ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.06.06р. | Справа № А27/101 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Нікопольське відділення №7898, м. Нікополь
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Суддя В.О.Татарчук
Секретар В.Г.Дабіжа
Представники сторін:
від позивача –Костанецька Н.В. довір. від 13.05.06р., Матяш Т.О. довір. від 13.05.06р., Шмирьова І.М. довір. від 15.05.06р., Борщ В.А. довір. від 25.05.06р.
від відповідача –Мотов В.О. довір. від 04.02.06р. №10
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Нікопольське відділення №7898 звернулося з позовом до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000022200/0/48747 від 05.12.05р., №0000022200/1/51075 від 19.12.05р., №0000022200/2/6087 від 21.02.06р. і №0000022200/3/16066 від 25.04.2006р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- податковою інспекцією зроблений неправомірний висновок про заниження банком ПДВ при наданні послуг з перевезення готівки;
- згідно з пп.3.2.5 п.3.2 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” операції з надання послуг з інкасації не є об’єктом оподаткування ПДВ;
- відповідні положення викладені і в листі НБУ від 01.10.2003р. №11-109.2242-7190, а також в листі ДПА України від 16.04.2004р. №5812/6115-2315-26.
Відповідач заперечує проти задоволення позову з посиланням на те, що:
- інкасація та перевезення валютних коштів до клієнтів банку є по своїй суті різними операціями і перевезення валютних коштів є об’єктом оподаткування як послуги згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість”;
- посилання позивача на листи НБУ та ДПА України є необгрунтованими, оскільки вказані листи не мають нормативно-правового характеру та не є податковими роз’ясненнями.
В судовому засіданні 22.06.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
встановив:
05.12.2005р. Нікопольською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200/0/48747, яким визначено суму податкового зобов’язання позивача з ПДВ в розмірі 80547,60грн. в тому числі: 53698,40грн. –основний платіж і 26849,20грн. –штрафні санкції.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту №34/220-2758818 від 28.11.2005р. “Про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства філії –Нікопольського відділення №7898 відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України за період з 01.01.2003р. по 30.06.2006р.”.
Встановлено, що позивачем в порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” не включено до складу податкового зобов’язання суми ПДВ з нарахованого (отриманого) доходу за надані послуги по перевезенню валютних цінностей до підприємства за період з березня 2004р. по червень 2005р. на загальну суму 53698,40грн.
За результатами оскарження банком вказаного податкового повідомлення-рішення в процедурі апеляційного узгодження податкового зобов’язання відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000022200/1/51075 від 19.12.05р., №0000022200/2/6087 від 21.02.06р. і №0000022200/3/16066 від 25.04.2006р. на такі ж суми, що і первинне рішення.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Є неправомірним твердження податкового органу про те, що надані позивачем послуги з перевезення валютних цінностей є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Такий висновок зумовлений наступним.
Відповідно до пп.3.2.5 п.3.2 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” не є об’єктом оподаткування операції з поставки послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення, поставки, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства.
З урахуванням змін, внесених Законом №2505-IV від 25.03.2005 зазначений підпункт викладено в наступній редакції: „Не є об’єктом оподаткування операції з надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства.”.
Пунктом 3 частини 4 стаття 47 Закону України „Про банки та банківську діяльність” встановлено, що за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати операції з перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.
Слід погодитись з твердженням позивача про те, що операції банку з перевезення валютних цінностей та інкасації коштів (збирання та доставка валютних цінностей підприємств, установ і організацій до кас банків та в зворотному порядку) є нероздільними операціями і отже, не є об’єктом оподаткування.
Суд вважає необгрунтованими посилання Нікопольської ОДПІ на Інструкцію з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України, затверджену постановою Національного банку України від 03.12.2003р. №520 щодо відмінності операцій з перевезення валютних коштів та інкасації коштів.
Так згідно з п.1.7 вказаної Інструкції:
- інкасація - збирання та доставка коштів до каси установи банку;
- перевезення валютних цінностей - доставка підкріплень, вивезення і доставка надлишків, непридатних та зношених банкнот і монет, доставка валютних цінностей та спеціальних вантажів до операційних (оборотних) кас (сховищ) банків, обмінних пунктів, підприємств, установ та організацій.
Таким чином, не можна стверджувати, що вказані операції є по своїй суті різними операціями, оскільки в обох випадках має місце доставка коштів.
Правомірність дій позивача підтверджується також наступним.
ВАТ „Державний ощадний банк України” звернувся на адресу Державної податкової адміністрації України з листом від 01.06.2004р. № 13/1-58/3533 з проханням надати роз’яснення щодо оподаткування ПДВ операції з перевезення валютних цінностей та інкасації коштів.
У відповідь на вказаний лист ДПА України надано роз’яснення від 16.07.2004р. в якому зазначено про те, що відповідно до підпункту 3.2.5 пункту 3.2 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” операції з надання послуг з інкасації не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Постановою Національного банку України від 03.12.2003р. №520 „Про затвердження Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України” встановлено, що інкасація –це збирання та доставка коштів до каси установи банку. Оскільки поняття „інкасація” є єдиною та нероздільною операцією, що включає і збирання і доставку, то операція з перевезення валютних цінностей банками, за дозволом Національного банку України, не об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Про наведене йдеться і в листі НБУ від 01.10.2003р. №11-109/2242-7190.
Згідно з абз. „д” пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення.
При цьому суд не приймає посилання податкового органу на те, що вказаний лист ДПА України не можна вважати податковим роз’ясненням.
Відповідно до абз. „г” пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 вказаного Закону податкове роз’яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз’ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.
Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Перевезення валютних цінностей здійснювалось банком на підставі генеральної угоди про співробітництво та надання банківських послуг Українському державному підприємству поштового зв’язку „Укрпошта” та його структурним підрозділам №2 від 20.12.2002р.
Підпунктом 1.1 пункту 1 встановлено, що предметом вказаної угоди є надання банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування коштів Пенсійного фонду України та надання інкасаційних послуг.
Крім того, 26.12.2002р. між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Дніпропетровського обласного управління та Українським державним підприємством поштового зв’язку „Укрпошта” в особі Дніпропетровської дирекції був укладений договір №15-36 на здійснення розрахункового та касового обслуговування пенсійних рахунків.
На думку суду вимога Нікопольської ОДПІ щодо оподаткування податком на додану вартість послуг з перевезення валютних цінностей (коштів Пенсійного фонду України, призначених для виплат пенсіонерам) є взагалі недоречною, оскільки автоматично тягне за собою покладення відповідних витрат банку на зазначені пенсійні кошти.
Викладені обставини свідчать про незаконність спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
При прийнятті постанови суд враховує наступне. Позивач просить визнати спірні податкові повідомлення-рішення недійсними.
Пункт 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає такого наслідку задоволення позову як визнання рішення недійсним.
В той же час, згідно абз. 2 ч.2 вказаної статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного, суд приймає рішення про задоволення позову шляхом визнання спірних податкових повідомлень-рішень недійсними.
Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції №0000022200/0/48747 від 05.12.05р., №0000022200/1/51075 від 19.12.05р., №0000022200/2/6087 від 21.02.06р. і №0000022200/3/16066 від 25.04.2006р.
Стягнути з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Нікопольське відділення №7898 (Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.В.Усова,7, р/р №390050980, МФО 306287, код ЭДРПОУ 02758818) 3грн.40коп. витрат по сплаті державного мита.
Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.
Суддя В.О.Татарчук
Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –27.06.2006р.