ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Баренко С.Г.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" серпня 2012 р. Справа № 2а-32/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю відповідача, представників сторін та третьої особи

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "25" травня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства будівельно-монтажної фірми "Майстер" до Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, посадової особи місцевого самоврядування - голови Вересівської сільської ради Шута Олександра Васильовича, третя особа Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно - Західна залізниця" про скасування рішення ради, зобов'язання суб'єкта владних повноважень на вчинення дій ,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до суду із позовом та просило скасувати рішення сільської ради від 28.12.2004 та зобов"язати сільського голову зняти об"єкт з балансу ради, поновити строк позовної давності.

Постановою Житомирського районного суду від 25.05.2012 року позивачу поновлено строк звернення до суду.

Зазначеним рішенням скасовано рішення Вересівської сільської ради 17(18) сесії четвертого скликання від 28.12.2004 року "Про безкоштовне прийняття у комунальну власність об"єкту невиробничого призначення".

Зобов"язано голову Вересівської сільської ради Шута О.В. зняти з балансу Вересівської сільської ради об"єкт невиробничого призначення незавершене будівництво "Інженерні мережі в житловому мікрорайоні с.Смаківка" одноповерхову споруду по вулиці Княгині Ольги, 26 вартістю 14531 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач, Вересівська сільська рада подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Зазначив, що позивач не виконував будівельні роботи у спірному приміщенні. Вважає оскаржуване рішення ради законним, заперечує факт прийняття в експлуатацію спірного об"єкту, вважає його підробкою.

Відповідач Шут О.В. та третя особа судове рішення не оскаржували.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідача, представників сторін та третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що приймаючи у комунальну власність незавершений будівництвом об"єкт, відповідач не врахував інтереси позивача, який виготовив, створив річ зі своїх матеріалів на підставі договору оренди, та відповідно фактично набув право власності на завершений ним будівництвом спірний об"єкт виробничого призначення в с. Вереси, вул. Княгині Ольги, 26.

Судова колегія не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Судом встановлені обставини, які відповідають публічно - правовим правовідносинам, щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон).

Статтею 26 Закону визначено виключну компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Стаття 29 Закону визначає повноваження щодо управління комунальною власністю.

Право комунальної власності місцевих ради регламентується ст. 60 Закону.

Відповідно до ч.2 ст.60 Закону, підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.2 ст.4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Судовою колегією встановлено, що програмою ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС на 1990-1995 роки передбачалось будівництво інженерних мереж в селищі для переселенців с. Смаківка Житомирського району.

Рішенням Житомирського облвиконкому від 29.03.1991 року №86 обов"язки замовника будівництва було покладено на юридичну особу Коростенський відділок залізниці (на даний час відокремлений підрозділ залізниці без статусу юридичної особи), фінансування планувалось вести за рахунок коштів Мінчорнобиля.

В зв"язку з припиненням державного фінансування, будівництво приміщення магазину закінчено не було.

Наказом Укрзалізниці від 21.10.2004 року незакінчене будівництво об"єкту (будівля магазину) "Інженерні мережі с. Смаківка" вартістю 14.5 тисяч грн. було безкоштовно передано у комунальну власність Вересівській сільській раді.

Рішенням Вересівської сільської ради від 28.12.2004 року було прийнято від Коростенської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно - Західна залізниця" у комунальну власність сільської ради незакінчене будівництво об"єкту (будівля магазину ) "Інженерні мережі с. Смаківка"

Передача об"єкта проведено згідно з актом прийому - передачі основних та оборотних фондів (а.с.15).

Судовою колегією встановлено, що наказ Укрзалізниці від 21.10.2004 року не скасований та є чинним.

Сільська рада прийняла в комунальну власність об"єкт незавершене будівництво відповідно до вимог Закону в межах наданих їй повноважень та у спосіб визначений законодавством.

Відповідно до ст.29 Закону управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, а не сільського голови.

Твердження позивача, що прийняттям сільською радою 28.12.2004 року рішення про прийняття в комунальну власність державного майна, порушує його права як власника на створене ним нову річ, є безпідставним з огляду на наступне.

Позивач не надав суду документ, який посвідчує право власності на спірний об"єкт.

Договір оренди та договір підряду, на які посилається позивач, не дають правових підстав для визнання права власності на спірний об"єкт.

З аналізу наданих позивачем договорів видно, що договір підряду №2 від 04.03.1998 року не містить предмету підряду, адреси та назви об"єкту. Позивач отримав від третьої особи в оренду за відповідним договором від 03.03.1998 року, приміщення, що спростовує твердження позивача про створення ним нової речі.

Державною приймальною комісією 12.07.2007 року було прийнято в експлуатацію адміністративно-побутове приміщення з зазначенням про початок будівельно-монтажних робіт у 2003 році та закінчення таких робіт в 2007 році.

Спір щодо наявної заборгованості третьої особи перед позивачем (стверджує позивач та заперечує третя особа), є підставою для звернення позивача з вимогами до Укралізниці про стягнення такої заборгованості, а не про встановлення права власності на об"єкт та не впливає на прийняте рішення сільською радою.

Позивач не довів суду, що його права прийнятим сільською радою рішенням від 28.12.2004 року, є порушеними.

Колегія суддів вважає, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області задовольнити.

Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "25" травня 2012 р. скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство будівельно-монтажна фірма "Майстер" вул.Поліська,2,с.Вереси,Житомирський район, Житомирська область,12401

3- відповідачу Вересівська сільська рада Житомирського району Житомирської області вул.Леніна, 16,с.Вереси,Житомирський район, Житомирська область,12401 Посадова особа місцевого самоврядування - Голова Вересівської сільської ради Шут Олександр Васильович вул.Леніна,16,с.Вереси,Житомирський район, Житомирська область,12401