Справа №2-594/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2007 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
при секретарях Ведмеденко І.В., Ткаченко Н.А.,
з участю позивачки ОСОБА_3
законного представника позивачки ОСОБА_4.,
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення майнової і моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1, звернувшись до суду із даним позовом, просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 на її користь 3500 грн. за заподіяну моральну шкоду та 186 гривень в рахунок відшкодування понесених нею судових витрат.
В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що 14.04.2007 року приблизно в 23 години поблизу приміщення поштового відділення в с.Мисайлівка Богуславського району відповідач під час сварки, що виникла в нього із ОСОБА_6, наніс їй (позивачці) сильний удар рукою по голові та ногою в область правого стегна, чим заподіяв їй легкі тілесні ушкодження. 26.04.2007 року посадовою особою Богуславського РВ ГУ МВС України в Київській області було відмовлено в порушенні кримінальної справи, а їй рекомендовано по цьому питанню звернутись до Богуславського районного суду. Посилаючись на те, що в діях ОСОБА_2 є ознаки злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, але згідно Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, позивачка просить в порядку цивільного судочинства стягнути на її користь з відповідача в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди 3500 гривень.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, свій позов підтримала і пояснила, що 14.04.2007 року близько 23.00 години вона разом із ОСОБА_6 перебувала в центрі села. Біля бару між ОСОБА_6 та дружиною відповідача виник конфлікт, під час якого остання образила ОСОБА_6 Через незначний час їх наздогнав відповідач поблизу поштового відділення і почав з'ясовувати стосунки із ОСОБА_6 Вона (позивачка) зробила йому зауваження, після чого відповідач вдарив її рукою в обличчя та ногою по правій нозі, від чого вона впала на землю на праву сторону туловища. Від нанесених відповідачем ударів в неї на нозі утворився великий синець, а на обличчі синець не проявився, хоча почервоніння шкіри в тому місці було. За медичною допомогою вона не зверталась, а лише була оглянута судово медичним експертом.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що 14.04.2007 року він разом із своєю дружиною, сестрою та друзями відпочивали в барі в с.Мисайлівка. Близько 23.00 години його дружина разом із його сестрою вийшли на вулицю. Приблизно через 10 хвилин дружина забігла в приміщення бару і поскаржилася йому, що на вулиці на неї напали ОСОБА_6 із своєю сестрою ОСОБА_7, тягали її за коси та наносили удари сумочками по голові і спині. Щоб з'ясувати причину нападу він вийшов на вулицю і побачив, що ОСОБА_6 разом із своєю сестрою, позивачкою та ОСОБА_8 втікали. Він наздогнав їх біля поштового відділення і хотів з'ясувати у ОСОБА_6 причину нападу на його дружину. Однак позивачка та ОСОБА_8обступили ОСОБА_6 і не
2
підпускали його до неї. Він змушений був відштовхнути позивачку, щоб поговорити з ОСОБА_6 Він штовхнув позивачку лише один раз рукою в область плеча. При цьому позивачка не падала. Позов не визнає тому, що не бив позивачку і ніяких тілесних ушкоджень їй не наносив.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10та ОСОБА_11повністю підтвердили покази позивачки.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14ОСОБА_15підтвердили покази відповідача.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.
В судовому засіданні дослідженими по справі доказами, а саме показами свідків ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, а також поясненнями позивачки та відповідача, підтверджено, що 14 квітня 2007 року в с.Мисайлівка Богуславського району біля поштового відділення близько 23 години між відповідачем та позивачкою виник конфлікт на грунті звинувачень відповідачем в адресу ОСОБА_6 щодо образи його дружини.
Показами позивачки, а також показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 підтверджено, що в ході сварки ОСОБА_2 наніс позивачці ОСОБА_1 удари рукою по обличчю та ногою по правій нозі та заподіяв легкі тілесні ушкодження, які не потягли короткочасного розладу здоров'я у вигляді крововиливу на правому стегні, що підтверджується актом судово-медичного дослідження (обстеження) №62 від 17.04.2007 року, копією постанови від 26.04.2007 року про відмову в порушенні щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ст.296 КК України,
Суд, оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази приймає до уваги покази позивачки ОСОБА_1 про те, що саме відповідач ОСОБА_2 заподіяв їй легкі тілесні ушкодження під час сварки 14.04.2007 року, так як покази позивачки узгоджуються із показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9ОСОБА_8 та висновком судово-медичного обстеження про локалізацію заподіяного тілесного ушкодження та про час його спричинення.
Суд приймає до уваги покази свідків ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 в тій частині, де вони підтверджують факт конфлікту, що виник 14 квітня 2007 року в с.Мисайлівка Богуславського району біля поштового відділення близько 23 години між відповідачем та позивачкою на грунті звинувачень відповідачем в адресу ОСОБА_6 щодо образи його дружини. В той же час суд критично оцінює і не приймає до уваги покази вказаних свідків щодо того, що відповідач під час конфлікту лише відштовхнув від себе позивачку і не наносив їй ударів, так як свідки ОСОБА_12. і ОСОБА_13 є близькими родичами відповідача, а ОСОБА_15 і ОСОБА_14 перебувають в дружніх стосунках із відповідачем, а тому вказані свідки можуть замовчувати факт нанесення відповідачем ударів ОСОБА_1 їх покази в цій частині спростовуються актом судово-медичного обстеження про локалізацію і тяжкість тілесних ушкоджень, які були виявлені у позивачки під час обстеження, та які могли утворитися від дії твердого предмета, можливо в час та за обставин вказаних позивачкою, а також показами самої позивачки і свідків ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_8
Оскільки діями відповідача ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження і як наслідок фізичні та моральні страждання, то остання згідно ст.28 КПК України має право пред'явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства про відшкодування шкоди від злочину, а згідно ст. 1167 ЦК України має право на її відшкодування.
Внаслідок спричинення відповідачем ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, що мало місце 14 квітня 2007 року в с.Мисайлівка Богуславського району біля поштового відділення, позивачка ОСОБА_1перенесла фізичні та моральні страждання, але розмір моральної шкоди визначений нею в розмірі 3500 гривень є явно завищеним та не відповідає ступеню і характеру перенесених нею моральних страждань, а тому суд із врахуванням ступеню та характеру моральних страждань перенесених позивачкою, визначає розмір моральної шкоди в сумі 1500 гривень.
3
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Якщо позов задоволено частково то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві було відмовлено. Позивачці підлягає відшкодуванню 92 гривні 58 коп. понесених судових витрат, а відповідачу 285 гривень 70 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 1167
суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2на користь ОСОБА_11500 гривень за заподіяну моральну шкоду внаслідок ушкодження здоров'я та судові витрати по справі в сумі 92 гривні 58 коп.
Стягнути із ОСОБА_1на користь ОСОБА_2судові витрати по справі в сумі 285 гривень 70 коп.
Сторони звільнити від сплати судового збору (державного мита) відповідно до ст. 4 п.18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.