ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом  Закритого акціонерного товариства „Агроленд”, м. Київ

до Державного підприємства навчально-дослідного господарства „Самарський”,

с. Олександрівна, Дніпропетровська область

про стягнення суми 38654,49 грн.

Представники сторін:

Від позивача:  Романюк С.П., доручення № Д9/04 від 20.03.06 року

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу 12370,74 грн., пені –22575,25 грн., інфляційних збитків –2919,49 грн., коштів за користування товарним кредитом –789,01 грн., всього –38654,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем умов договору поставки продукції № Д-04-4109 від 10.03.04 року.

Представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити.

Відповідач на виклик суду не з’явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Про час і місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином (а.с. 15).

Нез’явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справа, згідно ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті в судових засіданнях, відповідають копіям, долученим до позовної заяви.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2004 року між позивачем –закритим акціонерним товариством „Агро ленд” та відповідачем –Державним підприємством навчально-дослідним господарством „Самарський” укладений договір поставки продукції № Д-04-4109, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання передати у власність відповідача карбамід в кількості 29,9600 т на суму 22739,64 грн. (з ПДВ), та відповідач, в свою чергу, - зобов’язання прийняти цю продукцію та оплатити на умовах 100 % попередньої оплати її вартості.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що попередня оплата в розмірі 100 % загальної суми договору має бути перерахована на розрахунковий рахунок постачальника (позивача у справі) протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Поставка продукції, за умовами п. 5 договору, здійснюється на умовах ЕХW франко-склад постачальника (позивача у справі) або завозиться покупцю (відповідачу у справі) транспортом постачальника за попередньою домовленістю. Постачання продукції здійснюється партіями, еквівалентними здійсненій попередній оплаті. Продукція повинна бути поставлена покупцю протягом п’яти днів після надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На підставі виданої відповідачем своєму представнику довіреності на право одержання матеріальних цінностей серії ЯЗУ 04666 від 04.04.04 року, 04 квітня 2004 року за видатковою накладною № Дн-0000496 позивачем поставлений відповідачу карбамід в кількості 29,96 т за ціною 632,50 грн. за одну тону на суму, з урахуванням ПДВ, 22739,64 грн.

Факт передачі вказаної продукції підтверджується підписом повноважного представника відповідача на зазначеній накладній.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу,  в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті поставленого  позивачем товару.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов’язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Оскільки термін оплати поставленої позивачем продукції не конкретизований, тобто не визначений, в силу ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якою передбачено, що у разі, коли строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор (позивач у справі) вправі вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний термін з дня пред’явлення вимоги кредитором.

Форма вимоги не обумовлена законодавством, тому така вимога може бути заявлена шляхом надіслання або надання рахунку, листа, претензії, тощо.

Витребуваних судом доказів виставлення рахунку-фактури відповідачу на оплату поставленої продукції, як це передбачено п. 4.1. договору, а також доказів надіслання або надання відповідачу вимоги на оплату карбаміду позивачем не подано, в матеріалах справи вони відсутні.

Оскільки сторонами строк оплати товару не встановлений, позивачем вимога, в порядку ст. 530 ЦК України на адресу відповідача не надсилалась, у відповідності із ст. 612 ЦК України відповідач в даному випадку не може вважатися таким, що прострочив виконання свого зобов’язання, внаслідок чого право позивача, не може вважатись порушеним, і , відповідно, у позивача не виникає права вимагати оплати поставленого ним товару.

Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства мають право звертатися за захистом свого порушеного або оспорюваного права.

Виходячи з вищевикладеного, позивач права на таке звернення на момент вирішення спору ще не набув, правові підстави для задоволення вимоги позивача щодо оплати поставленої відповідачу продукції відсутні.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних з простроченої суми. За період прострочення з травня 2004 року по березень 2006 року нарахована позивачем сума інфляційних збитків становить 2919,49 грн. за період з   04.04.04 року по 20.04.06 року сума 3 % річних –789,01 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних суд вважає  не обґрунтованими та  такими, що не підлягають  задоволенню, оскільки у визначений позивачем період прострочення у відповідача строк виконання зобов’язання по сплаті поставленого товару ще не настав.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 20.04.05 року по 20.04.06 року в розмірі 22575,25 грн. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У відповідності з п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки, встановлені договором або законом.

Позивач, як на підставу для нарахування пені, посилається на п. 6.2. договору № Д-04-4109 від 10.03.04 року, яким передбачено, що у разі порушення покупцем (відповідачем у справі) строків оплати вартості товару він сплачує постачальнику (позивачу у справі) пеню у розмірі 0,5 % від несплаченої у строк суми за кожен календарний день прострочення.

Враховуючи, що на момент розгляду справи зобов’язання відповідача щодо оплати поставленої позивачем продукції не можна вважати порушеним, застосування правових наслідків у вигляді сплати неустойки, суд вважає помилковим.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                 Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано   29.06.06 року

З оригіналом згідно       

Пом. судді                                                                                                О.А.Лисінська