ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 5/7

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Філінюка І.Г.,

Суддів: Лисенко В.А., Мацюри П.Ф.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду)

при секретарі судового засідання - Соколової Ю.М.

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон" -Грінченко В.В., за дов. № 357 від 28.12.2011 р.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон" -Бойко В.А., за дов. № 369 від 28.12.2011 р.

від Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод" - не з'явився;

від Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 р.

у справі № 5/7

стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон"

боржник: Державна акціонерна холдингова компанія „Чорноморський суднобудівний завод"

за участю Відділу ДВС -Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

ВСТАНОВИВ:

16.07.2012 р. до господарського суду Миколаївської області від Публічного акціонерного товариства „Чорноморський суднобудівний завод" надійшла заява № 412/901 від 25.06.2012 р., в якій боржник просив з урахуванням доповнень від 23.07.2012 р., визнати наказ суду від 25.04.2005 р. по справі № 5/7 таким, що не підлягає виконанню, оскільки з припиненням грошових зобов'язань в силу закону відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" припинилися зобов'язання боржника перед стягувачем, для примусового виконання якого був виданий наказ господарського суду № 5/7 від 25.04.2005 року.

Ухвалою місцевого господарського суду від 17.07.2012 р. вказану заяву прийнято до розгляду та зобов'язано стягувача надати в судове засідання письмові пояснення по заяві боржника.

Стягувач просив відмовити в задоволенні заяви боржника, оскільки правовим наслідком укладання мирової угоди від 25.01.2012 р. у справі № 11/222/08 про банкрутство боржника не може бути припинення обов'язку боржника з огляду на ст.ст. 604, 598 ЦК України, а тому є безпідставним застосування заявником ч. 4 ст. 117 ГПК України для визнання наказу суду від 25.04.2005 р. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області (суддя Міщенко В.І.) від 25.07.2012 року визнано наказ суду від 25.04.2005 року, виданий на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 12.04.2005 р. у справі № 5/7 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалу місцевого господарського суду від 25.07.2012 року вмотивовано тим, що оскільки стягувач за виконавчим документом (наказ господарського суду Миколаївської області № 5/7 від 25.04.2005 року), виконавче провадження за яким було поновлено виконавчою службою, як конкурсний кредитор зі стягнення заборгованості, що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ „Чорноморський суднобудівний завод", не звертався до господарського суду із заявою про визнання його кредитором боржника та про включення його вимог до реєстру вимог кредиторів, дана заборгованість є погашеною з огляду на вимоги ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Миколаївської області від від 25.07.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати та провадження у справі припинити.

Зокрема, доводи апеляційної скарги з урахуванням уточнень від 20.08.2012 року вмотивовано тим, що судом при прийнятті рішення не враховано уточнення до заяви відповідача від 23.07.2012 р., відповідно до якої предмет звернення до суду залишився незмінним -в порядку ст. 117 ЦПК України, натомість була повністю змінена підстава звернення до суду на іншу.

Скаржник зазначає, що суд не оцінив при винесенні ухвали докази, на які посилався у судовому засіданні позивач, які стосуються обставин, що вказують на неправомірність застосування до вимог позивача настанов ч. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон", при винесенні ухвали від 25.04.2005 р. місцевим господарським судом неправильно застосовано ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не було встановлено наявності жодної з підстав, передбачених ч. 4 ст. 117 ГПК України, що призводить до позбавлення ТОВ СП „Нібулон" статусу сторони (стягувача) у виконавчому провадженні.

Крім того, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не було вирішено питання процесуального правонаступництва ПАТ „Чорноморський суднобудівний завод", як це передбачено ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Філінюк І.Г., судді -Лисенко В.А., Мацюра П.Ф.) від 14.08.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.08.2012 р. о 10:30.

Відзиви на апеляційну скаргу до суду під час розгляду вказаної апеляційної скарги не надходили.

У судове засідання 28.08.2012 року з'явились представники скаржника, які доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі. Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, хоча про час, дату та місце його проведення останні були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників скаржника, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Миколаївської області (суддя Міщенко В.І.) від 12.04.2005 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон" до Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод" про спонукання до виконання зобов'язання в натурі.

Після набрання вказаним рішенням законної сили судом було видано наказ № 5/7 від 25.04.2005 року про стягнення з ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод" на користь ТОВ СП „Нібулон" 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.06.2008 р. було порушено провадження у справі № 11/222/08 про банкрутство Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод".

21.11.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон" було подано до господарського суду Миколаївської області заяву про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 26 987 440, 66 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.11.2008 року по справі № 11/222/08 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон" про визнання кредиторських вимог було прийнято до провадження.

Ухвалою місцевого господарського суду від 14.01.2009 року, поміж іншого, затверджено наданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод".

Зокрема, вказаною ухвалою визнано та включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон" в сумі 15 762 040 грн. 66 коп.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.02.2012 року у справі № 11/222/08, серед іншого, затверджено мирову угоду від 25.01.2012 року, укладену між комітетом кредиторів Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод" та боржником - Державною акціонерною холдинговою компанією „Чорноморський суднобудівний завод", у справі про банкрутство останнього, затверджену комітетом кредиторів Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод" (протокол засідання від 25.01.2012 року).

В пункті 2.1 вказаної ухвали перелічено вимоги кредиторів, у тому числі ТОВ СП „Нібулон", щодо яких укладено мирову угоду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5016/267/2012(18/5) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Реалтінвестсервіс" про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Чорноморський суднобудівний завод" на підставі ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду від 27.02.2012 р. введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дикого І.А.

14.05.2012 р судом затверджено реєстр вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства „Чорноморський суднобудівний завод" на загальну суму 843 373 436 грн. 31 коп.

28.05.2012 року до місцевого господарського суду від розпорядника майна боржника Дикого І.А., надійшло клопотання від 21.05.2012 року вих. № 28-05/12-1 про затвердження мирової угоди від 25.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.06.2012 року вказане клопотання задоволено, мирову угоду, укладену між комітетом кредиторів Публічного акціонерного товариства „Чорноморський суднобудівний завод" та боржником - Публічним акціонерним товариством „Чорноморський суднобудівний завод" у справі про банкрутство останнього, затверджену комітетом кредиторів Публічного акціонерного товариства „Чорноморський суднобудівний завод" -затверджено та провадження у справі припинено.

Проаналізувавши викладене, Одеський апеляційний господарський суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Судом встановлено, що ТОВ СП „Нібулон" було учасником провадження у справі № 11/222/08, грошові вимоги якого розглянуто та визнано судом, включено до реєстру вимог кредиторів та в подальшому затверджено умовами мирової угоди про відстрочку та розстрочку платежів.

Тобто, скаржник відповідно до статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вчасно звернувся із заявою до суду зі своїми грошовим вимогами та правомірно набув статусу конкурсного кредитора у справі № 11/222/08 про банкрутство Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод".

Відповідно до п. 7 переліку п. 3.3 мирової угоди з 01.12.2012 року до 01.02.2013 року боржник повинен погасити 50% боргу кожного кредитора 4-ї черги.

Згідно пункту 3.4 мирової угоди погашення боргу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі в національній валюті України на поточний рахунок кредитора.

Пунктом 4.2 мирової угоди закріплено, що у випадку невиконання боржником умов цієї мирової угоди, відповідно до вимог статті 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мирова угода може бути розірвана у судовому порядку. В такому випадку справа про банкрутство боржника підлягає поновленню. А вимоги кредиторів відновлюються у незадоволеній частині.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 37 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

Строк виконання зобов'язань боржника перед ТОВ СП „Нібулон" за ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.02.2012 року по справі № 11/222/08 ще не настав.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, по яких зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними.

Відповідно до частини 94 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство", частиною першою статті 35 Закону визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. За своєю суттю мирова угода фіксує умови врегулювання обов'язків неплатоспроможного боржника щодо погашення заборгованості його кредиторам будь-якими законними способами, наслідком чого має стати припинення провадження у справі про банкрутство. Інші особи, які беруть участь у провадженні в справі про банкрутство (інвестор, власник майна боржника), можуть бути учасниками мирової угоди, якщо вони беруть на себе обов'язок виконати частину зобов'язань боржника або іншим чином забезпечити виконання цих зобов'язань. Якщо мирова угода містить умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами відповідно до припису абзацу п'ятого частини четвертої статті 37 Закону, то треті особи також мають стати учасниками мирової угоди.

Таким чином, здійснення розрахунків за вимогами конкурсних кредиторів є єдиною передбаченою підставою погашення таких вимог.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази скасування ухвали суду від 09.02.2012 року у справі № 11/222/08 про затвердження мирової угоди чи погашення боргу згідно графіку розстрочення угоди, а тому зобов'язання боржника є такими, що підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, ухвала господарського суду Миколаївської області від 09.02.2012 року по справі № 11/222/08 має преюдиціальне значення при вирішенні заяви ПАТ „Чорноморський суднобудівний завод " у даній справі.

Крім того, при винесенні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом було безпідставно застосовано ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, так як не було встановлено наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України. Тим самим було порушено права ТОВ СП „Нібулон", як стягувача за наказом суду від 25.04.2005 року, оскільки згідно пункту 4 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є підставою закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Згідно пункту 3.3 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/365 від 28.03.2002 року наведений перелік підстав є вичерпним.

Умовами мирової угоди по справі № 11/222/08 передбачено лише один спосіб погашення вимог ТОВ СП „Нібулон" -оплата боргу.

Оскільки докази погашення вказаного боргу в матеріалах справи відсутні, підстави для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню відсутні також.

Колегія суддів вважає такими, що спростовуються положеннями чинного законодавства та наявними у справі доказами висновки місцевого господарського суду про те, що грошове зобов'язання боржника перед стягувачем, для примусового виконання якого було видано наказ господарського суду № 5/7 від 25.04.2012 р., припинилося на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відтак є помилковим посилання місцевого господарського суду на ту обставину, що оскільки стягувач за вищевказаним виконавчим документом, виконавче провадження за яким було поновлено виконавчою службою, як конкурсний кредитор зі стягнення заборгованості, що виникла до порушення провадження у справі №5016/267/2012(18/5) про банкрутство ПАТ „Чорноморський суднобудівний завод ", не звертався до господарського суду із заявою про визнання його кредитором боржника та про включення його вимог до реєстру вимог кредиторів, дана заборгованість є погашеною.

З такими висновками суду погодитись не можна, адже у Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон" не було законних підстав для повторного звернення до суду із заявою про визнання кредиторських вимог у справі № 5016/267/2012(18/5), оскільки скаржника вже було визнано конкурсним кредитором в межах справи № 11/222/08, яка є первісною по відношенню до справи № 5016/267/2012(18/5).

Крім того, судовою колегією визнаються обґрунтованими доводи апеляційної скарги відносно не вирішення місцевим господарським судом питання щодо процесуального правонаступництва ПАТ „Чорноморський суднобудівний завод", з наступних підстав.

Наказ суду № 5/7 від 25.04.2005 року видано про стягнення на користь ТОВ СП „Нібулон" 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу саме з Державної акціонерної холдингової компанії „Чорноморський суднобудівний завод".

Проте, з заяви № 412/901 від 25.06.2012 року про визнання наказу господарського суду Миколаївської області № 5/7 від 25.04.2005 року таким, що не підлягає виконанню вбачається, що вона подана Публічним акціонерним товариством „Чорноморський суднобудівний завод", без зазначення в заяві про правонаступництво останнього.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

В матеріалах справи відсутня відповідна ухвала щодо процесуального правонаступництва ПАТ „Чорноморський суднобудівний завод".

Таким чином, всупереч положенням ч. 3 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом не вирішено питання щодо процесуального правонаступництва Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод», чим було також порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу господарського суду Миколаївської області, прийнято із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та із порушенням норм процесуального права, у зв'язку із чим ухвалу суду від 25.07.2012р. зі справи № 5/7 слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Нібулон" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 р. у справі № 5/7 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 року по справі № 5/7 скасувати.

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод»№ 412/901 від 25.06.2012 року про визнання наказу господарського суду Миколаївської області № 5/7 від 25.04.2005 року таким, що не підлягає виконанню -відмовити.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 31.08.2012 р.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лисенко В.А.

Суддя Мацюра П.Ф.