ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/2113/12
"30" травня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
при секретарі Дудар М.В.
за участю:
представника позивача - Василишина І.Б.;
представника відповідача - Авдєєнка В.В .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за адміністративним позовом Тернопільського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування
до приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері»
про стягнення штрафу,-
В С Т А Н О В И В:
Тернопільський обласний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері», надалі відповідач, про стягнення штрафу в сумі 12876,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю та пояснив, що відповідачем було безпідставно відмовлено в працевлаштуванні трьох осіб квотної категорії, передбачених ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення», з числа безробітних громадян, у зв'язку з чим запропоновано у 30-денний строк внести штраф у сумі 12876,00 грн. Відповідачем штраф в добровільному порядку не сплачено, а тому просить стягнути суму штрафу в примусовому порядку.
Представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти позову, в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що штраф було застосовано з порушенням строків, встановлених ст. 250 ГК України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
Приватне акціонерне товариство «Галіція Дистилері»зареєстроване як юридична особа 11.05.2011 року Бучацькою районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код 31274359. Відповідно до статуту ПрАТ «Галіція Дистилері»товариство є правонаступником усього майна, прав та обов'язків ЗАТ «Галспирт».
Так, п. 2 ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення»передбачено, що для працевлаштування зазначених у п. 1 вказаної статті категорій громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку) місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності та організаційних форм з чисельністю працюючих понад 20 осіб для бронювання ними до 5% загальної кількості робочих місць.
Судом встановлено, що 21.12.2010 року голова Бучацької районної державної адміністрації видав розпорядження № 761 «Про бронювання робочих місць для соціально незахищених категорій громадян на підприємствах, установах, організаціях, що знаходяться на території Бучацького району на 2011 рік»відповідно до якого, ЗАТ «Галспирт»(правонаступник ПрАТ «Галіція Дистилері»), на виконання ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення», для працевлаштування безробітних з числа соціально незахищених категорій громадян доведена квота на І квартал 2011 року в кількості 1 чол., на посаду підсобного робітника, із категорії осіб перед пенсійного віку. Згідно з п. 8 зазначеного розпорядження передбачено, що останнє набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації в Бучацькому районному управлінні юстиції, а саме з 07.01.2011 року.
На виконання вказаного розпорядження, начальником інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Тернопільського обласного центру зайнятості відповідно до Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 року № 47, проведено перевірку ПрАТ «Галіція Дистилері»щодо дотримання Закону України «Про зайнятість населення»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За результатами перевірки складено акт № 21 від 22.03.2012 року, в якому зафіксовано факт порушення ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення»при працевлаштуванні трьох осіб квотної категорії з числа безробітних.
З матеріалів справи вбачається, що Бучацьким районним центром зайнятості 06.01.2011 року видано направлення за № 19051101040001011 для працевлаштування в рахунок квоти безробітного ОСОБА_4, зареєстрованого в центрі зайнятості 16.02.2010 року. Однак, відповідачем йому було відмовлено в прийнятті на роботу з мотивації зайнятості вакансії. На дану вакансію планувалось прийняти ОСОБА_5, хоча зазначена безробітна сама відмовилась від запропонованої вакансії, про що свідчить корінець направлення виданого їй 05.01.2011 року. З аналогічних причин, підприємством відмовлено у працевлаштуванні безробітної ОСОБА_6, зареєстрованої у центрі зайнятості 11.01.2011 року, за направлення, виданим 18.01.2011 року № 19051101040001018, та безробітної ОСОБА_7, зареєстрованої у центрі зайнятості 10.01.2011 року, за направленням, виданим 17.01.2011 року № 19051101040001017.
Проте, на зазначену вакансію, наказом по ЗАТ «Галспирт»№45 від 24.01.2011 року було прийнято ОСОБА_8 за направлення, виданим Бучацьким РЦЗ 19.01.2011 року № 19051101040001020.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення»у разі відмови у прийомі на роботу громадян із числа категорій, зазначених у пункті 1 цієї статті (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку), у межах установленої броні з підприємств, установ та організацій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
За вищезазначене порушення до відповідача Тернопільським обласним центром зайнятості застосовано штрафну санкцію на загальну суму 12876,00 грн. При цьому, відповідачеві вказаний штраф було запропоновано сплатити в тридцятиденний термін. Однак, станом на час звернення позивача до суду, вказана сума штрафу відповідачем не сплачена.
Як вбачається з матеріалів справи, перші направленні на працевлаштування в межах броні були видані Бучацьким РЦЗ відповідно, 05.01.2011 року та 06.01.2011 року, тобто до набрання чинності вказаним вище розпорядженням голови Бучацької РДА. Таким чином, суд приходить до висновку, що такі направлення Бучацького РЦЗ на працевлаштування слід вважати неправомірними.
Крім цього, судом встановлено, що за направленням Бучацького РЦЗ від 19.01.2011 року було працевлаштовано 24.01.2011 року в межах встановленої броні на 1 квартал 2011 року ОСОБА_8 Таким чином, відповідачем було виконано вимоги працевлаштування по броні на 1 квартал 2011 року.
Щодо відмови відповідачем у працевлаштуванні ОСОБА_6 за направлення від 18.01.2011 року № 19051101040001018 та ОСОБА_7 за направленням від 17.01.2011 року № 19051101040001017, суд встановив наступне.
Законом України «Про зайнятість населення» визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
Проте, слід зазначити, що згідно з положеннями ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділенні господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Відповідно до ч.1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 239 ГК України.
З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства штраф за порушення вимог ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення»підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи, порушення вимог ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення»при працевлаштуванні трьох осіб квотної категорії з числа безробітних було допущено в січні 2011 року, а виявлення вказаного порушення здійснено під час перевірки, оформленої актом перевірки № 21 від 22.03.2012 року, тобто більше ніж через рік з дня вчинення порушення. Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням положень ст. 250 ГК України, застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення неможливе через сплив строку протягом якого можливе застосування адміністративно-господарської санкції.
За наведених обставин, повно і всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх наявними в справі доказами, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що на момент виявлення Тернопільським обласним центром зайнятості порушення відповідачем ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»закінчився річний строк, передбачений ст. 250 Господарського кодексу України, підстави для застосування до ПрАТ «Галіція Дистилері»штрафних санкцій відсутні, а тому суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволення позову Тернопільського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" про штрафу в розмірі 12 876,00 грн. - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.05.2012 року
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.