ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1

УХВАЛА

місто Київ

10 серпня 2012 року Справа №2а-357/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявою ОСОБА_1

доВідділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві

проскасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі -ВДВС Печерського РУЮ, відповідач), в якій просить скасувати постанови про стягнення виконавчого збору від 23 листопада 2011 року №19419402 та від 23 листопада 2011 року №19419214.

Ухвалою суду від 31 травня 2012 року за вказаним позовом відкрито провадження адміністративній справі №2а-357/12/2670 та останню призначено до судового розгляду у судовому засіданні на 21 червня 2012 року.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 09 серпня 2012 року.

09 серпня 2012 року у судове засідання прибув представник позивача. Відповідач прибуття повноважного представника не забезпечив, про причини суд не повідомив, тоді як належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 09 серпня 2012 року (протокольною) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши пояснення представника ОСОБА_1, судом встановлено.

Так, 07 серпня 2012 року на розгляд суду надійшли додаткові обґрунтування позивача до заявлених вимог та копії документів, зокрема: копія заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 лютого 2010 року №2-899/2010, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(далі - ПАТ «УкрСиббанк») заборгованості за кредитним договором в сумі 3670230грн. 42коп. Рішення набрало законної сили.

Зі змісту письмових доказів у даній справі вбачається, що на виконанні у ВДВС Печерського РУЮ перебували виконавчі листи №2-899, видані 16 березня 2010 року на підставі заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 лютого 2010 року у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення з останніх солідарно заборгованості у розмірі 3670230грн. 42коп. (далі -заочне судове рішення від 03 лютого 2010 року).

Судове рішення від 03 лютого 2010 року постановлено Подільським районним судом м. Києва за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України, оскільки вирішення справи №2-899/2010 року є компетенцією місцевого суду загальної юрисдикції.

У справі №2а-357/12/2670 предметом спору є дії державного виконавця, вчинення яких є наслідком примусового виконання судового рішення від 03 лютого 2010 року.

На підставі вище встановленого є наявними наступні висновки.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Частина 2 статті 4 цього Кодексу регламентує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі юрисдикції адміністративних судів, а стаття 181 Кодексу адміністративного судочинства України особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Так, відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Водночас, статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 01 вересня 2005 року, передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)»від 09 січня 2008 року №7/9/1/13-08 до цивільної юрисдикції відносяться спори щодо рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, які ухвалені цивільними судами за правилами нового Цивільного процесуального кодексу України, тобто, які ухвалені після 01 вересня 2005 року.

Вказаний висновок Вищого адміністративного суду України також узгоджується з положеннями статті 85 Закону України «Про виконавче провадження», за якими скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 в адміністративній справі №2а-357/12/2670, звернуті до ВДВС Печерського РУЮ, стосуються дотримання прав позивача під час здійснення виконавчого провадження, відкритого у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення у справі №2-899/2010, ухваленого 03 лютого 2010 року за нормами Цивільного процесуального кодексу України, і дії, вчинені відповідачем, є невід'ємною частиною виконання вище вказаного рішення суду, тому розгляд позовних вимог у справі №2а-357/12/2670 не може відбуватись за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки такий спір находиться поза межами юрисдикції адміністративних судів.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі №2а-357/12/2670 та роз'яснення позивачу, що розгляд даних позовних вимог має здійснюватись за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України, що належить до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції.

Стосовно посилань позивача про набрання законної сили постанови в адміністративній справі №2а-358/12/2670 та про необхідність її врахування під час вирішення даного спору є необхідним зазначити, що наявність вказаного судового рішення та його неоскарження представниками сторін не може бути безумною підставою для ухвалення аналогічного за висновками рішення суду у спірних правовідносинах, що досліджувались у справі №2а-357/12/2670.

Керуючись статтями 17, 157, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №2а-357/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про скасування постанов про стягнення виконавчого збору.

Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд даних позовних вимог має здійснюватися за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України, що належить до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції.

Додатково роз'яснити, що повторне звернення тієї ж самої особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі, не допускається.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.