаткових доказів.

30.08.2012 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 30.08.2012 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог 5.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР (далі - Закон України від 22.05.1997 № 283/97-ВР), в результаті чого позивачем завищено суму валових витрат у розмірі 9 428 273 грн. та занижено суму додатку на прибуток у розмірі 2 357 068 грн., є безпідставними та такими, що не відповідають податковому законодавству та обставинам справи. ТОВ «Компанія МДМ» були надані в повному обсязі всі документи, що вимагаються законом, які підтверджують правомірне віднесення до складу валових витрат сум витрат по господарським операціям з ТОВ «ЛІК», ТОВ «Форекс Груп» та ТОВ «Союз Меркурій». Просить позов задовольнити та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у наданих запереченнях та додаткових поясненнях. Зазначає, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР та завищення суми валових витрат за перевіряємий період у розмірі 9 428 273 грн. Проведені позивачем операції не спричинили реального настання правових наслідків. До перевірки не надані товарно-транспортні накладні, відповідно до яких здійснювалось перевезення феросплавів. Факт відсутності у контрагентів-постачальників ТОВ «Компанія МДМ» власних та орендованих транспортних засобів унеможливлює здійснення перевезень та як наслідок поставки товару на адресу ТОВ «Компанія МДМ». Вважає спірне рішення правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Просить у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Компанія МДМ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2011 року, за наслідками якої складено акт № 439/23-508/34749193 від 28.12.2011.

Перевіркою встановлено, зокрема, що в порушення п.5.1, п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР підприємством неправомірно завищено суму валових витрат за перевіряємий період у розмірі 9 428 273 грн.

Як зазначено в акті перевірки, порушення встановлено в результаті наступного:

А) в ході проведення перевірки ТОВ «Компанія «МДМ» встановлені взаємовідносини з ТОВ «ЛІК». У вищезазначеного контрагента-постачальника ТОВ «Компанія «МДМ» придбавало феросплави в асортименті на загальну суму 3 137 507 грн. 34 коп. (в тому числі ПДВ 627 501 грн. 47 коп.) відповідно до податкових накладних.

До перевірки не надані товарно-транспортні накладні, відповідно до яких здійснювалось перевезення феросплавів.

Відповідно до додатку К1 до декларації з податку на прибуток ТОВ «ЛІК» не мало основних засобів та не було платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Тобто ТОВ «ЛІК» не мало власних транспортних засобів. Також ТОВ «ЛІК» не було платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, тобто не мало орендованих транспортних засобів.

В акті ДПІ у Ворошилівському районі м.Донецьк від 13.12.2011 №656/23-2/25325938 про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено, що ТОВ «ЛІК» за реєстраційною адресою не знаходиться, про що до ЄДР внесено відповідний запис (стан 8). Відповідно до бази АС «Система автоматизованого співставлення ПК та ПЗ на рівні ДПА України» та податкової звітності підприємства, ТОВ «ЛІК» не мало основних засобів та не мало власних та орендованих транспортних засобів.

В акті перевірки від 28.12.2011 №439/23-508/34749193 вчинено запис, що факт відсутності у ТОВ «ЛІК» власних та орендованих транспортних засобів унеможливлює здійснення перевезень та як наслідок поставки товару від ТОВ «ЛІК» на адресу ТОВ «Компанія МДМ».

Б) в ході проведення перевірки ТОВ «Компанія «МДМ» встановлені взаємовідносини з ТОВ «Форекс Груп». У вищезазначеного контрагента-постачальника ТОВ «Компанія «МДМ» придбавало феросплави в асортименті на загальну суму 3 104 966 грн. 30 коп. (в тому числі ПДВ 620 993 грн. 26 коп.) відповідно до податкових накладних.

До перевірки не надані товарно-транспортні накладні, відповідно до яких здійснювалось перевезення феросплавів.

Відповідно до додатку К1 до декларації з податку на прибуток ТОВ «Форекс Груп» не мало основних засобів та не було платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Тобто ТОВ «Форекс Груп» не мало власних транспортних засобів. Також ТОВ «Форекс Груп» не було платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, тобто не мало орендованих транспортних засобів.

Згідно податкового розрахунку комунального податку кількість працівників становить 1 особа.

В акті про неможливість проведення перевірки від 14.06.2011 №395/23-411/366 ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька зроблено висновок, що ТОВ «Форекс Груп» безпідставно сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит у січні-березні 2010 року і березні 2011 року по господарським операціям з ТОВ «Компанія Гонорант». За даними податкової звітності основні засоби та транспортні засоби у ТОВ «Компанія Гонорант» відсутні. Актом ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 15.11.2010 №3530/23-411/31709179 документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Гонорант» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.06.2009р. по 31.03.2010 встановлено порушення п.п.1, 2 ст.215, пп. 1, 5 ст.203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст.207 Господарського кодексу України, внаслідок визнання нікчемними угод, укладених між ТОВ «Компанія Гонорант» та його покупцями й постачальниками, що призвело до порушення вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 пп. 7.4.1. 7.4.5 п.7.4, п.п 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо неправомірного формування податкових зобов'язань та податкового кредиту підприємства.

В акті перевірки від 28.12.2011 №439/23-508/34749193 вчинено запис, що факт відсутності у ТОВ «Форекс Груп» власних та орендованих транспортних засобів унеможливлює здійснення перевезень та як наслідок поставки товару від ТОВ «Форекс Груп» на адресу ТОВ «Компанія МДМ».

В) в ході проведення перевірки ТОВ «Компанія «МДМ» встановлені взаємовідносини з ТОВ «Союз Меркурій». У вищезазначеного контрагента-постачальника ТОВ «Компанія «МДМ» придбавало феросплави в асортименті на загальну суму 3 185 800 грн. (в тому числі ПДВ 637 160,00 грн.) відповідно до податкових накладних.

До перевірки не надані товарно-транспортні накладні, відповідно до яких здійснювалось перевезення феросплавів.

Відповідно до додатку К1 до декларації з податку на прибуток ТОВ «Союз Меркурій» не мало основних засобів та не було платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Тобто ТОВ «Союз Меркурій» не мало власних транспортних засобів. Також ТОВ «Союз Меркурій» не було платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, тобто не мало орендованих транспортних засобів.

Згідно податкового розрахунку комунального податку кількість працівників становить 1 особа.

В акті ДПІ у Будьонівському районі м.Донецьк від 19.01.2012 №60/23-111/36695428 про неможливість проведення перевірки зазначено, що Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.11.2009 №100254297 анульовано згідно акту анулювання від 25.05.2011 №27 та до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Згідно з поданою до ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька податкової звітності за 2010 та 2011 роки у ТОВ «Форекс Груп» відсутні основні засоби та загальна чисельність працюючих за І квартал 2011 року складала 2 особи.

До складу валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Компанія МДМ» віднесено витрати на 3 185 800 грн. та податку на додану вартість у розмірі 637 160 грн. по операціям з

придбання феросплавів від ТОВ «Союз Меркурій» (м. Донецьк) за період з 18.03.2010 по 09.08.2010. Товарно-транспортні накладні, відповідно до яких здійснювалось перевезення феросплавів до перевірки не надані.

Актом ДПІ у Ленінському районі м. Донецька від 18.01.2012. №19/23-3/33523977 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Союз Меркурій» встановлено, що податкова звітність з податку на додану вартість за березень - серпень 2010 року має статус «до відома». Відповідно до бази АС «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання на рівні ДПА України», та податкової звітності підприємства, ТОВ «Союз Меркурій» не мало основних засобів та власних або орендованих транспортних засобів.

В акті перевірки від 28.12.2011 №439/23-508/34749193 вчинено запис, що факт відсутності у ТОВ «Союз Меркурій» власних та орендованих транспортних засобів унеможливлює здійснення перевезень та як наслідок поставки товару від ТОВ «Союз Меркурій» на адресу ТОВ «Компанія МДМ»

За результатами акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000152305 від 23 січня 2012 року, яким ТОВ «Компанія МДМ» було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток всього на суму 2 946 335 грн., т.ч. за основним платежем - 2 357 068 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 589 267 грн.

За наслідками апеляційного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 23.01.2012 №0000152305 - без змін.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування валових витрат позивача відповідач вказує, що підприємство товар у своїх контрагентів не придбавало і ці операції були фіктивними. Зокрема, зазначається, що у позивача відсутні первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували факт придбання товару, а саме товарно-транспортні накладні, наявність яких є обов'язковою.

Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортні накладні це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (п.1 зазначених Правил). Пунктом 11.2 Правил №363 передбачено, зокрема, що товарно-транспортні накладні належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів автомобільним транспортом повинні виписуватися в кількості не менше чотирьох примірників.

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 07.08.1996 за № 228/253 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.08.1996 за № 483/1508), товарно-транспортна накладна типової форми № 1-ТН - це єдиний первинний документ, який є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Пунктом 2.4 цієї Інструкції передбачено, що товарно-транспортну накладну виписують у чотирьох примірниках. Другий примірник водій здає вантажоодержувачу, він є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ні під час перевірки, ні до суду не надав товарно-транспортні накладні, наявність яких є обов'язковою.

Посилання позивача на ту обставину, що поставка товару здійснювалася на умовах DDP (Інкотермс 2000) і у позивача були відсутні обов'язки щодо транспортування товару та отримання транспортного документа, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до Правил Інкотермс 2000 термін DDP (поставка зі сплатою мита) передбачає обов'язок продавця за власний рахунок надати покупцю звичайний транспортний документ (автотранспортну накладну), а обов'язок покупця прийняти транспортний документ, як доказ поставки.

Згідно п.3.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених Міністерством фінансів України 10.01.2007 №2, приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюються товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. В свою чергу, у відповідності до частини 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші звітності. Тобто документи первинного обліку є основою і для податкового обліку.

Таким чином, для отримання транспортних послуг, оприбуткування товарів та підтвердження їх отримання обов'язково використовувати товарно-транспортну накладну. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», наявність товарно-транспортної накладної вимагається від водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.

Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними ті іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з відсутності у контрагентів позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст договору: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання матеріалів, а також відсутності документів, що підтверджують транспортування товару, податковий орган дійшов вірного висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно - відсутність права позивача на їх врахування при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Викладене свідчить, що висновки фахівців податкової ґрунтуються на законодавстві, а спірне податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія МДМ» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.01.2012 №000015230, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий