ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2012 р. cправа № 2a-1574/12/0970
м. Івано-Франківськ.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" -не з'явився
представника відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську -Кушніра О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про скасування рішень за №№1140, 1141, 1142 від 15.05.2012 року та за №№1247, 1248, 1249 від 25.05.2012 року, -
ВСТАНОВИВ:
12.06.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" (далі -позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі -відповідач) про скасування рішень за №№ 1140, 1141, 1142 від 15.05.2012 року та за №№1247, 1248, 1249 від 25.05.2012 року.
Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення вимог частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", винесено рішення за №№1140, 1141, 1142 від 15.05.2012 року та №№1247, 1248, 1249 від 25.05.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 134 889,60 грн. Зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень, орган пенсійного фонду не врахував усіх обставин, що мають суттєве значення у справі. А саме, не дослідив фактів отримання товариством з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" коштів на оплату праці за період часу утворення заборгованості та фактів виплати коштів на оплату праці, одночасно з якими і проводиться сплата до Пенсійного фонду України внеску. Внаслідок чого відповідач зробив неправильний висновок про порушення позивачем своєчасності сплати єдиного внеску за травень, червень, липень, серпень, жовтень і листопад 2011 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився подавши 27.07.2012 року на адресу суду клопотання про розгляд справи без її участі (а.с. 20).
Відповідач позовні вимоги не визнав, подавши до суду письмове заперечення проти адміністративного позову. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені прийняті згідно вимог чинного законодавства на підставі даних картки особового рахунку платника єдиного внеску, у зв'язку із несвоєчасною сплатою (несвоєчасним перерахуванням) позивачем єдиного внеску, розмір якого самостійно визначений останнім за травень, червень, липень, серпень, жовтень і листопад 2011 року у поданих до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську розрахунках. Крім того, зазначив, що визначений в розрахунках та нарахований єдиний внесок в розмірах 60 154,24 грн., 57 356,48 грн., 60 305,02 грн., 59 714,20 грн., 56 679,49 грн. та 64 405,01 грн. за спірний період позивачем сплачувався з порушенням строку встановленого пунктом 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку із чим позивачу у відповідності до вимог частини 3 статті 25 вказаного Закону нараховано пеню в розмірі 94 451,54 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 40 438,06 грн. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судом встановлено, що позивач подав до відповідача звіти про нарахування єдиного внеску за травень, червень, липень, серпень, жовтень і листопад 2011 року, згідно даних в яких такий внесок по рахунках 36,76 - 49,7% (рядок 3.1, 3.1.1. звіту) становив за травень 2011 року - 60 154,24 грн., червень 2011 року -57 356,48 грн., липень 2011 року -60 305,02 грн., серпень 2011 року -59 714, 20 грн., жовтень 2011 року -56 679, 49 грн. та листопад 2011 року -64 405,01 грн. (а.с. 40-57).
Внаслідок порушень строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказаний вище період по особовому рахунку 36, 76%-49,7% управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо позивача прийнято рішення:
- №1140 від 15.05.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за період з 20.07.2011 року по 11.05.2012 року на загальну суму 22 661,55 грн., в тому числі 5 735,65 грн. штрафних санкцій та 16 925,93 грн. пені;
- №1141 від 15.05.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за період з 22.08.2011 року по 11.05.2012 року на загальну суму 21 890,72 грн., в тому числі 6 030,50 грн. штрафних санкцій та 15 860,22 грн. пені;
- №1142 від 15.05.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за період з 20.06.2011 року по 10.05.2012 року на загальну суму 23 820,12 грн., в тому числі 6 015,42 грн. штрафних санкцій та 17 804,70 грн. пені;
- №1247 від 25.05.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за період з 20.09.2011 року по 14.05.2012 року на загальну суму 40 239,43 грн., в тому числі 12 656,49 грн. штрафних санкцій та 27 582,93 грн. пені;
- №1248 від 25.05.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за період з 21.11.2011 року по 17.05.2012 року на загальну суму 25 164,59 грн., в тому числі 9 560, 00 грн. штрафних санкцій та 15 604,59 грн. пені;
- №1249 від 25.05.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за період з 20.12.2011 року по 21.05.2012 року на загальну суму 1 113,20 грн., в тому числі 440,00 грн. штрафних санкцій та 673,20 грн. пені (а.с. 24-29).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами зазначеного Закону та інших підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
Статтею 2 вказаного вище Закону його дію поширено на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.
За змістом статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі -єдиний внесок) -консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страхувальники є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частина 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт 1 якої передбачає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 7 коментованого Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1, на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно вимог частини 5 статті 7 вказаного Закону єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Частиною 2 статті 9 згаданого Закону визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач є страхувальником, платником єдиного внеску, на якого покладені обов'язки нараховувати і обчислювати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.
Обов'язок щодо сплати єдиного внеску визначений частиною 8 та 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до вимог яких платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати такий внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок сплачуються у визначений законом термін, на підставі обчислених в обов'язковому порядку такого внеску, нарахованого на суми заробітної плати (винагороди), незалежно від того, чи була така заробітна плата фактично виплачена після її нарахування до сплати. Від так, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, про те, що страхувальник зобов'язаний сплатити внески лише з одночасною виплатою заробітної плати, є безпідставними.
Як вбачається з розрахунку фінансової санкції та пені до оскаржуваних рішень по особовому рахунку 36,76% - 49,7% (36,3%, 5,3%) за період з 20.07.2011 року по 11.05.2012 року, 22.08.2011 року по 11.05.2012 року, 20.06.2011 року по 10.05.2012 року, 20.09.2011 року по 14.05.2012 року, 21.11.2011 року по 17.05.2012 року та з 20.12.2011 року по 21.05.2012 року позивачем здійснювалась оплата самостійно визначених ним у травні, червні, липні, серпні, жовтні листопаді 2011 року єдиного внеску по рахунках 36,76 - 49,7% (рядок 3.1, 3.1.1. звіту) із порушенням строку їх сплати, передбачених пунктом 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зворотній бік а.с. 24-29).
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно пункту 6 частини 1 статті та частини 3 статті 25 Закону сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, є недоїмкою і стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
У відповідності до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно вимог частини 10 статті 25 коментованого Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
За змістом вимог частини 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом 3 робочих днів надсилаються платнику єдиного внеску.
Підпунктом 7.2.2. пункту 7.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України №21-5 від 27.09.2010 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №994/18289 (надалі - Інструкція), передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. Розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
З урахуванням вказаного суд зазначає, що здійснення позивачем несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по рахунку 36,76% - 49,7% за травень, червень, липень, серпень, жовтень і листопад 2011 року є підставою для нарахування відповідачем пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Інструкції, а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.
Доводи відповідача про несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосованих фінансових санкцій та пені, за період, який зазначений у рішеннях за №№1140, 1141, 1142 від 15.05.2012 року та рішеннях за №№1247, 1248, 1249 від 25.05.2012 року підтверджуються розрахунками фінансових санкцій та пені, а також карткою особового рахунку платника єдиного внеску по особовому рахунку 36,76 - 49,7% за період з 01.05.2011 року по 01.06.2012 року (зворотній бік а.с. 24-29, 58-65).
Судом не встановлено факту безпідставного формування у позивача заборгованості по сплаті єдиного внеску, штрафних санкціях та пені з вини відповідача в результаті неправомірного зарахування останнім коштів, сплачених позивачем, в рахунок минулої заборгованості.
Як вбачається з відомостей картки особового рахунку платника єдиного внеску по рахунках 36,76 - 49,7%; 36,3%; 5,3% (а.с. 58-65) позивачем за період з 01.05.2011 року по 01.06.2012 року здійснювалась оплата самостійно визначених ним єдиних внесків із порушенням строку їх сплати, передбачених пунктом 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в тому числі у період з травня по листопад 2011 року, визначеного оскаржуваними рішеннями.
Із картки особового рахунку платника єдиного внеску по рахунках 36,76 - 49,7% судом також встановлено, що станом на квітень 2012 року у позивача була наявна недоїмка по внесках у розмірі 149 482,39 грн. (а.с. 58), яка в свою чергу також утворилась у результаті несплати внесків до бюджету Пенсійного фонду України за попередні періоди.
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності винесення оскаржуваного рішення управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.
За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону кореспондована у частину 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вказане, суд дійшов переконання, що управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, при винесені оскаржуваних рішень, діяло на підставі та в межах наданих йому повноважень, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 03.08.2011 року.