Справа № 1 - 38 / 2008 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      22 липня 2008 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Шляхова В. І.

при секретарях Костюк Г. О., Полонська Н. М.

за участю потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_1.,

його представника - адвоката ОСОБА_2.,

підсудного ОСОБА_3.

його захисників - адвокатів ОСОБА_4., ОСОБА_5. та адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ріпки кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

                                               смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської

області, українець, громадянин України, освіта

повна вища, невійськовозобов'язаний за віком,

військове звання капітан запасу, пенсіонер,

розлучений, постраждалий від Чорнобильської

катастрофи (категорія 4), зареєстрований в АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України,

встановив:

        11 серпня 2006 року, приблизно о 16 год., ОСОБА_3. в  смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області через віконний проріз прибудови АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних стосунків з побутових причин, навмисно наніс удар молотком в область голови ОСОБА_7, чим  заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани лоба, тобто легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.  

      У судовому засіданні підсудний вину в інкримінованому злочині та цивільний позов не визнав і показав суду що з потерпілим не знайомий, ніколи з ним не спілкувався і тілесних ушкоджень останьому не заподіював. У травні 2006 року лікувався в Чернігові і за лікарським призначенням в той день мабуть проходив ультразвукове обстеження, тому не міг перебувати на подвір'ї своєї знайомої ОСОБА_8., що проживає в АДРЕСА_2 має у власності садибу по АДРЕСА_3 де постійно проживає. У наступних судових засіданнях додатково усно і письмово показував, що йому відомо про те, що сім'я ОСОБА_2має земельний спір з ОСОБА_8. і незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності є помстою останній, яка з цього приводу отримала особисто від ОСОБА_2лист з такими погрозами. Зважаючи що його зріст нижче ніж знаходиться низ вікна у самовільно збудованій ОСОБА_2до квартири прибудови (1,8 м.), до вікна прибудови з подвір'я ОСОБА_8вітсутній прохід, - впритул до прибудови штабельовано будматеріали, підходу також перешкоджають гілля дерев, тому вважає що заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_2з боку подвір'я ОСОБА_8 взагалі неможливо. Мабуть ОСОБА_1., який важко хворіє і 11. 08. 2006 р. був дуже п'яний, сам впав і через це отримав виявлені тілесні ушкодження.

 Не зважаючи на заперечення підсудним вини у пред'явленому обвинуваченні у ході судового слідства обставини вчинення ним злочину достовірно встановлені судом. Його вина в умисному заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_1. доведена показаннями потерпілого та свідків, іншими перевіреними судом доказами, в тому числі й матеріалами дослідчої перевірки, які є послідовними, взаємодоповнюючими та не викликають сумніву у суду.

     Зокрема потерпілий ОСОБА_1., під час допиту та відповідаючи на запитання, суду показав, що ОСОБА_3. вже 10 років живе у ОСОБА_8., подвір'я якої межує з його квартирою. З цими сусідами тривалий час в його сім'ї існують неприязні відносини через земельний спір. Стіна прибудованої до його квартири кухні заміняє паркан. В ній мається віконний проріз на дві створки. Одна створка нерухома, а друга є кватиркою. Низ вікна знаходиться на висоті 1 м. від рівня землі. Через вікно можна побачити що відбувається на подвір'ї ОСОБА_8. На відстані 3 м. від цієї стіни на подвір'ї ОСОБА_8. складені будматеріали, які не заважають сусідам підходити до вікна. Раніше сусідка зі свого боку забила це вікно. 16 липня 2006 року, коли вікно вже було розблоковане, вона вибила в ньому скло. 11. 08. 2006 року був тверезий. Вдень перебував на подвір'ї квартири та чув що сусіди розмовляють на своєму подвір'ї. ОСОБА_8. казала що він п'яний спить і можна кидати сміття у вікно. Приблизно о 16 год. в його кухню з боку сусідів через вікно було вкинуто пакет з під чипсів, тому висунув голову у вікно. ОСОБА_3. стояв зліва і стукнув його молотком по голові. Від удару знепритомив. Коли прийшов до тями, то зателефонував сусідці ОСОБА_9, щоб та надала медичну допомогу. Також зателефонував дільничному інспектору міліції. Останній побував у нього й кликав ОСОБА_8., але та не впустила його на своє подвір'я. ОСОБА_9. оглянула його, сказала щоб він звернувся до лікарні. Виявилося, що телефон вже не працює, бо він спарений і його від'єднала ОСОБА_8. ОСОБА_9. зі свого телефону викликала карету швидкої, яка й надала медичну допомогу. Після цього телефон не працював три дні. В подальшому від дільничного інспектора міліції ОСОБА_12. дізнався, що сусіди мали намір вдарити його ще й лопатою. Через рану лікувався у районній лікарні. На ліки витратив біля 100 грн., що становить матеріальну шкоду. Моральна шкода полягає у болю, погіршенні стану здоров'я і загостренні наявного захворювання. На її відшкодування вимагає 5 000 грн.  Неодноразо пропонував сусідці владнати земельний спір, в тому числі з цією метою написав їй листа, який мається у справі. На цей час прибудова кухні ним знесена на виконання судового рішення.

  Допитаний судом свідок ОСОБА_10. показав, що приблизно 10 років ОСОБА_3. проживає у ОСОБА_8. і тому є сусідом ОСОБА_1. Вдень 11 серпня 2006 року перебував на подвір'ї буд.АДРЕСА_2 та почув чийсь крик. Потім на подвір'я з кухні вийшов закривавлений ОСОБА_1. та пішов до своєї квартири. Також бачив, що пізніше приходив дільничний інспектор розбиратися.

 Свідок ОСОБА_11. суду показала, що ОСОБА_3. живе у ОСОБА_8. та є сусідом ОСОБА_1. Сусіди не мирять. 11. 08. 2006 року перебувала з матір'ю, ОСОБА_9. (зараз померлою), у себе вдома. Після 16 год. зателефонував ОСОБА_1., попросив принести перекис водню. З матір'ю прийшли до ОСОБА_1. Той сидів на порозі своєї квартири, був закривавлений. ОСОБА_1. пояснив, що ОСОБА_3. ударив його молотком по лобу. В кухні ОСОБА_1. бачила розбите вікно, кров на підвіконні та газовій плиті. Вважає, що те, що бачила виключає падіння ОСОБА_1. з ударом об газову плиту. Потім матір їй розповіла, що ОСОБА_8. вимкнула ОСОБА_1. телефон, тому вона швидку медичну допомогу для ОСОБА_1. викликала зі свого домашнього телефону.

  Дільничний інспектор міліції ОСОБА_12., допитаний судом в якості свідка, показав, що між сусідами, - ОСОБА_8. та ОСОБА_1. триває земельний спір. У ОСОБА_8. постійно проживає ОСОБА_3. Дату не пам'ятає, але від чергового по РВ УМВС отримав повідомлення про виклик до ОСОБА_1. Засвітло прийшов до нього за адресою АДРЕСА_2 в смт. Ріпки. ОСОБА_1. сидів в приміщенні кухні, з його голови йшла кров. Запаху алкоголю від ОСОБА_1. не відчув. Вікно кухні, що виходить на подвір'я ОСОБА_8., було розбите. На вікні була кров. ОСОБА_1. пояснив, що голову йому ударом молотка розбив ОСОБА_3. Не пам'ятає щоб під розбитим вікном на подвір'ї ОСОБА_8. були складовані будівельні матеріали. Після цього пішов до ОСОБА_8. Стукав у хвіртку її садиби. На це ОСОБА_8. через вікно зі свого будинку дивилася на нього та неодноразово рухами руки зображала в його бік непристойні жести. Під час розгляду цієї кримінальної справи, на виконання постанови суду, брав участь у затриманні ОСОБА_3. Його було затримано за місцем проживання в сАДРЕСА_1

       З дослідженого судом висновку судово-медичної експертизи № 1301 від 17. 06. 2008 р. (а. с. 118 - 120) вбачається, - у ОСОБА_1. мались тілесні ушкодження у вигляді черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани лобу, які могли утворитися 11. 08. 2006 року від дії тупих предметів, в тому числі при ударі молотком, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися від одного удару твердим тупим предметом, яким міг бути молоток.

      Хоча експерт не виключає можливість утворення тілесних ушкоджень при самопадінні з послідуючим ударом об газову плиту, твердження підсудного про самопадіння потерпілого і свою непричетність до заподіяння йому тілесних ушкоджень суд вважає недостовірними, - вони спростовані показами ОСОБА_1. та свідків, матеріалами дослідчої перевірки. В ході судового слідства не було встановлено фактів що свідчать про оговор потерпілим підсудного. Достеменно встановлений факт завдання підсудним удару молотком в область лоба потерпілому виключає збіг у часі вчинення ОСОБА_3. злочину з самопадінням ОСОБА_1., яке не підтверджується і локалізацією виявлених у нього тілесних ушкоджень. За відповіддю головного лікаря Ріпкинської ЦРЛ № 02 - 21/ 574 (а. с. 162) ОСОБА_1. звертався за медичною допомогою о 16.30 11. 08. 2006 р. зі скаргами на болі в області поранення (лобна частина голови). Встановлено діагноз: забійна рана волосистої частини голови в області лоба справа і надана медична допомога. Зазначення, без опитування ОСОБА_1., часу отримання цих ушкоджень є приблизним і таким що не суперечить іншим доказам у справі. Припущення захисту про те, що ОСОБА_1. перебував у стані алкогольного сп'яніння, беззаперечно спростовують допитані свідки, які стверджують позитивну поведінку ОСОБА_1. у побуті, тверезість останього, а із зібраних та досліджених судом доказів убачається, що ОСОБА_1. проживає в АДРЕСА_1 , одружений, має двох дітей, характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався, на спеціалізованих медичних обліках не перебуває, є інвалідом 2 групи через захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в ОВС, його особу віднесено до постраждалих від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), пенсіонер по інвалідності (а.с. 35, 45 - 52, 77, 95). За медичною картою № 4027 ОСОБА_1. госпіталізований 12. 08. 2006 р. саме внаслідок єдиної травми й стаціонарно лікувався від її наслідків в умовах неврологічного відділення Ріпкинської ЦРЛ, звідки 28. 08. 2006 р.виписаний з поліпшенням.  Проведене лікування потерпілого ніяким чином не пов'язується з наявним у нього захворюванням, а тільки з отриманою травмою. Крім того, плями крові, які свідки бачили на вікні та підвіконні кухні в будь - якому разі виключає можливість самопадіння ОСОБА_1. за обставин, на які вказує захист.

      Зважаючи на встановлені судом відносини між ОСОБА_8. і ОСОБА_3., суд критично відноситься до показань цього свідка про те, що її знайомий ОСОБА_3. проживає по АДРЕСА_3 та приходить до неї в гості на її рідкі прохання. 11. 08. 2006 р. ОСОБА_3. до неї не приходив. Її відвідував брат, який пішов близько 15 - 15.30, а вона вигнала домашню птицю на пасовисько. Під вікном кухні ОСОБА_1. у неї з 2002 року складовані будматеріали. Вона часто бачила як на своєму подвір'ї ОСОБА_1. сам падав. 11. 08. 2006 р. дільничний інспектор міліції до неї не приходив.

       Так заявлений підсудним свідок ОСОБА_13. суду показала, що на протязі 4 - 5 років на подвір'ї ОСОБА_8. під парканом складовані пиломатеріали, але не пам'ятає, чи був паркан між її садибою і кухнею ОСОБА_1. Разом з тим з оглянутого судом висновку експерта С - 786 убачається, що стіну незаконно збудованої прибудови довжиною 3,3 м. ОСОБА_2. розташувала по лінії межі. Огорожа на цьому відрізку межі відсутня. (справа № 2 - 10/ 07 а.с. 78).      

       Суд дійшов висновку, що оглянута з ініціативи підсудного фотокартка, яка знаходиться у справі № 2 - 10/ 07 на а.с. 19 і містить зображення вказаної вище прибудови ОСОБА_1., не є доказом у справі, оскільки не відображає ситуацію яка існувала на місті події на час вчинення ОСОБА_3. злочину, тобто станом на 11. 08. 2006 р. З відповіді начальника відділу державної виконавчої служби Ріпкинського районного управління юстиції № 03 - 30/ 2911 убачається, що 20. 05. 2008 року згідно акту державного виконавця боржниками ОСОБА_14., ОСОБА_1., ОСОБА_15. рішення Ріпкиського районного суду про зобов'язання їх усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2, частково виконано, а саме: знесено самовільно забудовану прибудову до будинку довжиною 3,3 м., яка була розташована по лінії межі між земельними ділянками (а.с. 158).

       В суді потерпілий і свідок - дільничний інспектор міліції ОСОБА_12. послідовно наполягали, що перевірка заяви розпочалася 11. 08. 2006 р. з виходом на місце. Показання свідка про те що ОСОБА_3. і ОСОБА_8. уникнули опитування, оскільки остання не впустила на подвір'я працівника міліції не викликають сумніву у суду. Це підтверджується і рапортом (зареєстрований у журналі обліку інформації та заяв Ріпкинського РВ УМВС за № 554 від 11. 08. 2006 р.), - ОСОБА_1. повідомив ОВС про те, що 11. 08. 2006 р. його вдарив сусід на ім'я ОСОБА_3. Того ж числа керівництвом РВ УМВС перевірка повідомлення доручена дільничному інспектору міліції ОСОБА_12. У протоколі заяви до ОВС ОСОБА_1., попереджений про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину заявив, що 11. 08. 2006 р. біля 16 год. його сусід на ім'я ОСОБА_3 безпричинно наніс йому удар молотком по голові в результаті чого він отримав тілесні ушкодження та лікується в Ріпкинській ЦРЛ. З цього приводу він дав пояснення аналогічні тим, що дав у суді. Інші опитані особи не були очевидцями злочину, але дізналися про його обставини від потерпілого безпосередньо після його вчинення. Дослідчою перевіркою було встановлено, що ОСОБА_3. проживає в АДРЕСА_2 і разом з ОСОБА_8. ухиляється від дачі пояснень, є скандальною особою. Оскільки в його діях вбачався склад злочину предбаченого ст. 125 КК України, то у порушенні кримінальної справи було відмовлено, рекомендовано потерпілому звернутися до суду в порядку приватного обвинувачення. З дослідженого судом листа ОСОБА_1. ОСОБА_8. убачається, що до звернення до суду потерпілий вживав заходи до примирення, але це не мало позитивних наслідків.

        В ході судового слідства перевірене та спростоване тверження підсудного про проходження ним 11. 08. 2006 р. ультразвукового обстеження. Таке обстеження ОСОБА_3. було проведе 10. 05. 2006 р. (а.с. 141) під час стаціонарного лікування з 10. 05. по 15. 05. 2006 р. Після виписки рекомендовано нагляд лікаря поліклініки за місцем проживання і контроль УЗО через три місяці (а.с. 139, 140). Згідно відповіді головного лікаря Ріпкинської ЦРЛ № 02 - 21/ 576 (а. с. 161) медичні дані на ОСОБА_3. про звернення на прийом до лікарів поліклініки Ріпкинської ЦРЛ та проведення ультразвукового обстеження за період з 01. 08. 2006 р. по теперішній час відсутні. З наданої суду підсудним медичної документації убачається, що його наступне лікування відбулося з 30. 05 по 11. 06. 2008 р. (а.с. 138).

      Надані підсудним документи про наявність в його власності нерухомості й оплату послуг газопостачання за адресою АДРЕСА_3, де він за довідкою - характеристикою зареєстрований (а.с. 38) не спростовують висновок суду про його тривале постійне проживання по АДРЕСА_2, який грунтується на дослідженні викладених вище доказах. Під час здійснення примусового приводу підсудного до суду працівниками міліції також було встановлено його постійне проживання за вказаною адресою. За цією ж адресою відбулося затримання підсудного (а.с. 21 - 22; 42 - 44; 55 - 56; 64 - 67). В зв'язку з викладеним суд розглядає свідченнях підсудного і свідка ОСОБА_8. лише як їх узгоджену версію захисту, яка не базується на доказах та зайнята з метою уникнення ОСОБА_3. покарання за вчинене.

       Оцінюючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що умисні дії підсудного, які виразилися у заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілому кваліфіковані правильно, оскільки вони спричинили короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_1. ОСОБА_3. винний у вчиненні цього злочину і підлягає покаранню за ст. 125 ч. 2 КК України.

       Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, особу винного, який є людиною похилого віку, за місцем реєстрації характеризується задовільно, розлучений, офіцер Збройних Сил у запасі, пенсіонер, має послаблене здоров'я, на спеціалізованих медичних обліках не перебуває, його особу віднесено до потерпілих від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), має у власності нерухоме майно, вперше вчинив умисний злочин невеликої тяжкості, відсутність обставин що пом'якшують або обтяжують його покарання (а.с. 31, 33, 38, 93, 99, 138 - 141, 144 - 146).

       На підставі викладеного суд приходить до висновку, що для виправлення підсудного та попередження нових злочинів ОСОБА_3. необхідно й достатньо призначити покарання у вигляді штрафу.

      Потерпілим ОСОБА_1. заявлено цивільний позов до ОСОБА_3. про відшкодування 196 грн. 77 коп. витрат на лікування і 5 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю внаслідок побиття, моральних та психологічних стражданнях і загальному погіршенні стану здоров'я (а.с 1). Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного. За довідками Ріпкинської ЦРЛ і районної аптеки № 9 (а.с. 39, 60), ОСОБА_1. за власні кошти купував призначені лікарські препарати та матеріали для лікування загальною вартістю 104 грн. 35 коп. Фактично понесені ним витрати підтверджені чеками на суму 96 грн. 87 коп. (а.с. 8), які на підставі ст. ст. 1166, 1192 ЦК України й підлягають стягненню. Враховуючи що потерпілий відчував фізичний біль та моральні страждання через неправомірні дії підсудного, їх тривалість, відсутність тяжких вимушених змін в житті цивільного позивача, затрачені ним зусилля на відновлення нормального життєвого статусу, на відшкодування моральної шкоди за ст. 1167, ч. 4 ст. 1193 ЦК України розумно та справедливо стягти з винного 400 грн.

      Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд -

засудив :

       ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України і призначити йому покарання - 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 1 020 ( одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.           

      До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3. залишити без змін, - підписка про невиїзд.

      Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер невідомий) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 96 грн. 87 коп. на відшкодування майнової шкоди та  400 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а всього 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 87 коп.

      Речові докази та судові витрати відсутні.

      На вирок протягом 15 діб з моменту проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд.

Суддя                                                                         В. І. Шляхов