АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/2585/2012

Головуючий по 1-й інстанції Щабельська І.В.

Суддя-доповідач: Бутенко С. Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді Бутенко С.Б.

Суддів: Обідіної О.І., Пилипчук Л.І.

при секретарі Рибак О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 25 травня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування усиновлення.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 25 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування усиновлення відмовлено за безпідставністю.

Не погодившись з даним рішенням, його оскаржив позивач, який посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення сторін, їх представників та неповнолітнього ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами по справі, що з 24 вересня 2000 року сторони перебували в шлюбі, в період якого згідно рішення Диканського районного суду Полтавської області від 14 березня 2001 року за наявності згоди батьків дитини позивачем ОСОБА_2 було усиновлено неповнолітнього сина відповідачки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, із внесенням змін до актового запису про народження дитини, записом ОСОБА_2 батьком цієї дитини та відповідною зміною прізвища та по-батькові усиновленого.

На підставі рішення Диканського районного суду Полтавської області від 30 січня 2012 року, яке набрало законної сили 27 лютого 2012 року, шлюб сторін було розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку, але не менше встановленого законодавством мінімуму, починаючи з 23 січня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно виходив з норм сімейного права, відповідно до яких усиновлення має відповідати найвищим інтересам для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя дитини.

Усиновляючи дитину особа приймає її у свою сім`ю на правах дочки чи сина і з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.

Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини, а особі, яку усиновлено - права та обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Зважаючи на те, що сімейні відносини мають здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, скасування усиновлення можливе лише у випадках, встановлених ст. 238 СК України, якщо: воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною незалежно від його волі склалися стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.

Проте, таких обставин по справі не встановлено і суду не доведено.

Небажання позивача спілкуватися з усиновленою ним дитиною у зв'язку із припиненням шлюбних відносин та образою на колишню дружину і сина, та виконувати аліментні зобов'язання не є підставою для скасування усиновлення.

Стан здоров'я позивача не є таким, що перешкоджає йому здійснювати взяті на себе батьківські обов'язки.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 25 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С. Б. Бутенко

Судді: