Справа № 2-2364-07р.
РІШЕННЯ
іменем України
«10» жовтня 2007р. м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайоний суд Донецької області у складі: головуючий-суддя Геєнко М. Г. при секретарі-Горічєва С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ВАТ „Донецькоблгаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, де просить задовольнити свої вимоги та стягнути солідарно з відповідачів борг за спожитий газ у сумі 303 грн. 55 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідачі є споживачами природного газу та мають лицевий рахунок НОМЕР_1у Слов'янському УГГ ВАТ „Донецькоблгаз". Так як відповідачі несвоєчасно платили за спожитий газ, на 1.05.2007р. у них виникла заборгованість у сумі 303 грн. 55 коп.
Згідно ст. 64 ЖК України, всі повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарні відповідальність по зобов'язанням, що витікають з житлового договору, а тому вказана заборгованість повинна бути стягнення з відповідачів солідарно.
У судовому засіданні представник позивача Костенко В.Ю. повністю підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1, діючий також і як представник відповідача ОСОБА_2 , позовні вимоги повністю не визнав, в їх задоволені просить відмовити як безпідставних, так як з 1999р. є пенсіонером МВС України та користується пільгою по оплаті комунальних послуг у розмірі 50 % довічно. Як пільговик він включений до Єдиного реєстру осіб, які мають право на пільги, що веде Слов'янське управління труда та соціального захисту населення. Про це він належним чином повідомив і Слов'янський УГГ і проводить щомісячну оплату за спожитий газ з урахуванням 50 % пільги, та позивач не звертається з розрахунками відносно нього в УТСЗН, а проводить на нього розрахунки як на особу що не має пільг. Такі дії позивача він розцінює як неправомірні, а тому просить у задоволені позову відмовити.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази по справі, приходить до висновку про відмову позивачу в задоволені заявлених вимог як неправомірних, за наступних обставин.
Як було достовірно встановлено у судовому засіданні, відповідачі, мешкаючи в АДРЕСА_1, є споживачами природного газу, за який щомісячно проводять оплату, що витікає з лицевого рахунку НОМЕР_1у Слов'янському УГГ ВАТ „Донецькоблгаз".
Згідно наданих позивачем розрахунків- „баланс на абонента ОСОБА_1", сума позову у 303 гн. 55 коп. складається за період з травня 2002р. по 1.05.2007р.
З цього ж балансу та пред'явлених відповідачем ОСОБА_1 квитанцій за оплату спожитого газу за період з 2004р. по 1.05.2007р., слідкує, що ним було проплачено позивачу за газ 168 гр. 98 коп., що є сума з урахуванням 50 % пільги.
Згідно копії довідки пенсійного відділу фінансово- економічного Управління УМВС у Донецькій області № 25169 від 14.03.02р., ОСОБА_1 є пенсіонером МВС та він і його члени родини мають право на довічну пільгу у 50 %, згідно Закону України „Про міліцію" від 25.12.1990р., по оплаті житлової площі, комунальних послуг та електроенергії.
Також, з копії листа Слов'янського УТСЗН за № 14-02/к- 0035 від 29.05.07р. слідкує що, згідно постанови КМУ № 117 від 29.01.03р. „Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, що мають право на пільги" (далі „положення про єдиний реєстр"), ОСОБА_1, як пільговик, з 9.12.2004р. перебуває на обліку в Управлінні та його внесено у базу вказаного Єдиного державного автоматизованого реєстру, сформована справа пільговика за № 28638.
Відшкодування еквівалента пільг провадить розпорядник коштів згідно наданої інформації від підприємств- надавачів послуг (п.3 положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, що мають право на пільги).
Суд не погоджується з доводами представника позивача, з посиланням останнього на п. 4 положення про єдиний реєстр, що відповідач для отримання права на пільги по оплаті за газ, повинен звернутися до позивача з відповідними документами ( як то: паспорт, посвідчення, що підтверджує право на пільги, довідку зі складу сім'ї, ідентифікаційний номер), але він до позивача не звертався, розцінює ці доводи як не відповідаючи дійсним обставинам по справі.
Так, п. 4 положення про єдиний реєстр встановлює, що уповноважені органи, з дотриманням вимог ст. 23 Закону України „Про інформацію" мають право отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги.
Згідно розписки в розрахунковій книжці відповідача, 9.08.2002р. останнім було представлено позивачу витребувані документи, про свідчить запис „ предоставлено. 9.08.2002" та стоїть підпис робітника позивача.
Представник позивача не заперечував у судовому засіданні факт прийому від позивача вказаних документів.
Згідно копії листа відповідача ОСОБА_1 до позивача від 24.03.05р., ОСОБА_1 повторно направив на адресу позивача вказані документи, та останній їх, згідно повідомлення про вручення, отримав 26.03.05р.
Як слідкує з листа Слов'янського УТСЗН за № 14-02/к- 0035 від 29.05.07р. на ім'я ОСОБА_1, позивач останнього до реєстру пільговиків, для відшкодування еквіваленту пільг, не надає, тому йому пільги не відшкодовуються.
За таких обставин, суд приходить до висновку про незаконність та не ґрунтовність позовних вимог до відповідачів, згідно чого в тактових вимогах слід відмовити.
Згідно викладеного, керуючись ст. ст. 264, 267, 526, 530, 543, 615 ЦК України, ст. 64 ЖК України,
постанова КМУ № 117 від 29.01.03р. „Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, що мають право на пільги", ст. ст. 10, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, суд, -
РІШИВ:
В задоволені позову ВАТ „Донецькоблгаз" до ОСОБА_1 про стягнення боргу, відмовити за відсутністю підстав.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області, через Слов'янський міськрайоний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня проголошення
рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.