ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" серпня 2012 р. Справа № 5002-34/4993-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМирошниченка С.В.,
суддівБарицької Т.Л.,
Хрипуна О.О. (доповідача),
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"
на постанову та рішенняСевастопольського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2012
у справі господарського суду№ 5002-34/4993-2011 Автономної Республіки Крим
за позовомПублічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Софія-Крим" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Таяр"
простягнення 1 595 199,30 доларів США та 180 000,00 грн., звернення стягнення на майно
за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Софія-Крим"
доПублічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"
провизнання договору недійсним
за участю представників
позивачаНечай Р.В.
відповідача-1Чернишов М.А.
відповідача-2не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2012 у справі № 5002-34/4993-2011 (суддя Ейвазова А.Р.) задоволено частково первісний позов, стягнуто з ТОВ "Компанія Софія-Крим" на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" 1 595 199,30 доларів США, що станом на 28.10.2011 становить 12 724 904,82 грн. та складається з заборгованості за кредитним договором № К-2/08 від 20.02.2008 у сумі 1 250 543,27 дол. США. (800 000дол. США -основна заборгованість, 341 759,25 дол. США -заборгованість з відсотків, 7 000,30 дол. США -пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 14 514,91 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату основного боргу, 87 268,80 дол. США - штраф) та заборгованості за договором кредитної лінії № К-3/08 від 20.02.2008 у сумі 344 656,03 дол. США (240 000 дол. США -основна заборгованість, 102 519,61 дол. США -заборгованість з відсотків, 2 136,42 дол. США -пеня за несвоєчасну сплату відсотків), 180 000 грн. штрафу, що складається з 120 000 грн. штрафу за невиконання зобов'язань за кредитним договором № К-2/08 від 20.02.2008 та 60 000 грн. штрафу за невиконання зобов'язань за договором кредитної лінії № К-3/08 від 20.02.2008, а також судові витрати. В іншій частині вимог первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір іпотеки, укладений 20.02.2008 між ВАТ "Міжнародний комерційний банк" та ТОВ "Компанія Софія-Крим", відшкодовано судовий збір.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 (головуючий суддя Балюкова К.Г., судді Видашенко Т.С., Волков К.В.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2012 у справі № 5002-34/4993-2011 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Піреус Банк МКБ" -без задоволення.
Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, ПАТ "Піреус Банк МКБ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2012 у справі № 5002-34/4993-2011 в частині відмови ПАТ "Піреус Банк МКБ" в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення зустрічної позовної вимоги ТОВ "Компанія Софія-Крим" про визнання недійсним договору іпотеки від 20.02.2008 № 123, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Компанія Софія-Крим" в задоволенні зустрічної позовної вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 20.02.2008 № 123, задовольнити позовну вимогу ПАТ "Піреус Банк МКБ" про звернення стягнення на предмет іпотеки, рішення Автономної Республіки Крим від 28.02.2012 у справі № 5002-34/4993-2011 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № К-2/08 від 20.02.2008 та договором кредитної лінії № К-3/08 від 20.02.2008 залишити без змін.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права, невірним застосуванням норм матеріального прав, а саме ст.ст. 15, 203, 215, 216, 328, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 23 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 130, 134 КЗпП України.
Відповідачі доводи касаційної скарги заперечили та просили залишити її без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.02.2008 між ВАТ "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Піреус Банк МКБ", та ТОВ "Компанія "Софія-Крим" (позичальник) був укладений кредитний договір № К-2/08, на умовах якого банк взяв на себе зобов'язання надати позичальнику кредит на суму 800000,00 доларів США строком з 20.02.2008 по 19.02.2013 для придбання спального корпусу та ремонту його приміщень, зі сплатою відсотків згідно умов цього договору, а позичальник - повернути кредит не пізніше 19.02.2013 (включно) в строки, передбачені графіком погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору, а також сплатити за користування кредитними коштами відсотки, встановлені умовами договору.
20.02.2008 між ВАТ "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Піреус Банк МКБ", та ТОВ "Компанія "Софія-Крим" (позичальник) був укладений договір кредитної лінії № К-3/08, на умовах якого банк взяв на себе зобов'язання відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію на суму 240000,00 доларів США терміном з 20.02.2008 по 19.02.2013 на поповнення обігових коштів, зі сплатою відсотків згідно умов цього договору, а позичальник - повернути кредитні кошти у повному обсязі не пізніше 19.02.2010 згідно графіку зменшення ліміту кредитної лінії, а також сплатити за користування кредитними коштами відсотки встановлені умовами договору.
За період з 21.02.2008 по 31.07.2008 сторонами також укладалися додаткові угоди №№ 1-12 до договору кредитної лінії № К-3/08 про надання ТОВ "Компанія "Софія-Крим" кредитних коштів (траншів) на загальну суму 240000,00 доларів США із встановленням загальної кінцевої дати повернення вказаних коштів - до 19.02.2010.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки в процесі розгляду справи був доведений факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитними договорами, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Компанія "Софія-Крим" заборгованості по кредиту за договорами № К-2/08 та № К-3/08, відсоткам, а також вимоги про стягнення штрафу та пені. Крім того, рішення в цій частині не оскаржується.
Судами попередніх інстанції встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаними кредитними договорами, 20.02.2008 між ВАТ "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Піреус Банк МКБ", (іпотекодержатель) та ТОВ "Компанія "Софія-Крим" (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки за реєстровим №123, відповідно до умов якого в іпотеку було передано будівлю спального корпусу літ. "В" загальною площею 715,1 кв. м., що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Щербака, буд. 20, літ. "В".
Вказане нерухоме майно було придбане іпотекодавцем - ТОВ "Компанія "Софія-Крим" у Пастушкова Д.Л. за договором купівлі-продажу від 20.02.2008.
Проте, рішенням Ялтинського міського суду від 20.10.2009 у справі № 2-3262/09, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2010 та ухвалою Верховного Суду України від 23.02.2011, визнано недійсними: договір іпотеки від 29.12.2006, укладений між ТОВ "Таяр" та Пастушковим Д.Л.; договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.02.2007, укладений між ТОВ "Таяр" та Пастушковим Д.Л.; договір купівлі-продажу від 20.02.2008, укладений між Пастушковим Д.Л. та ТОВ "Компанія "Софія-Крим"; припинено право власності ТОВ "Компанія "Софія-Крим" на нерухоме майно -будівлю спального корпусу літ. В, загальною площею 715, 1 кв.м., розташовану за адресою: м. Ялта, вул. Щербака, 20, літ. "В"; визнано право власності на вказане майно за ТОВ "Таяр" та зобов'язано КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на зазначене майно за ТОВ "Таяр".
Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що, за встановлених обставин, договір купівлі-продажу від 20.02.2008 не міг бути підставою для набуття ТОВ "Компанія "Софія-Крим" права власності на це майно, внаслідок чого на момент укладення спірного договору іпотеки у ТОВ "Компанія "Софія-Крим" не було права розпоряджатися спірним майном, у тому числі передавати його в іпотеку.
В силу статті Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.
Відповідно до ст. 330 ЦК України набувач набуває право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, лише у випадку, якщо майно не може бути у нього витребуване.
Витребування в судовому порядку у ТОВ "Компанія "Софія-Крим" нерухомого майна свідчить, що ТОВ "Компанія "Софія-Крим" не набуло права власності на куплений спальний корпус, а отже і не мало законних підстав передати цей об'єкт в іпотеку.
Колегія суддів визнає безпідставними посилання скаржника на положення ст. 23 Закону України "Про іпотеку" щодо наслідків переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, оскільки ТОВ "Компанія "Софія-Крим" не набувало права власності на передане ним в іпотеку майно.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог та відмову у задоволенні вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ" про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ "Таяр", є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Згідно з п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За платіжним дорученням № 4560746 від 24.04.2012 ПАТ "Піреус Банк МКБ" сплачено 45 066,00 грн. судового збору, в той час як з врахуванням вимог касаційної скарги достатньо було сплатити 32 941,10 грн. (32 190,00 грн. + 751,10 грн.). Тобто сума переплати по судовому збору становить 12 124,90 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" переплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2012 у справі № 5002-34/4993-2011 залишити без змін.
Повернути на користь Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, код 20034231) з Державного бюджету України 12 124 (дванадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 90 коп. судового збору, надмірно сплаченого за платіжним дорученням від 24.04.2012 № 4560746.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді Т.Л. Барицька
О.О. Хрипун