Справа № 1008/3500/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2012м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого -А.А. Бабіша

при секретарі -Н.М. Яренко,

з участю прокурора - О.В. Запорожець, І.М. Зусько

представника потерпілого -В.М. Очківського

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 освіта незакінчена вища, працюючого сантехніком ВАТ «Київміськбуд», не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 03.02.2012 р. близько 14 год. 30 хв. керував технічно справним автомобілем «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, і рухався по вулиці Декабристів в м. Василькові Київської області у бік вулиці Грушевського. Під час руху напроти будинку № 41 водій ОСОБА_2, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 б) та 18.1 ПДР України, будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість та в разі потреби не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, для якого була створена небезпека, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перетинав проїзну частину дороги з ліва на право по ходу руху транспортного засобу по нерегульованому пішохідному переходу, створивши своїми діями небезпеку для руху, загрозу життю та здоров'ю пішоходу ОСОБА_3, завдав йому матеріальних збитків.

Внаслідок наїзду у пішохода ОСОБА_3, згідно висновку експерта № 136 м/д від 21.04.2012 р, мали місце наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма тулуба -переломи 3, 4, 5, 6, 7-го ребер зліва по пахвовій лінії, перелом лівої ключиці в середній третині, обмежений пневмоторакс зліва; перелом проксимального відділу правої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, які виникли внаслідок дії у вказані області тупого предмета (предметів), які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

В діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 1.5, 2.3 б) та 18.1 ПДР України, а аварійна дорожня обстановка, що в даному випадку знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною подією і наслідками, що настали, була створена з його вини, внаслідок невиконання ним вищезгаданих пунктів ПДР України, а саме:

- п. 1.5 ПДРУ, згідно з яким дії або бездіяльність учасників дорожнього руху і інших осіб не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 б) ПДРУ, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розташування і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від управління цим засобом в дорозі;

- п. 18.1 ПДРУ, згідно з яким водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, визнав повністю, однак покази давати відмовився, на запитання прокурора, потерпілого та представника потерпілого відповів, що погодні умови були поганими, йшов сніг. Після ДТП він вийшов з машини, підійшов до потерпілого, який лежав на проїзній частині, поклав йому під голову куртку, а його, ОСОБА_2, родич викликав швидку допомогу, яка невдовзі приїхала. Його батьки їздили до потерпілого з метою відшкодувати шкоду, а він сам з потерпілим не спілкувався. Він, ОСОБА_2, був у такому стані, що не міг ходити на роботу, це продовжувалось 3 тижні. Автомобіль, яким він керував, належить його батькові. Що так сталося він шкодує. Яку він повинен отримати міру покарання, сказати не може, це вирішить суд.

Цивільний позов, заявлений потерпілим, визнав частково в розміри 1500 грн. моральної шкоди та 6700 грн. матеріальної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 3 лютого 2012 року о 14 год. 30 хв. він йшов з роботи додому. Погода була пасмурна, снігу не було, асфальт був сухий. Він вийшов з КПП і підійшов до зебри, щоб перейти дорогу, зупинився і подивився наліво в сторону нижнього КПП. Жодної машини не було, а тому він почав рух. Дійшов до осевої лінії і подивився вправо. Першу машину світлого кольору він побачив біля військкомату, тому пішов далі переходити дорогу. Майже дійшов до тротуару і повернувся вправо, вже перед собою побачив автомобіль і водія, який тримав слухавку, після цього отримав удар. Ніякого гальмування підсудний не робив. Через годину після ДТП почався сніг. До свідомості він прийшов в лікарні. В результаті ДТП отримав тілесні ушкодження. Лікування на сьогоднішній день він ще не закінчив. На 4-5 день прийшов батько підсудного і сказав, що розлучається з дружиною і щоб він, ОСОБА_3, написав заяву, що не має претензій до його сина. Підсудний до нього не приходив, вибачення не просив, його він, ОСОБА_3 побачив тільки на суді. Йому не відшкодовано ні матеріальної, ні моральної шкоди. Відносно міри покарання вважає, що повинен вирішити суд і позбавити підсудного водійських прав і свободи.

Потерпілим ОСОБА_3 була подана позовна заява, в якій він просив стягнути з підсудного на свою користь 25000 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди. Згодом ним було уточнено свої позовні вимоги, в результаті чого він просив стягнути з СК ПрАТ АСК «ІНГО Україна»на його користь завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 23864 грн. та 2550 грн. моральної шкоди, а з підсудного -завдану йому моральну шкоду в розмірі 47450 грн.

Представник потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_7, в судовому засіданні позовні вимоги потерпілого підтримав та просив також стягнути з підсудного на користь ОСОБА_3 1000 грн. витрат на юридичну допомогу.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 3 лютого 2012 року він разом з ОСОБА_2 виїхали з м. Києва в напрямку м. Василькова. Було пасмурно, холодно, моросив сніжок. Весь час, що вони рухалися, він, ОСОБА_5, спав, прокинувся від удару. Вийшовши з машини, побачив, що вони здійснили наїзд. Потерпілий лежав на проїзній частині, стогнав, був у свідомості, намагався піднятися. Підсудний одразу підбіг до потерпілого і почав надавати йому допомогу. Він, ОСОБА_5, побіг на КПП військового училища і черговий викликав швидку, яка приїхала дуже швидко. Також одразу приїхала міліція. На КПП він був біля 10 хв., просив, щоб дали щось з медикаментів. Відносно відшкодування шкоди йому нічого не відомо.

Представник цивільного відповідача ПрАТ АСК «ІНГО УКРАЇНА» в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений був належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, підтверджується наступними доказами зібраними у справі:

- постановою про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження від 12.02.2012 року (а.с. 1)

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.02.2012 р., відповідно до якого місцем дорожньо-транспортної пригоди є м. Васильків, вул. Декабристів, нерегульований пішохідний перехід, пряма в плані, на спуск; схемою та ілюстративною таблицею до протоколу (а.с. 6-13);

- протоколом огляду транспортного засобу від 03.02.2012 року, відповідно до якого при огляді автомобіля марки DAE WOO Lanos, номерний знак НОМЕР_1, було виявлено розбите переднє лобове скло, пошкодження лівої передньої блок-фари, лако-фарбового покриття капоту, відірване ліве зовнішнє дзеркало заднього виду (а.с. 14);

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу -автомобіля марки DAE WOO Lanos, номерний знак НОМЕР_1 та копією посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 30);

- полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 31);

- розпискою ОСОБА_6 про одержання від працівників міліції належного йому автомобіля марки DAE WOO Lanos, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 35);

- висновком експерта № 136 м/д, відповідно до якого у ОСОБА_3 мали місце наступні пошкодження: закрита внутрішньочерепна травма -струс головного мозку; закрита тупа травма тулуба -переломи 3, 4, 5, 6, 7-го ребер зліва по пахвовій лінії, перелом лівої ключиці в середній третині, обмежений пневмоторакс зліва; перелом проксимального відділу правої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків; багаточисельні садна і забої м'яких тканин обличчя, кінцівок, які виникли внаслідок дії у вказані області тупого предмета (предметів). Струс головного мозку кваліфікується як легке тілесне ушкодження, яке потягло за собою короткочасний розлад здоров'я. Вказана закрита тупа травма тулуба кваліфікується як тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості загоювання більше 21 дня. Вказаний перелом правої малогомілкової кістки кваліфікується як тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості загоювання більше 21 дня. Вказані садна та забої м'яких тканин кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Можливість виникнення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_3 в строки і за обставин, викладених в постанові не виключається. Найбільш ймовірно, що в момент первинного контакту транспортного засобу, який рухався, з пішоходом останній був звернений до автомобіля правою поверхнею тулуба (а.с. 38-39);

- висновком експерта № 253 А від 18.04.2012 року, відповідно до якого система робочого гальма автомобіля «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Стоянкова гальмівна система експертом не досліджувалась, так як дана система призначена для утримання транспортного засобу в нерухомому стані та не впливає на систему робочого гальма. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. Рульове керування автомобіля «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено; та ілюстративною таблицею до нього (а.с. 44-51);

- показами підсудного ОСОБА_2, які він давав на досудовому слідстві і які були оголошені в судовому засіданні, в котрих він вказав, що ДТП відбулося 03.02.2012 р. приблизно о 14 год. 30 хв. на нерегульованому пішохідному переході по вул. Декабристів навпроти будинку № 41, де він, керуючи автомобілем «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1, який належить його батьку, ОСОБА_6, скоїв наїзд на пішохода. Під час його поїздки в салоні автомобіля знаходився його родич, ОСОБА_5 Він рухався з боку м. Києва повз м. Васильків у бік с. Яцьки Васильківського району Київської області. Коли він почав наближатися до вищевказаного нерегульованого пішохідного переходу, побачив, що по зустрічній смузі руху, по крайній лівій смузі рухався автомобіль «VW Caddy», синього кольору, який так само наближався до пішохідного переходу. Коли вказаний автомобіль майже проїхав нерегульований пішохідний перехід, раптово для себе він побачив на своїй смузі руху пішохода, який перетинав проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу з ліва на право по ходу його руху, середнім кроком. Звідки той вийшов, він не бачив. Коли він його побачив, відстань від передньої частини його автомобіля до нього складала приблизно 1,5 м. Одразу застосував термінове гальмування, але уникнути наїзду йому не вдалося. Автомобіль контактував з пішоходом передньою лівою блок-фарою та лівим дзеркалом бокового огляду. Внаслідок наїзду пішохід перекотився через капот та впав на асфальт біля лівого колеса. Після наїзду він зупинив автомобіль, після чого вийшов з машини та підійшов до пішохода, щоб надати йому допомогу. Потім проснувся його родич, ОСОБА_5, який викликав швидку медичну допомогу та ДАІ.

Враховуючи вище вказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України.

Вивчивши заявлений потерпілим цивільний позов, суд прийшов до висновку, що цивільний позов ОСОБА_3 підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Розмір витрат на юридичну допомогу в сумі 1000 грн. підтверджується письмовими доказами, наявними в справі.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, як мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи те, що діями підсудного було заподіяно значної моральної шкоди потерпілому, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких ОСОБА_3 зазнав у зв'язку з ушкодженням свого здоров'я, у душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв'язку з діями підсудного, в результаті яких потерпілий перебував на лікарняному 3 місяці, не міг працювати за місцем роботи, суд прийшов до висновку, що визначена потерпілим моральна шкода у розмірі 47450 грн. не відповідає вимогам розумності та справедливості, а є на думку суду завищеною, а тому суд оцінює її в розмірі 25 000 грн. А також позовна вимога про стягнення з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 1 000 грн. за надання юридичної допомоги підлягає до задоволення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне залишити цивільний позов ОСОБА_3 в частині стягнення страхового відшкодування з ПрАТ АСК «ІНГО Україна»без розгляду, оскільки, відповідно до абзацу 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»№ 3 від 31.03.89 р. не підлягають розгляду в кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення. Обов'язки про відшкодування заподіяної шкоди страховиком випливають не з фабули пред'явленого і доведеного обвинувачення ОСОБА_2, а із обов'язків ПрАТ АСК «Інго Україна»по договору страхування цивільно-правової відповідальності. Дані договірні відносини визначаються спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування.

У зв'язку з цим, цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до ПрАТ АСК «ІНГО Україна»залишити без розгляду.

Визнаючи винним підсудного ОСОБА_2 і вибираючи йому міру покарання, суд враховує особу підсудного ОСОБА_2, тяжкість та суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до вимоги ГІБ МВС України ОСОБА_2 раніше не судимий (а.с. 66), за місцем навчання, роботи та проживання характеризується позитивно (а.с. 67, 68, 69, 70), на обліку в нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 72, 74).

Обставинами, які пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, судом встановлено визнання своєї вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Підстав для застосування відносно підсудного ОСОБА_2 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.05 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»з відповідними змінами, при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішохоів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Частина 2 ст. 65 КК України визначає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд враховує позитивні характеристики на ОСОБА_2 за місцем його навчання, роботи та проживання, те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, вчинений ним злочин відноситься до категорії злочинів з необережності, його відношення до вчиненого ним злочину, думку потерпілого ОСОБА_3 з приводу призначення підсудному покарання, який просив позбавити підсудного водійських прав та волі, і вважає, що покарання підсудному ОСОБА_2 повинне бути призначене в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний термін, оскільки таке покарання буде відповідати вище зазначеним вимогам закону та особі винного.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 2 (два) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдану йому моральну шкоду в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на юридичну допомогу в розмірі 1000 (однієї тисячі) грн..

Позовні вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з ПрАТ АСК «ІНГО Україна»завдану потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 23864 грн. та 2550 грн. моральної шкоди залишити без розгляду.

Речовий доказ у справі -автомобіль «Daewoo Lanos», д.р.н. НОМЕР_1, сірого кольору, якого залишено власникові під розписку на відповідальне зберігання -залишити у володінні, користуванні і розпорядженні власника ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДКЕЦ МВС України витрати, витрачені на проведення експертизи технічного стану автомобіля «Daewoo Lanos», д.р.н. НОМЕР_1 в сумі 1471,20 грн.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Київської області.

Суддя А.А. Бабіш